- •Глава 1 вступ до цивільного права
- •§ 1. Поняття цивільного права
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 2. Предмет та метод цивільного права
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 3. Функції права
- •Глава 1
- •§ 4. Принципи цивільного права
- •Глава 1
- •§ 5. Визначення цивільного права та його система
- •Глава 1
- •Глава 2 цивільне законодавство
- •§ 1. Поняття та структура цивільного законодавства
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 2. Співвідношення галузевого і комплексного законодавства
- •§ 3. Дія цивільного законодавства
- •Глава 2
- •§ 4. Застосування цивільного законодавства за аналогією
- •§ 5. Роль судової практики в удосконаленні, тлумаченні та застосуванні цивільного законодавства
- •Глава 2
- •§ 1. Поняття та предмет науки цивільного права
- •§ 2. Методи науки цивільного права
- •§ 3. Система науки цивільного права
- •§ 4. Наука цивільного права та інші юридичні науки
- •§ 5. Огляд літератури приватного цивільного права
- •§ 6. Система навчального курсу "Цивільне право України" та його основні завдання
- •Глава 4
- •§ 1. Необхідність вивчення зарубіжного цивільного права
- •Глава 4
- •§ 2. Предмет і система цивільного та торгового права зарубіжних країн
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 3. Джерела цивільного і торгового права зарубіжних країн
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 4. Основні інститути цивільного права зарубіжних країн
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 5. Юридичні особи у праві зарубіжних країн
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •1 Данилькееич н. Й., Федоров о. Н. Указ, работа. — с. 46.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 цивільні правовідносини
- •§ 1. Поняття та особливості цивільних правовідносин
- •§ 2. Елементи цивільно-правових відносин
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 3. Види цивільно-правових відносин
- •Глава 5
- •Глава 6 громадяни як суб'єкти цивільного права
- •§ 1. Правоздатність громадян
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 2. Дієздатність громадян
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 3. Визнання громадянина безвісно відсутнім та оголошення його померлим
- •§ 4. Ім'я та місце проживання громадянина. Акти громадянського стану
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 7 юридичні особи
- •§ 1. Поняття та ознаки юридичної особи
- •Глава 7
- •§ 2. Правоздатність юридичної особи
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Порядок виникнення і припинення юридичних осіб
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 4. Види юридичних осіб
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 8 держава як суб'єкт цивільного права
- •§ 1. Держава Україна — суб'єкт цивільного права
- •§ 2. Участь держави у цивільних правовідносинах
- •Глава 8
- •Глава 9
- •§ 1. Юридичні передумови цивільної правосуб'єктності територіальної громади та Автономної Республіки Крим
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 2. Зміст цивільної правосуб'єктності територіальних громад та Автономної Республіки Крим
- •Глава 10 об'єкти цивільних прав
- •§ 1. Поняття та види об'єктів цивільних прав
- •Глава 10
- •§ 2. Речі як об'єкти цивільних прав. Класифікація речей. Майно
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •§ 3. Цінні папери як об'єкти цивільних прав
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •§ 4. Гроші як об'єкт цивільних правовідносин
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 11
- •§ 1. Поняття юридичних фактів
- •Глава 11
- •§ 2. Класифікація юридичних фактів
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 12 угоди (правочини)1
- •§ 1. Поняття та види угод (правочинів)
- •Глава 12
- •§ 2. Умови чинності угод (правочинів)
- •§ 3. Недійсні угоди (правочини)
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •§ 4. Види недійсних угод (правочинів)
- •Глава 12
- •§ 5. Умови і строки в угодах (правочинах)
- •Глава 13 строки (терміни). Позовна давність
- •§ 1. Поняття та значення строків (термінів) у цивільному праві
- •Глава 13
- •§ 2. Види цивільно-правових строків (термінів)
- •Глава 13
- •Глава 13
- •§ 3. Позовна давність
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 14 представництво і довіреність
- •§ 1. Представництво
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •§ 2. Представництво за довіреністю
- •Глава 14
- •Глава 15 здійснення та захист цивільних прав
- •§ 1. Здійснення суб'єктивних прав
- •Глава 15
- •Глава 15
- •§ 2. Виконання цивільних обов'язків
- •Глава 15
- •§ 3. Забезпечення виконання обов'язків
- •Глава 15
- •Глава 15
- •§ 4. Захист суб'єктивних прав
- •Глава 15
- •Глава 16
- •§ 1. Поняття особистих немайнових відносин, не пов'язаних з майновими
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •3 Иоффе о.С. Указ, работа — с. 51—56.
- •Глава 16
- •Глава 16
- •§ 2. Особисті немайнові права фізичної особи та їх види
- •Глава 16
- •Глава 16
- •§ 3. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •2 Там само. — с. 123—147.
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 76
- •§ 4. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 17 захист особистих немайнових прав
- •Глава 17
- •§ 2. Захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 18 загальна характеристика права власності
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •§ 2. Право власності в об'єктивному і суб'єктивному значенні
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 19
- •§ 1. Передумови реформування відносин власності та створення нового інституту права власності
- •Глава 19
- •§ 2. Формування інституту права власності в період ринкових реформ в Україні
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •§ 3. Зміст права власності
- •Глава 19
- •§ 4. Способи набуття і припинення права власності
- •Глава 19
- •Глава 19
- •§ 5. Встановлення моменту виникнення права власності
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 20
- •§ 1. Загальні положення
- •1 Спссср. — 1986.— №21. —Ст. 119—121.
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •1 Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 25. — Ст. 354
- •Глава 20
- •§ 2. Умови виникнення і припинення права приватної власності громадян
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •§ 3. Здійснення громадянами права приватної власності
- •Глава 20
- •Глава 21 право власності юридичних осіб
- •§ 1. Загальні положення
- •Глава 21
- •Глава 21
- •§ 2. Право власності кооперативів
- •Глава 21
- •Глава 21
- •§ 3. Право власності господарських товариств
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •§ 4. Право власності господарських об'єднань
- •§ 5. Власність об'єднань громадян
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 22 право державної та комунальної власності
- •§ 1. Загальні положення
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •§ 2. Підстави виникнення права державної та комунальної власності
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •§ 3. Цивільно-правовий статус і правовий режим майна державних та комунальних підприємств і установ
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 23 право спільної власності
- •§ 1. Поняття права спільної власності
- •Глава 23
- •§ 2. Право спільної часткової власності
- •Глава 23
- •Глава 23
- •§ 3. Особливості деяких різновидів права спільної власності
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 24 право спільної власності подружжя
- •§ 1. Розвиток законодавства про право власності подружжя
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •§ 2. Законний правовий режим майна подружжя
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •1 Фурса с. Я., Фурса є. Ї. Нотаріат в Україні. — к., 1999. — с. 214.
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •§ 3. Правовий режим майна подружжя за шлюбним контрактом (договірний правовий режим майна подружжя)
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 25 речові права на чуже майно
- •§ 1. Загальна характеристика речових прав на чуже майно
- •Глава 25
- •Глава 25
- •§ 2. Право володіння чужим майном
- •Глава 25
- •Глава 25
- •§ 3. Право обмеженого користування чужим майном (сервітут)
- •Глава 25
- •§ 4. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)
- •Глава 25
- •§ 5. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіций)
- •Глава 26 захист права власності
- •§ 1. Поняття цивільно-правового захисту
- •Глава 26
- •§ 2. Основні цивільно-правові засоби захисту права власності
- •Глава 26
- •Глава 26
- •§ 3. Віндикаційний позов
- •Глава 26
- •Глава 26
- •Глава 26
- •Глава 26
- •§ 4. Негаторний позов
- •Глава 26
- •Глава 26
- •§ 5. Позов про виключення майна з опису (звільнення майна з-під арешту)
- •Глава 26
- •§ 6. Позов про визнання права власності
- •Глава 26
- •§ 7. Загальна характеристика інших засобів захисту права власності
- •Глава 26
- •Глава 26
- •Глава 26
- •Глава 26
- •Глава 27
- •§ 1. Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності
- •Глава 27
- •Глава 27
- •§ 2. Спільне в цивільно-правовому регулюванні відносин, пов'язаних з творчою діяльністю
- •Глава 27
- •§ 3. Відмінності у цивільно-правовому регулюванні відносин, пов'язаних з творчою діяльністю
- •1 Відомості Верховної Ради урср. — 1991 — № 20 — Ст. 249.
- •Глава 28
- •§ 1. Поняття та джерела авторського права
- •Глава 28
- •§ 2. Об'єкти авторського права
- •§ 3. Суб'єкти авторських відносин
- •Глава 28
- •Глава 28
- •§ 4. Суб'єктивне авторське право, його зміст та межі
- •Глава 28
- •Глава 28
- •Глава 28
- •§ 5. Поняття суміжних прав
- •Глава 28
- •Глава 28
- •Глава 28
- •§ 6. Захист авторського права і суміжних прав
- •Глава 28
- •Глава 29 право промислової власності
- •§ 1. Право на винаходи, корисні моделі та промислові зразки
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •§ 2. Право на раціоналізаторську пропозицію
- •Глава 29
- •Глава 29
- •§ 3. Право на селекційні досягнення
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •§ 1. Право на комерційне найменування1
- •§ 2. Право на торговельну марку
- •§ 3. Право на зазначення походження товару, географічне зазначення
- •Глава 31
- •§ 1. Поняття та склад зобов'язання
- •Глава 31
- •Глава 31
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань
- •Глава 31
- •§ 3. Система цивільних зобов'язань
- •Глава 31
- •Глава 32 цивільно-правовий договір
- •§ 1. Поняття, значення та функції договору в цивільному праві
- •Глава 32
- •§ 2. Свобода договору в цивільному праві
- •Глава 32
- •Глава 32
- •§ 3. Система цивільно-правових договорів
- •Глава 32
- •Глава 32
- •Глава 32
- •§ 4. Зміст і тлумачення договору
- •Глава 32
- •Глава 32
- •§ 5. Укладення, зміна та розірвання договору
- •Глава 32
- •Глава 32
- •Глава 32
- •§ 6. Загальна характеристика особливостей концесійних
- •Глава 32
- •Глава 32
- •Глава 33 виконання зобов'язань
- •§ 1. Поняття та принципи виконання зобов'язань
- •Глава 33
- •§ 2. Суб'єкти виконання зобов'язання
- •Глава 33
- •Глава 33
- •§ 3. Місце, строк та спосіб виконання зобов'язання
- •Глава 33
- •§ 4. Особливості виконання часткового та солідарного зобов'язання
- •Глава 33
- •Глава 34 способи забезпечення виконання зобов'язань
- •§ 1. Загальні положення про забезпечення виконання зобов'язань
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •§ 2. Окремі способи забезпечення виконання зобов'язань
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •§ 3. Зміст та співвідношення понять
- •Глава 34
- •Глава 34
- •§ 4. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов'язань
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •1 Певзнер а. О. О залоге // Зкономика й жизнь. — 1992. — № 29. — с. 4.
- •Глава 34
- •Глава 35 відповідальність за порушення зобов'язань
- •§ 1. Поняття та значення цивільно-правової відповідальності
- •Глава 35
- •§ 2. Види цивільно-правової відповідальності
- •Глава 35
- •Глава 35
- •§ 3. Умови (підстави) цивільно-правової відповідальності
- •Глава 35
- •Глава 35
- •Глава 36 припинення зобов'язань
- •§ 1. Поняття та способи припинення зобов'язань
- •Глава 36
- •§ 2. Окремі способи припинення зобов'язань
- •Глава 36
- •Глава 36
- •Глава 36
Глава 1
являється у рівному обсязі правоздатності особи, яка набуває статусу суб'єкта цивільного права. Відповідно до статей 25 і 26 нового ЦК України (ст. 9 ЦК УРСР) цивільна правоздатність визнається за всіма фізичними особами рівною мірою. Суб'єктами цивільного права також є колективні утворення зі статусом юридичної особи, держава, територіальні громади, які також мають свою правоздатність, що існує внаслідок наявності у них статусу суб'єкта цивільного права, в основі якого лежить, зокрема, організаційно-правова єдність та наявність у них відокремленого (власного) майна, належного їм на підставі відповідного титулу (наприклад, права власності). Юридична особа відповідно до своєї цивільної правоздатності може мати такі самі цивільні права та обов'язки, як і особа фізична, за винятком тих прав та обов'язків, необхідною передумовою яких є природні властивості людини. Таким чином, самостійність (незалежність) учасників цивільного обігу забезпечується шляхом визнання їх суб'єктами цивільного права з рівною правоздатністю.
За таких обставин два чи більше учасників, вступаючи, наприклад, у договірні відносини, зберігають свій самостійний (незалежний) організаційно-майновий статус суб'єкта цивільного права.
Ініціативно-диспозитивний характер цивільних норм відображає специфіку виникнення правових зв'язків між учасниками суспільних відносин, що потрапляють у сферу дії цивільно-правового регулювання. Реально це виявляється в тому, що за загальним правилом суб'єкти цивільного права вступають у правові відносини на свій розсуд, за власним бажанням, самостійно визначають порядок і доцільність своєї поведінки. За таких обставин особа має можливість обрати оптимальний варіант своєї поведінки.
У деяких випадках законодавець може безпосередньо діяти за власною ініціативою. Наприклад, відповідно до ст. 320 ЦК України та ст. З Закону України "Про власність" власник має право на свій розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. В законі використовується й інший спосіб визначення поведінки суб'єктів цивільного права. Так, відповідно до ст. 336 ЦК України (ст. 128 ЦК УРСР) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Тобто сторони в договорі мають право самостійно визначити момент виникнення права власності на відчужуване майно. Якщо сторони цього не виконають і такий момент не буде визначений спеціальною нормою, то діятиме загальне правило про виникнення права власності на річ з моменту її передачі набувачеві. Таке правило не є обмеженням сторін у праві вибору поведінки, навпаки, воно спрямоване на встановлення визначеності у їх правовому становищі за відсутності їх власної волі у вирішенні даної проблеми. Саме тому у багатьох інших випадках закон визначає порядок поведінки суб'єктів цивільного права. Іншими словами, цивільне право здійснює свою регулятивну функцію щодо відносин у їх нормальному (позитивному) стані.
€ певні особливості виявлення ініціативності у "негативних" відносинах, наприклад у тих, що виникають у зв'язку з заподіянням шкоди однією особою іншій (деліктні зобов'язання). Ця особливість полягає насамперед у тому, що деліктне (негативне) зобов'язання виникає за волею однієї особи і всупереч волі іншої. У такій ситуації заподіювач шкоди стає боржником, а потерпіла особа — кредитором. Відповідно потерпілий набуває право звернутися до заподіювача шкоди з вимогами (в тому числі і в судовому порядку) про відшкодування завда-
Вступ до цивільного права
23
ної шкоди, а заподіювач такої шкоди не позбавлений права за власною ініціативою її відшкодувати.
Будь-яке право особи, закріплене в законі, не може' існувати без механізму його захисту. Відповідно кожній галузі права притаманний свій правозахисний механізм. Особливість цивільного правозахисного механізму полягає саме у від-новлювально-компенсаційному характері захисних засобів порушених цивільних прав, які в першу чергу спрямовуються на майновий статус особи, а не на саму особу, як це здійснюється у кримінальному праві. Так, у разі пошкодження орендарем орендованої речі орендодавець має право вимагати від порушника виправлення цієї речі, її заміни тощо. Таким чином забезпечується відновлення майнового статусу орендодавця. Однак цивільне право передбачає застосування й інших цивільно-правових санкцій, серед яких центральне місце посідають міри цивільно-правової відповідальності, які полягають у стягненні з порушника збитків, сплаті неустойки, штрафу.
За загальним правилом, захист порушених цивільних прав здійснюється за ініціативою особи, яка вважає свої права порушеними.