Глава 21

— придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивіль­но-правовими угодами;

— внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду;

— прийняття спадщини;

— інші підстави, передбачені законом.

§ 2. Право власності кооперативів

Відповідно до ст. 163 нового Цивільного кодексу України виробничий коопе­ратив як один із видів підприємницького товариства є добровільним об'єднанням громадян на засадах членства для спільної виробничої або іншої господарської ді­яльності, яка базується на їхній власній трудовій участі та об'єднанні його чле­нами майнових пайових внесків.

Статутом кооперативу та законом може бути передбачено участь у діяльнос­ті виробничого кооперативу на засадах членства також інших осіб.

Майно, що є у власності виробничого кооперативу, поділяється на паї його членів відповідно до статуту кооперативу. Згідно зі ст. 165 нового ЦК України член виробничого кооперативу зобов'язаний внести до дня державної реєстрації кооперативу не менше десяти відсотків пайового фонду, а частину, що залиши­лася, — протягом року з дня його державної реєстрації, якщо інший строк не встановлений статутом кооперативу. Порядок внесення пайових внесків члена­ми виробничого кооперативу встановлюється статутом кооперативу і законом.

Прибуток виробничого кооперативу, а також майно, що залишилося після його ліквідації та задоволення вимоги кредиторів, розподіляється між членами кооперативу відповідно до їхньої трудової участі, якщо інший порядок не вста­новлений статутом кооперативу.

Як єдиний власник належного йому майна кооператив відповідає за зобов'я­заннями вісім належним йому майном. Члени виробничого кооперативу несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями кооперативу у розмірах та по­рядку, встановлених статутом кооперативу і законом.

Правовий статус виробничих кооперативів, права та обов'язки їх членів вста­новлюються новим ЦК України (п. 4 ст. 163) та іншими законами.

Правове регулювання діяльності виробничих кооперативів на сьогодні обме­жується однією статтею у Законі України "Про власність" та Законом України "Про сільськогосподарську кооперацію". Правові засади діяльності споживчих товариств визначає Закон України "Про споживчу кооперацію".

Згідно із Законом України "Про сільськогосподарську кооперацію" від 17 липня 1997 р.¹ суб'єктами права власності в сільськогосподарській кооперації є сільськогосподарські кооперативи (виробничі та обслуговуючі) і кооперативні об'єднання.

Відповідно до ст. 1 зазначеного закону сільськогосподарський виробничий кооператив — юридична особа, утворена шляхом об'єднання фізичних осіб, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, для спільного виробництва про­дукції сільського, рибного, лісового господарства на засадах обов'язкової трудо-

¹ Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 39. — Ст 261.

Право власності юридичних осіб

349

вої участі у процесі виробництва; сільськогосподарський обслуговуючий коопера­тив — кооператив, створений для надання послуг переважно членам кооперати­ву та іншим, особам з метою проведення їх сільськогосподарської діяльності.

Виробничі кооперативи здійснюють господарську діяльність на засадах під­приємництва з метою отримання доходу.

Обслуговуючі кооперативи спрямовують свою діяльність на обслуговування сільськогосподарського та іншого виробництва учасників кооперації. Залежно від виду діяльності їх поділяють на переробні, заготівельно-збутові, постачальницькі, сервісні та інші. Обслуговуючі кооперативи створюються для надання комплексу послуг, пов'язаних з виробництвом, переробкою, збутом продукції рослинництва, тваринництва, лісівництва і рибництва.

Вони здійснюють обслуговування членів кооперативу і не ставлять собі за мету отримання прибутку,

Об'єднання (асоціація, спілка) сільськогосподарських кооперативів (далі — об'єднання) — формування, засноване кооперативами на засадах членства і доб­ровільності для спільного здійснення будь-якої не забороненої законодавством діяльності, пов'язаної із сільськогосподарським виробництвом і захистом еконо­мічних інтересів кооперативів, поданням їм інформаційної, консультативно-мето­дичної та іншої допомоги.

Об'єднання створюється за рішенням установчих зборів уповноважених представників кооперативів за галузевою або територіальною ознакою і має ста­тус юридичної особи. Функції та компетенція об'єднань будь-якого рівня вста­новлюються в межах повноважень, делегованих кооперативами на установчих конференціях, з'їздах, і містяться в їх статутах. Кооперативи, які увійшли до об'­єднання, зберігають статус юридичної особи та повну господарську самостій­ність і можуть добровільно вийти з об'єднання за рішенням загальних зборів чи членів кооперативу.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про споживчу кооперацію" від 10 квітня 1992 р.¹ власність споживчої кооперації складається з власності спожив­чих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спіль­ної власності. Взаємовідносини між споживчими товариствами та їх спілками ба­зуються на засадах членства і договорів.

Члени кооперативу, передаючи у його власність частку майна у вигляді паю, стають суб'єктами майнових прав, зокрема суб'єктами права на майновий пай. Майнові відносини на засадах членства в кооперативі здійснюються за правила­ми зобов'язального права, яке означає, що член кооперативу має право вимагати частку (пай) у майні кооперативу в разі виходу з нього, а кооператив зобов'яза­ний компенсувати йому цю частку грішми або ж видати на розмір паю частину майна в натурі. Після того, як частку конкретного майна буде передано членові кооперативу, він стає її власником або власником конкретної суми грошей ². Об'­єктами права власності кооперативу відповідно до ст. 24 Закону України "Про власність"³ є будівлі, споруди, грошові та інші майнові внески його членів, виго­товлена ним продукція, доходи, одержані від її реалізації та іншої діяльності, пе-

Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № ЗО. — С. 414.

² Кооперативне право / За ред. В. І. Семчика. — К., 1998. — С. 124—133.

³ Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 20. — Ст. 249.

350