Глава 22

Севастополі та управління майном району районної у місті Києві державної ад­міністрацій¹.

Основним завданням управлінь та відділів державних адміністрацій є реалі­зація державної та регіональної політики у сфері управління майном, що перебу­ває у власності області, міста, і загальнодержавним майном, повноваження з уп­равління яким делеговані державній адміністрації Президентом України, та управління майном, що перебуває у власності району, і загальнодержавним май­ном, повноваження з управління яким делеговані районній державній адмініст­рації Президентом України.

Згідно з першим Типовим положенням управління, зокрема:

— здійснює перелік майна, що перебуває у власності області, міста, і загаль­нодержавного майна в частині делегованих, управлінських повноважень;

— приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію підприємств;

— затверджує статути (положення) підприємств, контролює їх додержання;

— укладає і розриває контракти з керівниками підприємств;

— виступає засновником спільних підприємств, до статутних фондів яких пе­редається майно, що перебуває у власності області, міста;

— дає дозвіл підприємствам, майно яких перебуває у власності області, міс­та, на передачу в оренду цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозді­лів та нерухомого майна.

Відповідно до Конституційного договору між Президентом України та Вер­ховною Радою України "Про основні засади організації та функціонування дер­жавної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України" Указом Президента України від 24 липня 1995 р. було ут­ворено обласні, Київську та Севастопольську міські, районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, які стали місцевими органами дер­жавної виконавчої влади, а відповідно і правонаступниками виконавчих комітетів відповідних рад народних депутатів щодо їх зобов'язань, прав та обов'язків².

9 квітня 1999 р. було прийнято Закон України "Про місцеві державні адмі­ністрації", яким детально визначено повноваження місцевих державних адмініст­рацій, у т. ч. й у сфері управління об'єктами державної власності, переданими їм у встановленому законом порядку. Відповідно попередні нормативно-правові ак­ти з цих питань втратили чинність.

З прийняттям 28 червня 1996 р. нової Конституції України процес становлен­ня законодавства про управління загальнодержавним і комунальним майном три­ватиме. При цьому в його основу покладатимуться положення ст. 116 Конститу­ції України про те, що Кабінет Міністрів України забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності та здійснює управління об'єктами державної влас­ності відповідно до закону.

За Верховною Радою України Конституція України не визнала статус суб'єк­та права державної власності, але віднесла до її повноважень, зокрема затвер­дження переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають привати­зації, визначення правових засад вилучення об'єктів права приватної власності, а також визначення виключно законами України правового режиму власності.

¹ Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. — 1996. — № 9. — С. 21—25. Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. — 1995. — № 9. — С. 17.

Право державної та комунальної власності

375

Згодом Кабінет Міністрів України своєю постановою від 28 жовтня 1998 р. затвердив Концепцію розподілу між центральними і місцевими органами вико­навчої влади повноважень з управління об'єктами державної власності¹.

На виконання заходів, передбачених Концепцією, Постановою Кабінету Мі­ністрів України від 4 листопада 1998 р. були затверджені Положення про поря­док здійснення органами виконавчої влади управління належними державі акція­ми, частками, паями товариств та контролю за реалізацією цих функцій та Положення про порядок та умови передачі повноважень з управління державни­ми корпоративними правами органам виконавчої влади².

З прийняттям цієї постанови Кабінету Міністрів України відповідно втратила чинність його ж постанова "Про затвердження Порядку управління акціями, паями, частками господарських товариств, які перебувають у загальнодержавній власності" від 28 грудня 1995 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1998 р. функції з уп­равління державними корпоративними правами було покладено на новостворене Національне агентство з управління державними корпоративними правами та інші органи виконавчої влади. У затверджених постановою Кабінету Міністрів України Положеннях відповідно до Концепції визначено форми та порядок здійс­нення органами виконавчої влади управління державними корпоративними пра­вами. При цьому такі функції ці органи можуть здійснювати як безпосередньо, так і через призначених у встановленому порядку уповноважених осіб (юридич­них та фізичних).

Однак у зв'язку з реорганізацією системи органів виконавчої влади Націо­нальне агентство на підставі Указу Президента України "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" від 15 грудня 1999 р. було ліквідовано, а його функції покладено на Фонд державного майна України. Постановою Кабіне­ту Міністрів України від 15 травня 2000 р. була визнана такою, що втратила чинність, його ж постанова "Про концепцію розподілу між центральними і місце­вими органами виконавчої влади повноважень з управління об'єктами державної власності та заходи щодо її реалізації" і водночас затверджене Положення про представника органу, уповноваженого управляти відповідними державними кор­поративними правами в органах управління господарських товариств, за яким здійснення зазначених функцій фактично покладається на "відповідальних пред­ставників", що лише ускладнило систему управління державною власністю.

Згодом наказом Фонду державного майна України було затверджено Поло­ження про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі від 19 травня 1999 p., а постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2001 р. затверджено Порядок управління акціями (частками), які перебувають у державній власності господарських товариств, створених за участю Фонду дер­жавного майна України. Приймалися інші нормативно-правові акти, спрямовані на впорядкування системи управління державним майном³.

¹ Урядовий кур'єр. — 1998. — 5 листопада.

2

Там само. — 12 листопада.

Див.: Державна та комунальна власність в Україні: 36. нормативних актів. — К., 2002. — С. 3—430.

376