Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Дзера, Кузнєцова - Цивільне право України_Ч.1_ф....doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
15.07.2019
Размер:
5.05 Mб
Скачать

Глава 1

економічні відносини підпорядковані виробничим, тобто є похідними, а відтак становлять продукт виробничої діяльності людей.

Тому не випадково в юридичній науці висловлюються різні погляди на сут­ність майнових відносин. Одні автори ототожнюють майнові відносини з вироб­ничими (економічними) відносинами1, другі під майновими відносинами розумі­ють конкретні вольові відносини, які породжують у кінцевому результаті економічні відносини2, треті до майнових відносин зараховують певну їх час­тину, яка реалізується через вольові акти3, четверті заперечують можливість іс­нування поза вольовими проявами економічних (виробничих) відносин у сфері виробництва, обігу, розподілу і споживання матеріальних благ і визнають існу­вання економічних (виробничих) та вольових (юридичних) відносин у поєднанні4.

На наш погляд, дати однозначну і вичерпну відповідь щодо даної проблеми надзвичайно важко. У кожній з наведених позицій автори мають певну рацію. При цьому найбільш привабливою нам уявляється остання, основоположником якої є видатний український вчений-юрист О. А. Пушкін. Його аргументи вагомі, коли він стверджує, що економічні (виробничі) відносини, взяті поза їх вольовим вираженням, — це всього лише наукова абстракція5. Але заради об'єктивності необхідно відзначити також наявність у його позиції та обгрунтуванні вразливих місць. Так, не можна погодитись з твердженням О. А. Пушкіна про те, що май­нові відносини, які є водночас економічними і вольовими, вважаються такими лише в системі ринкової економіки. Але ж це не так, адже майнові відносини ре­гулювалися і в СРСР, економіка якого не належала до ринкової. Крім того, якщо вважати, що усі економічні відносини (виробничі) є водночас майновими, то тут фактично матиме місце ототожнення цих понять, які фактично не завжди збігаються. Необхідно також зважати на те, що, як уже зазначалося, виробничі відносини породжують певний загальний економічний результат, настання якого не є предметом правового регулювання. Однак виробнича діяльність не є само­ціллю для людей. Не менш важливою є функція забезпечення конкретних потреб людей. Відповідно вони змушені вступати у конкретні економічні відносини щодо розподілу та споживання створених матеріальних благ, що мають здійснюватися у встановленому державою порядку. Тобто така частина економічних відносин потребує правового врегулювання.

1 Агарков М. М. Предмет й система советского гражданского права. — М., 1950. — С. 54; Колганов М. В. Собственность в социалистическом обществе. — М., 1953. — С. 7;Вильнянский С. Й. Лекции по советскому гражданскому праву. — Харьков, 1958. — Ч. 1. — С. 9; Генкин Д. М. Право собственности в СССР. — М., 1961. — С. 20; Советское гражданское право. — К., 1983. — Ч. 1. —С. 7.

п

Алексеев С. С. Предмет советского социалистического гражданского права. — Свердловск, 1959. — С. 46; Братусь С. Н. Предмет й система советского гражданского права. — М., 1963. — С. 9—35.

Советское гражданское право / Под ред. В. А. Рясенцева. — М., 1975. — С. 4.

Гражданское право. — Харьков, 1996. — Ч. 1. — С. 12; Цивільне право України. — Харків, 2000. — Ч. 1. —С. 12.

5 Гражданское право. — Харьков, 1996. — Ч. 1. — С. 12.

Вступ до цивільного права

13

Вважаємо, що при вирішенні проблеми співвідношення економічних (вироб­ничих) і майнових відносин необхідно насамперед виходити з того, що і перші, і другі є суспільними відносинами, які виникають з приводу створення, розподілу, привласнення, обігу матеріальних благ, але лише певна частина економічних від­носин є водночас майновими, а саме — ma, яка врегульована нормами права. Однак вирішення проблеми співвідношення економічних і майнових відносин ще не дає змоги виявити коло майнових відносин, що регулюються цивільним пра­вом, оскільки деякі з них можуть регулюватися й іншими галузями права, між­галузевими системами. Тому надзвичайно важливим є завдання — встановити юридичні ознаки, притаманні майновим відносинам, які мають становити пред­мет цивільного права. З цього приводу в цивілістичній науці сформувалися певні погляди щодо кола таких ознак.

Так, в одних випадках автори вирішальною ознакою цивільних майнових пра­вовідносин називають їх вартісно-товарний характер1, інші — майново-розпоряд­чу самостійність суб'єктів цивільних майнових відносин2, майнову самостійність суб'єктів цивільного права3, юридичну рівність суб'єктів цивільного права4, май­нову відокремленість учасників обігу5. Звертає на себе увагу той факт, що у вис­ловлених судженнях лише у першому випадку називається ознака щодо самих майнових відносин, а в інших ознаки стосуються правового становища учасників майнових відносин, врегульованих цивільним правом. Проте більш прагматич­ною уявляється позиція тих юристів, які не віддають перевагу певній ознаці, а використовують комплекс правових ознак цивільних майнових відносин. Майно­вим відносинам у галузі товарообігу, на думку Д. В. Бобрової, притаманні: товар­но-грошовий та еквівалентно-платний характер; майнова відокремленість учас­ників відносин; їх учасниками є або власники майна або особи, які володіють ним на праві повного господарського відання6. Для такої думки характерна обме­женість кола учасників цих відносин, адже насправді їх учасниками можуть бути й інші особи, які володіють майном на праві користування, на підставі закону (наприклад, особи, що знайшли загублене майно), на підставі довіреності тощо.

М. М. Сибільов вважає, що як майновим, так і особистим немайновим відно­синам, що регулюються цивільним правом, притаманні такі юридичні ознаки, як рівність учасників цих відносин, їх майнова відокремленість та автономність

Гражданское право / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. М. Тостого. — М., 1998. — Ч. 1. — С. 7—8 (автор глави М. Єгоров); Гражданское право / Под ред. В. Ф. Чигира. — Минск, 1976. — Т.1. — С. 5—6.

о

Алексеев С. С. Предмет советского социалистического права. — С. 121. Братусь С. Н. Предмет й система советского гражданского права. — С. 126—127.

Халфина Р. О. О предмете советского гражданского права / / Советское государство й право. — 1954. — № 8. — С. 85; Толстой Ю. К. Кодификация гражданского законодательства в СССР: Автореф. дис. ... д-ра юр. наук. — Л., 1970. — С. 6.

Дозорцев А. В. О предмете советского гражданского права // Советское государство й право. - 1954. — № 7. — С. 104—108.

Цивільне право України / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. — К.: Юрінком Інтер, 1999. -Кн. 1. —С. 11.

14