Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Дзера, Кузнєцова - Цивільне право України_Ч.1_ф....doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
15.07.2019
Размер:
5.05 Mб
Скачать

Глава 4

ріант командитного товариства, який називається акціонерна командита. В ак­ціонерній командиті капітал командитистів поділяється на акції, які можуть віль­но відчужуватися. Ця обставина сприяла застосуванню акціонерної командити великим та середнім бізнесом.

Для сучасного великого бізнесу зарубіжних країн характерним є застосуван­ня правової форми акціонерного товариства. Проте, винятком у цьому плані є Німеччина, де 97% підприємств зареєстровано у формі товариств з обмеженою відповідальністю1.

Саме законодавство про акціонерні товариства найбільш розроблено та дета­лізовано майже у всіх державах. Так, у сучасній Франції діє Закон про торгові товариства від 24 липня 1966 p., який містить 502 статті, він регулює питання правового статусу акціонерних товариств2.

У Німеччині ці питання розв'язує Закон про акціонерні товариства від 6 ве­ресня 1965р., який складається з 410 параграфів3.

У Великій Британії діє Закон про компанії, який прийнято в 1985р.; він має 747 статей4. Цікаво, що у Великій Британії акціонерному товариству відповідає європейська компанія з обмеженою відповідальністю. Акціонерне законодавство США складається із законів окремих штатів про підприємницькі корпорації, зок­рема Закону про підприємницькі корпорації штату Нью-Йорк, який введено в дію 1 вересня 1963 р.5, та Загального Закону про корпорації штату Делавер від 1967 р.6

Основою утворення та діяльності акціонерних товариств є цінні папери — акції, які надають право їх володільцю на отримання частини прибутку відповід­ного акціонерного товариства. Оскільки більша частина акції знеособлена, до­сить часто акціонерні товариства називають анонімними, навіть на законодавчо­му рівні. Наприклад, за законодавством Іспанії та Франції (ст. 73 Р.2 "Утворення анонімних товариств" Закону про торгові товариства 1966 р.) акціонерні това­риства — це анонімні товариства.

Застосування великим бізнесом саме форми акціонерного товариства пов'я­зано з його перевагами, рядом особливих важливих властивостей, що виділяють його серед інших торгових товариств:

1) відповідальність акціонерів за боргами акціонерних товариств лише в ме­жах суми своїх акцій. Наприклад, відповідно до ст. 73 Закону Франції про торго­ві товариства анонімне товариство — це товариство, капітал якого поділено на акції і яке утворюється учасниками, що несуть збитки лише в межах вартості їх

Данилькевич Н. Й., Федоров О. Н. Международное частное право: Учебное пособие. — Днеп-ропетровск: Арт-Пресс, 1999. — С. 46.

п

Гражданское, торговеє й семейное право капиталистических стран: Сб. нормативних актов: законодательство о компаниях, монополиях й конкуренции / Под ред. В. К. Пучинского, М. Й. Кулагина. — М.: Изд-во УДН, 1987. — С. 16—60.

3 Там само. — С. 63—98.

4 Там само. — С. 101 — 151.

5 Там само. — С. 154—178.

6 Там само.— С. 181—194.

Загальна характеристика цивільного права зарубіжних країн

69

внесків. Число учасників не може бути менше семи1. Закон Німеччини про ак­ціонерні товариства в § 1(1) встановлює, що за зобов'язаннями товариства перед кредиторами товариство несе відповідальність лише в межах майна товариства2. Аналогічним чином діє акціонерне законодавство Великої Британії та СІ1ІА.

2) безстроковість існування акціонерного товариства. Акціонерне товарист­во, як правило, зберігає своє існування доти, поки в ньому зберігається хоч би один акціонер, що зумовлює стабільність бізнесу.

Законодавство про акціонерні товариства детально регламентує порядок їх створення; насамперед воно визначає необхідну кількість засновників акціонер­ного товариства. Така кількість може встановлюватися від одного засновника — за законодавством США до семи — за законодавством Японії, Франції та інших країн, і більше. Так, відповідно § 2 Закону Німеччини про акціонерні товариства від 6 вересня 1965 р. у заснуванні товариства повинні брати участь не менше п'яти осіб. Законодавство багатьох країн передбачає: розповсюдження різних ви­дів акцій (звичайних, засновницьких, привілейованих) та їх номінальну вартість — в Італії; порядок випуску облігацій — в Іспанії3 та Франції (Р.5 Закону Фран­ції про торгові товариства)4; склад та повноваження керуючих органів акціонер­них товариств — загальних зборів, спостережної ради, правління, керуючих та ін. — в США5. Цікаво, що форма акціонерного товариства знайшла своє засто­сування і на міжнародному рівні, коли акціонерами виступають громадяни різ­них держав, зокрема в межах Європейського економічного співтовариства.

Поряд з акціонерним товариством, у зарубіжних країнах великого поширен­ня набуло товариство з обмеженою відповідальністю, яке за змістом є близь­ким до акціонерного товариства у зв'язку з поділом його статутного фонду на певні частки (паї). Товариства з обмеженою відповідальністю є найпоширеніши­ми у сфері середнього та дрібного бізнесу.

Характерні ознаки товариства з обмеженою відповідальністю збігаються у більшості країн, за винятком Великої Британії, де вони мають певні особливості. В цій країні товариства з обмеженою відповідальністю за змістом є тотожні ак­ціонерним товариствам інших держав. Поняття англійської компанії не збігається повністю з поняттям акціонерного товариства, проте її правовий ста­тус наближається до статусу акціонерних товариств, а не до товариств з обме­женою відповідальністю (за правом країн континентальної Європи).

Законодавство про товариства з обмеженою відповідальністю є досить знач­ним. Так, закони про товариства з обмеженою відповідальністю було прийнято: в Німеччині — 20 квітня 1892 p., в Австрії — 6 березня 1906 p., у Франції — 7 березня 1925 p., в Бельгії — 9 липня 1935 p., в Іспанії — 17 липня 1953 p., в

Гражданское, торговеє й семейное право капиталистических стран: Сб. нормативних актов: законодательство о компаниях, монополиях й конкуренции / Под ред. В. К. Пучинского, М. Й. Кулагина. — М.: Изд-во УДН, 1987. — С. 23.

Там само. — С. 63.

о

Зенин Й. А. Указ, работа. — С. 58.

Гражданское, торговеє й семейное право капиталистических стран: Сб. нормативних актов: законодательство о компаниях, монополиях й конкуренции / Под ред. В. К. Пучинского, М. Й. Кулагина. — М.: Изд-во УДН, 1987. — С. 35—42.

5 Там само. — С. 181—194.

70