Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Дзера, Кузнєцова - Цивільне право України_Ч.1_ф....doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
15.07.2019
Размер:
5.05 Mб
Скачать

Глава 24

дружжя, які об'єдналися з метою створення сім'ї, а не з метою спільної праці. Можна виділити правовий режим майна, що належить членам сім'ї як подруж­жю та іншим членам сім'ї. Особливість цього правового режиму полягає у тому, що все майно може належати членам сім'ї на праві спільної часткової власності, а його певна частина — подружжю на праві спільної сумісної власності за пра­вилами сімейного законодавства. Це означає, що правовий режим майна членів сім'ї може не бути єдиним для усіх суб'єктів і об'єднувати собою окремі види правових режимів, кількість яких залежить від видів правових зв'язків між чле­нами сім'ї. Таким чином, можливе співіснування в одній сім'ї багатьох окремих режимів, основаних на спільній частковій чи спільній власності подружжя; на роздільній власності подружжя; на спільній частковій чи спільній сумісній влас­ності членів сім'ї, які не є подружжям, та на їх роздільній (індивідуальній) влас­ності, а також на поєднані окремих різновидів власності між зазначеними та ін­шими особами. Все це свідчить про складну правову природу майнових відносин у сім'ї, у тому числі і за участю подружжя, що ускладнює виявлення правового режиму того чи іншого майна та створює значні труднощі для розв'язання суда­ми спорів, що виникають між подружжям та іншими членами сім'ї.

У новому СК України є чимало новел щодо шлюбного договору, які потребу­ють у майбутньому спеціальних глибоких досліджень. До таких новел належать положення про:

порядок визначення права на утримання (ст. 99);

порядок зміни, розірвання, визнання недійсним шлюбного договору та поря­док відмови від шлюбного договору (статті 100—103).

Глава 25 речові права на чуже майно

§ 1. Загальна характеристика речових прав на чуже майно

Поняття "речові права на чуже майно" охоплює такі види цих прав: 1) право володіння; 2) право обмеженого користування (сервітут); 3) право забудови зе­мельної ділянки (суперфіций); 4) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Законом можуть бути передбачені й інші речові права на чуже майно. Наприклад, Цивільний кодекс України передбачає речово-правові способи забезпечення виконання зобов'язань — заставу та притриман-ня. За цими способами у заставодержателя та кредитора, який притримував річ боржника, також виникають певні права на чужу річ. Можуть виникати й ін­ші речові права на чужі речі відповідно до чинного цивільного законодавства України.

У житті людей, особливо у їх підприємницькій та іншій господарській діяль­ності, складаються такі ситуації, за яких виникає потреба скористатися чужими речами чи майном. Таку можливість найчастіше задовольняють засобами дого­вірного права. Проте в окремих випадках договір виявляється недостатньо надій­ним правовим засобом для задоволення потреби у використанні чужої речі. Ад­же договір може бути розірваний у будь-який час в односторонньому порядку і користувач чужою річчю змушений припинити таке користування. Тому виник­ла потреба винайти більш надійний правовий засіб, який би забезпечував безпе­рервне і безперешкодне використання чужої речі чи навіть майна. Таким засо­бом стало встановлення речового права на використання чужої речі, а не зобов'язального, яке може бути припинене у будь-який час.

Речове право на чужі речі як окремий цивільно-правовий інститут виникло ще у давні часи у нетрях римського приватного права. Римські юристи деякі ви­ди речових прав на чужі речі запозичили в сусідніх народів, дещо створили самі, але їм належить авторство на речові права на чужі речі. Інститут речових прав відомий правовим системам усього світу.

Інститут речових прав на чужі речі є новим для цивільного законодавства Ук­раїни, за винятком застави, яка у законодавстві радянських часів існувала в урі­заному вигляді.

При командно-адміністративній системі господарювання зазначені інститути не дуже вписувалися у рамки цивільного права тих часів, що значною мірою ма­ло публічний характер. Тому якщо виникала, наприклад, потреба використати чужі речі чи майно, то така потреба найчастіше задовольнялася розпорядчими

480