- •Глава 1 вступ до цивільного права
- •§ 1. Поняття цивільного права
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 2. Предмет та метод цивільного права
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 3. Функції права
- •Глава 1
- •§ 4. Принципи цивільного права
- •Глава 1
- •§ 5. Визначення цивільного права та його система
- •Глава 1
- •Глава 2 цивільне законодавство
- •§ 1. Поняття та структура цивільного законодавства
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 2. Співвідношення галузевого і комплексного законодавства
- •§ 3. Дія цивільного законодавства
- •Глава 2
- •§ 4. Застосування цивільного законодавства за аналогією
- •§ 5. Роль судової практики в удосконаленні, тлумаченні та застосуванні цивільного законодавства
- •Глава 2
- •§ 1. Поняття та предмет науки цивільного права
- •§ 2. Методи науки цивільного права
- •§ 3. Система науки цивільного права
- •§ 4. Наука цивільного права та інші юридичні науки
- •§ 5. Огляд літератури приватного цивільного права
- •§ 6. Система навчального курсу "Цивільне право України" та його основні завдання
- •Глава 4
- •§ 1. Необхідність вивчення зарубіжного цивільного права
- •Глава 4
- •§ 2. Предмет і система цивільного та торгового права зарубіжних країн
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 3. Джерела цивільного і торгового права зарубіжних країн
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 4. Основні інститути цивільного права зарубіжних країн
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 5. Юридичні особи у праві зарубіжних країн
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •1 Данилькееич н. Й., Федоров о. Н. Указ, работа. — с. 46.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 цивільні правовідносини
- •§ 1. Поняття та особливості цивільних правовідносин
- •§ 2. Елементи цивільно-правових відносин
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 3. Види цивільно-правових відносин
- •Глава 5
- •Глава 6 громадяни як суб'єкти цивільного права
- •§ 1. Правоздатність громадян
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 2. Дієздатність громадян
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 3. Визнання громадянина безвісно відсутнім та оголошення його померлим
- •§ 4. Ім'я та місце проживання громадянина. Акти громадянського стану
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 7 юридичні особи
- •§ 1. Поняття та ознаки юридичної особи
- •Глава 7
- •§ 2. Правоздатність юридичної особи
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Порядок виникнення і припинення юридичних осіб
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 4. Види юридичних осіб
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 8 держава як суб'єкт цивільного права
- •§ 1. Держава Україна — суб'єкт цивільного права
- •§ 2. Участь держави у цивільних правовідносинах
- •Глава 8
- •Глава 9
- •§ 1. Юридичні передумови цивільної правосуб'єктності територіальної громади та Автономної Республіки Крим
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 2. Зміст цивільної правосуб'єктності територіальних громад та Автономної Республіки Крим
- •Глава 10 об'єкти цивільних прав
- •§ 1. Поняття та види об'єктів цивільних прав
- •Глава 10
- •§ 2. Речі як об'єкти цивільних прав. Класифікація речей. Майно
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •§ 3. Цінні папери як об'єкти цивільних прав
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •§ 4. Гроші як об'єкт цивільних правовідносин
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 11
- •§ 1. Поняття юридичних фактів
- •Глава 11
- •§ 2. Класифікація юридичних фактів
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 12 угоди (правочини)1
- •§ 1. Поняття та види угод (правочинів)
- •Глава 12
- •§ 2. Умови чинності угод (правочинів)
- •§ 3. Недійсні угоди (правочини)
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •§ 4. Види недійсних угод (правочинів)
- •Глава 12
- •§ 5. Умови і строки в угодах (правочинах)
- •Глава 13 строки (терміни). Позовна давність
- •§ 1. Поняття та значення строків (термінів) у цивільному праві
- •Глава 13
- •§ 2. Види цивільно-правових строків (термінів)
- •Глава 13
- •Глава 13
- •§ 3. Позовна давність
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 14 представництво і довіреність
- •§ 1. Представництво
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •§ 2. Представництво за довіреністю
- •Глава 14
- •Глава 15 здійснення та захист цивільних прав
- •§ 1. Здійснення суб'єктивних прав
- •Глава 15
- •Глава 15
- •§ 2. Виконання цивільних обов'язків
- •Глава 15
- •§ 3. Забезпечення виконання обов'язків
- •Глава 15
- •Глава 15
- •§ 4. Захист суб'єктивних прав
- •Глава 15
- •Глава 16
- •§ 1. Поняття особистих немайнових відносин, не пов'язаних з майновими
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •3 Иоффе о.С. Указ, работа — с. 51—56.
- •Глава 16
- •Глава 16
- •§ 2. Особисті немайнові права фізичної особи та їх види
- •Глава 16
- •Глава 16
- •§ 3. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •2 Там само. — с. 123—147.
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 76
- •§ 4. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 17 захист особистих немайнових прав
- •Глава 17
- •§ 2. Захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 18 загальна характеристика права власності
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •§ 2. Право власності в об'єктивному і суб'єктивному значенні
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 19
- •§ 1. Передумови реформування відносин власності та створення нового інституту права власності
- •Глава 19
- •§ 2. Формування інституту права власності в період ринкових реформ в Україні
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •§ 3. Зміст права власності
- •Глава 19
- •§ 4. Способи набуття і припинення права власності
- •Глава 19
- •Глава 19
- •§ 5. Встановлення моменту виникнення права власності
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 20
- •§ 1. Загальні положення
- •1 Спссср. — 1986.— №21. —Ст. 119—121.
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •1 Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 25. — Ст. 354
- •Глава 20
- •§ 2. Умови виникнення і припинення права приватної власності громадян
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •§ 3. Здійснення громадянами права приватної власності
- •Глава 20
- •Глава 21 право власності юридичних осіб
- •§ 1. Загальні положення
- •Глава 21
- •Глава 21
- •§ 2. Право власності кооперативів
- •Глава 21
- •Глава 21
- •§ 3. Право власності господарських товариств
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •§ 4. Право власності господарських об'єднань
- •§ 5. Власність об'єднань громадян
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 22 право державної та комунальної власності
- •§ 1. Загальні положення
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •§ 2. Підстави виникнення права державної та комунальної власності
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •§ 3. Цивільно-правовий статус і правовий режим майна державних та комунальних підприємств і установ
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 23 право спільної власності
- •§ 1. Поняття права спільної власності
- •Глава 23
- •§ 2. Право спільної часткової власності
- •Глава 23
- •Глава 23
- •§ 3. Особливості деяких різновидів права спільної власності
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 24 право спільної власності подружжя
- •§ 1. Розвиток законодавства про право власності подружжя
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •§ 2. Законний правовий режим майна подружжя
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •1 Фурса с. Я., Фурса є. Ї. Нотаріат в Україні. — к., 1999. — с. 214.
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •§ 3. Правовий режим майна подружжя за шлюбним контрактом (договірний правовий режим майна подружжя)
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 25 речові права на чуже майно
- •§ 1. Загальна характеристика речових прав на чуже майно
- •Глава 25
- •Глава 25
- •§ 2. Право володіння чужим майном
- •Глава 25
- •Глава 25
- •§ 3. Право обмеженого користування чужим майном (сервітут)
- •Глава 25
- •§ 4. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)
- •Глава 25
- •§ 5. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіций)
- •Глава 26 захист права власності
- •§ 1. Поняття цивільно-правового захисту
- •Глава 26
- •§ 2. Основні цивільно-правові засоби захисту права власності
- •Глава 26
- •Глава 26
- •§ 3. Віндикаційний позов
- •Глава 26
- •Глава 26
- •Глава 26
- •Глава 26
- •§ 4. Негаторний позов
- •Глава 26
- •Глава 26
- •§ 5. Позов про виключення майна з опису (звільнення майна з-під арешту)
- •Глава 26
- •§ 6. Позов про визнання права власності
- •Глава 26
- •§ 7. Загальна характеристика інших засобів захисту права власності
- •Глава 26
- •Глава 26
- •Глава 26
- •Глава 26
- •Глава 27
- •§ 1. Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності
- •Глава 27
- •Глава 27
- •§ 2. Спільне в цивільно-правовому регулюванні відносин, пов'язаних з творчою діяльністю
- •Глава 27
- •§ 3. Відмінності у цивільно-правовому регулюванні відносин, пов'язаних з творчою діяльністю
- •1 Відомості Верховної Ради урср. — 1991 — № 20 — Ст. 249.
- •Глава 28
- •§ 1. Поняття та джерела авторського права
- •Глава 28
- •§ 2. Об'єкти авторського права
- •§ 3. Суб'єкти авторських відносин
- •Глава 28
- •Глава 28
- •§ 4. Суб'єктивне авторське право, його зміст та межі
- •Глава 28
- •Глава 28
- •Глава 28
- •§ 5. Поняття суміжних прав
- •Глава 28
- •Глава 28
- •Глава 28
- •§ 6. Захист авторського права і суміжних прав
- •Глава 28
- •Глава 29 право промислової власності
- •§ 1. Право на винаходи, корисні моделі та промислові зразки
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •§ 2. Право на раціоналізаторську пропозицію
- •Глава 29
- •Глава 29
- •§ 3. Право на селекційні досягнення
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •§ 1. Право на комерційне найменування1
- •§ 2. Право на торговельну марку
- •§ 3. Право на зазначення походження товару, географічне зазначення
- •Глава 31
- •§ 1. Поняття та склад зобов'язання
- •Глава 31
- •Глава 31
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань
- •Глава 31
- •§ 3. Система цивільних зобов'язань
- •Глава 31
- •Глава 32 цивільно-правовий договір
- •§ 1. Поняття, значення та функції договору в цивільному праві
- •Глава 32
- •§ 2. Свобода договору в цивільному праві
- •Глава 32
- •Глава 32
- •§ 3. Система цивільно-правових договорів
- •Глава 32
- •Глава 32
- •Глава 32
- •§ 4. Зміст і тлумачення договору
- •Глава 32
- •Глава 32
- •§ 5. Укладення, зміна та розірвання договору
- •Глава 32
- •Глава 32
- •Глава 32
- •§ 6. Загальна характеристика особливостей концесійних
- •Глава 32
- •Глава 32
- •Глава 33 виконання зобов'язань
- •§ 1. Поняття та принципи виконання зобов'язань
- •Глава 33
- •§ 2. Суб'єкти виконання зобов'язання
- •Глава 33
- •Глава 33
- •§ 3. Місце, строк та спосіб виконання зобов'язання
- •Глава 33
- •§ 4. Особливості виконання часткового та солідарного зобов'язання
- •Глава 33
- •Глава 34 способи забезпечення виконання зобов'язань
- •§ 1. Загальні положення про забезпечення виконання зобов'язань
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •§ 2. Окремі способи забезпечення виконання зобов'язань
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •§ 3. Зміст та співвідношення понять
- •Глава 34
- •Глава 34
- •§ 4. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов'язань
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •1 Певзнер а. О. О залоге // Зкономика й жизнь. — 1992. — № 29. — с. 4.
- •Глава 34
- •Глава 35 відповідальність за порушення зобов'язань
- •§ 1. Поняття та значення цивільно-правової відповідальності
- •Глава 35
- •§ 2. Види цивільно-правової відповідальності
- •Глава 35
- •Глава 35
- •§ 3. Умови (підстави) цивільно-правової відповідальності
- •Глава 35
- •Глава 35
- •Глава 36 припинення зобов'язань
- •§ 1. Поняття та способи припинення зобов'язань
- •Глава 36
- •§ 2. Окремі способи припинення зобов'язань
- •Глава 36
- •Глава 36
- •Глава 36
Глава 34
За сферою дії О. С. Іоффе поділяв забезпечувальні засоби на ті, що можуть бути застосовані між будь-якими суб'єктами (неустойка, застава, порука); що застосовуються у зобов'язаннях між юридичними особами (гарантія); у зобов'язаннях тільки за участю фізичних осіб (завдаток)1.
Залежно від часу і способу встановлення (виникнення) способи забезпечення виконання зобов'язань поділяють на спеціальні (виникають у момент виникнення зобов'язання) і універсальні (відшкодування боржником збитків, що їх зазнав кредитор у результаті невиконання зобов'язання)2.
Класифікувати забезпечувальні зобов'язання можна за іншими критеріями, зокрема за механізмами їх реалізації. За цим критерієм розрізняють:
— забезпечення виконання зобов'язань шляхом звернення стягнення на майно боржника (застава);
— забезпечення виконання зобов'язань шляхом звернення грошових стягнень (неустойка, завдаток);
— забезпечення виконання зобов'язань шляхом притримання майна боржника;
— забезпечення виконання зобов'язань шляхом притягнення до відповідальності третіх осіб (порука, гарантія).
В проекті ЦК України в редакції від 25 серпня 1996 р. був передбачений поділ способів забезпечення виконання зобов'язань на дві групи: зобов'язально-правові і речово-правові. До першої віднесено неустойку, поруку, гарантію і завдаток, до другої — заставу і утримання3. Водночас проект ЦК України не визначив критерію, за яким було проведено такий поділ, очевидно віддаючи це питання на вирішення доктрині цивільного права. В подальшому законодавець відмовився від наведеної класифікації, і ст. 548 нового ЦК України встановлює відкритий перелік видів (вже не способів) забезпечення виконання зобов'язань.
У літературі висловлювалися різні точки зору з приводу підстав та доцільності поділу забезпечувальних зобов'язань на речово-правові і зобов'язально-правові. Деякі вчені-цивілісти зайняли позицію простої констатації факту існування подібної класифікації4, інші недостатньо чітко і обгрунтовано поділяють способи забезпечення за характером забезпечення інтересів кредитора на речово-правові і зобов'язально-правові5, причому до зобов'язально-правових способів відносять заходи, що мають загальнозабезпечувальний характер відшкодування збитків.
Віднесення неустойки, поруки, гарантії і завдатку до зобов'язально-правових способів забезпечення виконання зобов'язань суперечок серед цивілістів не викликає. Всі зазначені інститути цивільного права мають зобов'язальну природу з усіма притаманними їм зобов'язанням ознаками.
Иоффе О. С. Обязательственное право. — С. 156—157.
Харитонов Е. О., Саниахметова Н. А. Гражданское право: Учеб. пособие. — К.: А. С. К, 2001. — С. 349—350.
Цивільний кодекс України. Проект від 25 серпня 1996 року // Українське право. — 1999. Число 3.
Мацепура І Способи забезпечення виконання зобов'язань // Українське право. — 1997. — №3. — С. 19.
Харитонов Е. О., Саниахметова Н. А. Гражданское право: Учеб. пособие. — С. 349—350.
Способи забезпечення виконання зобов'язань
661
Значно більше питань виникає з приводу правової природи застави. Це пояснюється перш за все зобов'язально-правовими і речово-правовими елементами, властивими цьому способові забезпечення виконання зобов'язань.
Ряд авторів акцентують увагу на зобов'язально-правовій природі застави. Зокрема, В. В. Вітрянський виділяє сім зобов'язально-правових ознак правового режиму застави майна1. Спроби довести зобов'язально-правову природу застави робилися і іншими авторами2.
Речово-правові особливості застави дали змогу Г. Ф. Шершеневичу віднести її до речових інститутів. Він відзначав, що заставним правом визнається право на чужу річ, що належить кредиторові для забезпечення його права вимоги за зобов'язанням і полягає в можливості виключного задоволення із вартості речі3. Викладене дає підстави для висновку, що автор виділяв дві характерні ознаки заставного права, що підкреслюють його речову природу.
По-перше, заставне право є речовим правом, що належить до групи прав на чужу річ. Речовий характер його виражається у тому, що, маючи своїм об'єктом річ, заставне право всюди слідує за нею, незалежно від права власності на неї, яке може переходити від однієї особи до іншої. По-друге, заставне право являє собою право на чужу річ, оскільки вартість майна може бути забезпеченням прав вимоги. К. Побєдоносцев також вважав, що внаслідок застави набувається речове право, тобто встановлюється виключне право заставодержателя на заставлене право, незважаючи на те, що це майно не перестає бути чужим4.
Наведені різні точки зору цивілістів, що викладалися протягом не одного десятиліття, підтверджують надзвичайну важливість досліджуваного питання і складність його однозначного вирішення.
Розмежування речових і зобов'язально-правових способів можна проводити за характером дій кредитора, які він вчиняє для досягнення основної мети забезпечення. Там, де має місце забезпечення зобов'язання речовими способами, кредитор у разі невиконання основного зобов'язання має право самостійно вчиняти певні дії для задоволення свого інтересу. Наприклад, заставодержатель має право у разі невиконання зобов'язання боржником реалізувати заставне майно (нерухомість, цінні папери, речі в обороті, рухоме майно тощо). Вимагати будь-яких додаткових дій від боржника за основним зобов'язанням йому не потрібно.
В зобов'язально-правових способах забезпечення зобов'язань за умови невиконання угоди боржником кредитор має право вимагати виконання, крім основного, ще й додаткового обов'язку — сплатити визначену суму неустойки; поручитель і гарант зобов'язані виконати зобов'язання замість боржника; особа, що дала завдаток і не виконала при цьому основне зобов'язання, зобов'язана сплатити подвійну суму завдатку. Отже, у всіх випадках боржник або третя особа зобов'язані вчиняти певні дії, які знову ж таки вони можуть і не вчинити з різних причин, і тоді інтереси кредитора знову залишаються незадоволеними і по-
1 Брагинскчй М. Й., Витрянский В. В. Договорное право. Общие положення. — М.: Статут, 2000. — С. 402—403.
Мейер Д. Й. Русское гражданское право — М.: Статут, 1997. — Ч. 2. — С. 198—203. Шершеневич Г. Ф. Учебник русского граждаского права — М , 1995. — С. 240. Брагинский М. Й., Витрянский В. В Указ. соч. — С. 496.
662