Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Дзера, Кузнєцова - Цивільне право України_Ч.1_ф....doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
15.07.2019
Размер:
5.05 Mб
Скачать

Глава 24

Для перелічених випадків характерно те, що боргові зобов'язання тут вини­кають із спільної для обох подружжя правової підстави, а тому не можуть виник­нути сумніви щодо необхідності визнання їх спільними боргами. Однак на прак­тиці спільність боргу також може бути результатом самостійних правових дій лише одного з подружжя. У такому випадку, якщо ці дії підпадають під вимоги ч. 2 ст. 31 КпШС України, безперечно, можуть виникнути проблеми стосовно то­го, що необхідно розуміти під зобов'язанням одного з подружжя таким, що вида­но в інтересах усієї сім'ї. В юридичній літературі спільними визнаються борги, що виникли з угод одного з подружжя, спрямовані на ведення спільного госпо-

• « 1 Т~\

дарства, ремонт спільного майна1. В принципі до таких можна віднести угоди, спрямовані на одержання в позику коштів на лікування другого з подружжя, ді­тей, на виховання та утримання дітей. Однак не можна погодитись з професором Ю. С. Червоним у тому, що до спільних мають належати борги, що випливають з угоди, укладеної одним з подружжя за наявності згоди другого з подружжя або презумпції згоди другого з подружжя, якщо кошти, одержані за такою угодою бу­ли використані в інтересах сім'ї2. Думається, що така згода за чинним законодав­ством не вимагається, оскільки вирішальне значення повинен мати факт вико­ристання всього одержаного одним з подружжя за угодою на потреби сім'ї.

Невирішеною в юридичній літературі та в законодавстві продовжує залиша­тися проблема правового характеру відповідальності подружжя за угодою, що спричинила спільний борг. З цього приводу в науці сформувалося два підходи. Одні автори вважають, що вона має бути солідарною , інші віддають перевагу частковій4. На думку Ю. С. Червоного, оскільки у спільній сумісній власності частки завідомо не визначені, тому за спільними боргами відповідальність по­дружжя не може бути частковою і вона може настати лише тоді, коли це було передбачено договором між дружиною і кредитором або шлюбним контрактом5.

І. В. Жилінкова обґрунтовує частковий характер відповідальності тим, що ст. 174 ЦК УРСР серед випадків солідарної відповідальності не передбачена від­повідальність подружжя. Тому, на її думку, після звернення стягнення на спіль­не майно залишок боргової суми розділяється між подружжям порівну і на ви­могу кредитора у відповідних частках звертається стягнення на майно кожного з подружжя6.

На наш погляд, обидві вищевикладені позиції можуть бути прийнятними, але лише в певних ситуаціях. Так, якщо спільний борг виник з угоди, укладеної за участю обох подружжя, то їх відповідальність має бути солідарною. Подружжя

1 Рясенцев В. А. Указ, соч.— М., 1971. — С. 109.

2 Кодекс о браке й семье УкраиньІ. Научно-практический комментарий. — Харьков, 2000. — С. 88.

ґ\

Червоньш Ю. С. Общее имущество супругов по советскому праву: Автореф. дис. ... канд. юр. наук. — Харків, 1952. — С. 11; Рабинович Н. В. Личньїе й имущественньїе отношения в советской семье. — Л., 1952. — С. 48; Антокольская М. В. Семейное право. — М., 1996. — С. 116.

Рейхель М. О. Общеимущественнне отношения в советском праве / / Советское государство й право. — М., 1940. — № 8—9. — С. 130; Граве К. А. Имущественньїе отношения супругов. — М., 1960. — С. 86.

5 Червоньш Ю. С. Указ. соч. — С. 90.

6 Жилинкова Й. В. Указ. соч. — С. 229.

Право спільної власності подружжя

469

може нести солідарну відповідальність також у разі заподіяння шкоди спільними злочинними діями як співучасники1. Водночас частковою має бути відповідаль­ність за спільним боргом, який виник з угод, укладених одним з подружжя, але в інтересах усієї сім'ї.

Дискусійним у літературі є питання про правові підстави покладення відпо­відальності за спільним боргом на того з подружжя, який не брав участі в угоді, яка спричинила борг. Юристи тут схиляються до думки, що підставою для відпо­відальності цього з подружжя є його безпідставне збагачення, а тому він має від­повідати в межах своєї частки в спільному майні подружжя2. З таким обгрунту­ванням важко погодитись, адже у дружини, який не є стороною в угоді, вчинюваною другим з подружжя, виникає право спільної власності на майно, одержуване за такою угодою на підставі сімейного законодавства. Відповідно ви­никає обов'язок нести і переобтяження щодо набутого майна.