- •Глава 1 вступ до цивільного права
- •§ 1. Поняття цивільного права
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 2. Предмет та метод цивільного права
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 3. Функції права
- •Глава 1
- •§ 4. Принципи цивільного права
- •Глава 1
- •§ 5. Визначення цивільного права та його система
- •Глава 1
- •Глава 2 цивільне законодавство
- •§ 1. Поняття та структура цивільного законодавства
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 2. Співвідношення галузевого і комплексного законодавства
- •§ 3. Дія цивільного законодавства
- •Глава 2
- •§ 4. Застосування цивільного законодавства за аналогією
- •§ 5. Роль судової практики в удосконаленні, тлумаченні та застосуванні цивільного законодавства
- •Глава 2
- •§ 1. Поняття та предмет науки цивільного права
- •§ 2. Методи науки цивільного права
- •§ 3. Система науки цивільного права
- •§ 4. Наука цивільного права та інші юридичні науки
- •§ 5. Огляд літератури приватного цивільного права
- •§ 6. Система навчального курсу "Цивільне право України" та його основні завдання
- •Глава 4
- •§ 1. Необхідність вивчення зарубіжного цивільного права
- •Глава 4
- •§ 2. Предмет і система цивільного та торгового права зарубіжних країн
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 3. Джерела цивільного і торгового права зарубіжних країн
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 4. Основні інститути цивільного права зарубіжних країн
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 5. Юридичні особи у праві зарубіжних країн
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •1 Данилькееич н. Й., Федоров о. Н. Указ, работа. — с. 46.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 цивільні правовідносини
- •§ 1. Поняття та особливості цивільних правовідносин
- •§ 2. Елементи цивільно-правових відносин
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 3. Види цивільно-правових відносин
- •Глава 5
- •Глава 6 громадяни як суб'єкти цивільного права
- •§ 1. Правоздатність громадян
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 2. Дієздатність громадян
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 3. Визнання громадянина безвісно відсутнім та оголошення його померлим
- •§ 4. Ім'я та місце проживання громадянина. Акти громадянського стану
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 7 юридичні особи
- •§ 1. Поняття та ознаки юридичної особи
- •Глава 7
- •§ 2. Правоздатність юридичної особи
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Порядок виникнення і припинення юридичних осіб
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 4. Види юридичних осіб
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 8 держава як суб'єкт цивільного права
- •§ 1. Держава Україна — суб'єкт цивільного права
- •§ 2. Участь держави у цивільних правовідносинах
- •Глава 8
- •Глава 9
- •§ 1. Юридичні передумови цивільної правосуб'єктності територіальної громади та Автономної Республіки Крим
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 2. Зміст цивільної правосуб'єктності територіальних громад та Автономної Республіки Крим
- •Глава 10 об'єкти цивільних прав
- •§ 1. Поняття та види об'єктів цивільних прав
- •Глава 10
- •§ 2. Речі як об'єкти цивільних прав. Класифікація речей. Майно
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •§ 3. Цінні папери як об'єкти цивільних прав
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •§ 4. Гроші як об'єкт цивільних правовідносин
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 11
- •§ 1. Поняття юридичних фактів
- •Глава 11
- •§ 2. Класифікація юридичних фактів
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 12 угоди (правочини)1
- •§ 1. Поняття та види угод (правочинів)
- •Глава 12
- •§ 2. Умови чинності угод (правочинів)
- •§ 3. Недійсні угоди (правочини)
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •§ 4. Види недійсних угод (правочинів)
- •Глава 12
- •§ 5. Умови і строки в угодах (правочинах)
- •Глава 13 строки (терміни). Позовна давність
- •§ 1. Поняття та значення строків (термінів) у цивільному праві
- •Глава 13
- •§ 2. Види цивільно-правових строків (термінів)
- •Глава 13
- •Глава 13
- •§ 3. Позовна давність
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 14 представництво і довіреність
- •§ 1. Представництво
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •§ 2. Представництво за довіреністю
- •Глава 14
- •Глава 15 здійснення та захист цивільних прав
- •§ 1. Здійснення суб'єктивних прав
- •Глава 15
- •Глава 15
- •§ 2. Виконання цивільних обов'язків
- •Глава 15
- •§ 3. Забезпечення виконання обов'язків
- •Глава 15
- •Глава 15
- •§ 4. Захист суб'єктивних прав
- •Глава 15
- •Глава 16
- •§ 1. Поняття особистих немайнових відносин, не пов'язаних з майновими
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •3 Иоффе о.С. Указ, работа — с. 51—56.
- •Глава 16
- •Глава 16
- •§ 2. Особисті немайнові права фізичної особи та їх види
- •Глава 16
- •Глава 16
- •§ 3. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •2 Там само. — с. 123—147.
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 76
- •§ 4. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 17 захист особистих немайнових прав
- •Глава 17
- •§ 2. Захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 18 загальна характеристика права власності
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •§ 2. Право власності в об'єктивному і суб'єктивному значенні
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 19
- •§ 1. Передумови реформування відносин власності та створення нового інституту права власності
- •Глава 19
- •§ 2. Формування інституту права власності в період ринкових реформ в Україні
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •§ 3. Зміст права власності
- •Глава 19
- •§ 4. Способи набуття і припинення права власності
- •Глава 19
- •Глава 19
- •§ 5. Встановлення моменту виникнення права власності
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 20
- •§ 1. Загальні положення
- •1 Спссср. — 1986.— №21. —Ст. 119—121.
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •1 Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 25. — Ст. 354
- •Глава 20
- •§ 2. Умови виникнення і припинення права приватної власності громадян
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •§ 3. Здійснення громадянами права приватної власності
- •Глава 20
- •Глава 21 право власності юридичних осіб
- •§ 1. Загальні положення
- •Глава 21
- •Глава 21
- •§ 2. Право власності кооперативів
- •Глава 21
- •Глава 21
- •§ 3. Право власності господарських товариств
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •§ 4. Право власності господарських об'єднань
- •§ 5. Власність об'єднань громадян
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 22 право державної та комунальної власності
- •§ 1. Загальні положення
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •§ 2. Підстави виникнення права державної та комунальної власності
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •§ 3. Цивільно-правовий статус і правовий режим майна державних та комунальних підприємств і установ
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 23 право спільної власності
- •§ 1. Поняття права спільної власності
- •Глава 23
- •§ 2. Право спільної часткової власності
- •Глава 23
- •Глава 23
- •§ 3. Особливості деяких різновидів права спільної власності
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 24 право спільної власності подружжя
- •§ 1. Розвиток законодавства про право власності подружжя
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •§ 2. Законний правовий режим майна подружжя
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •1 Фурса с. Я., Фурса є. Ї. Нотаріат в Україні. — к., 1999. — с. 214.
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •§ 3. Правовий режим майна подружжя за шлюбним контрактом (договірний правовий режим майна подружжя)
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 25 речові права на чуже майно
- •§ 1. Загальна характеристика речових прав на чуже майно
- •Глава 25
- •Глава 25
- •§ 2. Право володіння чужим майном
- •Глава 25
- •Глава 25
- •§ 3. Право обмеженого користування чужим майном (сервітут)
- •Глава 25
- •§ 4. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)
- •Глава 25
- •§ 5. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіций)
- •Глава 26 захист права власності
- •§ 1. Поняття цивільно-правового захисту
- •Глава 26
- •§ 2. Основні цивільно-правові засоби захисту права власності
- •Глава 26
- •Глава 26
- •§ 3. Віндикаційний позов
- •Глава 26
- •Глава 26
- •Глава 26
- •Глава 26
- •§ 4. Негаторний позов
- •Глава 26
- •Глава 26
- •§ 5. Позов про виключення майна з опису (звільнення майна з-під арешту)
- •Глава 26
- •§ 6. Позов про визнання права власності
- •Глава 26
- •§ 7. Загальна характеристика інших засобів захисту права власності
- •Глава 26
- •Глава 26
- •Глава 26
- •Глава 26
- •Глава 27
- •§ 1. Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності
- •Глава 27
- •Глава 27
- •§ 2. Спільне в цивільно-правовому регулюванні відносин, пов'язаних з творчою діяльністю
- •Глава 27
- •§ 3. Відмінності у цивільно-правовому регулюванні відносин, пов'язаних з творчою діяльністю
- •1 Відомості Верховної Ради урср. — 1991 — № 20 — Ст. 249.
- •Глава 28
- •§ 1. Поняття та джерела авторського права
- •Глава 28
- •§ 2. Об'єкти авторського права
- •§ 3. Суб'єкти авторських відносин
- •Глава 28
- •Глава 28
- •§ 4. Суб'єктивне авторське право, його зміст та межі
- •Глава 28
- •Глава 28
- •Глава 28
- •§ 5. Поняття суміжних прав
- •Глава 28
- •Глава 28
- •Глава 28
- •§ 6. Захист авторського права і суміжних прав
- •Глава 28
- •Глава 29 право промислової власності
- •§ 1. Право на винаходи, корисні моделі та промислові зразки
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •§ 2. Право на раціоналізаторську пропозицію
- •Глава 29
- •Глава 29
- •§ 3. Право на селекційні досягнення
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •§ 1. Право на комерційне найменування1
- •§ 2. Право на торговельну марку
- •§ 3. Право на зазначення походження товару, географічне зазначення
- •Глава 31
- •§ 1. Поняття та склад зобов'язання
- •Глава 31
- •Глава 31
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань
- •Глава 31
- •§ 3. Система цивільних зобов'язань
- •Глава 31
- •Глава 32 цивільно-правовий договір
- •§ 1. Поняття, значення та функції договору в цивільному праві
- •Глава 32
- •§ 2. Свобода договору в цивільному праві
- •Глава 32
- •Глава 32
- •§ 3. Система цивільно-правових договорів
- •Глава 32
- •Глава 32
- •Глава 32
- •§ 4. Зміст і тлумачення договору
- •Глава 32
- •Глава 32
- •§ 5. Укладення, зміна та розірвання договору
- •Глава 32
- •Глава 32
- •Глава 32
- •§ 6. Загальна характеристика особливостей концесійних
- •Глава 32
- •Глава 32
- •Глава 33 виконання зобов'язань
- •§ 1. Поняття та принципи виконання зобов'язань
- •Глава 33
- •§ 2. Суб'єкти виконання зобов'язання
- •Глава 33
- •Глава 33
- •§ 3. Місце, строк та спосіб виконання зобов'язання
- •Глава 33
- •§ 4. Особливості виконання часткового та солідарного зобов'язання
- •Глава 33
- •Глава 34 способи забезпечення виконання зобов'язань
- •§ 1. Загальні положення про забезпечення виконання зобов'язань
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •§ 2. Окремі способи забезпечення виконання зобов'язань
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •§ 3. Зміст та співвідношення понять
- •Глава 34
- •Глава 34
- •§ 4. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов'язань
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •1 Певзнер а. О. О залоге // Зкономика й жизнь. — 1992. — № 29. — с. 4.
- •Глава 34
- •Глава 35 відповідальність за порушення зобов'язань
- •§ 1. Поняття та значення цивільно-правової відповідальності
- •Глава 35
- •§ 2. Види цивільно-правової відповідальності
- •Глава 35
- •Глава 35
- •§ 3. Умови (підстави) цивільно-правової відповідальності
- •Глава 35
- •Глава 35
- •Глава 36 припинення зобов'язань
- •§ 1. Поняття та способи припинення зобов'язань
- •Глава 36
- •§ 2. Окремі способи припинення зобов'язань
- •Глава 36
- •Глава 36
- •Глава 36
§ 2. Особисті немайнові права фізичної особи та їх види
Особисті немайнові права належать усім без винятку фізичним особам незалежно від віку, дієздатності, інших обставин, зокрема від того, де та у зв'язку з якими подіями життя вони перебувають.
Забороняються будь-які обмеження особистих немайнових прав фізичних осіб, крім тих, які прямо передбачені ЦК України та іншими законами.
Положення про рівність конституційних прав усіх громадян закріплено у ст. 24 Конституції України.
Теоретичні підходи до належності особистих немайнових прав усім без винятку фізичним особам і рівність обсягу цих прав повинні бути втілені в повсякденне життя, набути свого реального змісту.
Особисті немайнові права можна визначити як права специфічні. Специфіка їх полягає в тому, що вони не несуть в собі економічного змісту, не мають грошової оцінки. Це випливає з їх назви — немайнові права.
А втім існує певний зв'язок між майновою сферою і названими правами. У цьому можна пересвідчитися, порівнюючи можливості матеріально забезпеченої особи на реалізацію своїх прав на інформацію, на охорону здоров'я, і особи, яка таких можливостей не має.
При порушенні особистих немайнових прав особа змушена нести як матеріальні, так і душевні втрати. Це в свою чергу має вплив у майбутньому і на її майновий стан.
Виходячи з цього, немайнові права слід аналізувати поряд з іншими правами особи, враховуючи те, що вони виступають складовою частиною єдиної системи прав, які підпорядковуються особою відповідно до своїх інтересів і якими вона володіє. Проте, хоч поняття "особисті права" вживається для визначення різних за своїм змістом суб'єктивних прав, які належать громадянинові чи соціальному
234
Глава 16
утворенню, в даному випадку маються на увазі особисті немайнові права на блага, невіддільні від особи, такі, як ім'я, життя, здоров'я тощо1.
Абсолютний характер особистих прав, про що зазначалося вище, відрізняє їх від майнових, які у своїй переважній більшості відносні. У даному разі конкретному носієві абсолютного права протистоїть невизначена кількість осіб, які повинні поважати його право і не порушувати його. Крім того, суб'єкти можуть користуватися ними без спеціального дозволу. Межі користування цими правами встановлюються лише законом.
Слід зазначити, що основна частина особистих немайнових прав виникає у зв'язку з народженням і з моменту народження, тобто вони є природними правами людини. Для інших момент їх виникнення не має точної фіксації, він пов'язується з різними обставинами, які зумовлюються багатьма чинниками. Тому момент виникнення особистих немайнових прав можна визначити як специфічний2. У новому ЦК України визначено дві підстави виникнення особистих немайнових прав — народження людини і припис закону.
В літературі існує й інша думка: немайнові права можуть виникати в результаті юридичних дій (право особи на інформацію, тобто правомірні дії суб'єкта цивільного права, вчинені незалежно від наміру викликати певні правові наслідки, які проте можуть виникнути внаслідок закону), при настанні певних подій (кожній людині від народження належить право на ім'я незалежно від її вольової поведінки) або породжуватися актами компетентних органів (набуття особою права на опіку внаслідок визнання її у встановленому законом порядку недієздатною)3.
Крім того, особисті немайнові права нерозривно пов'язані з особою їх носія і її не можна позбавити цих прав, фізична особа не може відмовитися від них, володіючи ними довічно (частини 3, 4 ст. 270 ЦК України). Немає підстав говорити і про їх відчуження.
Значна частина прав людини і громадянина, передбачених Конституцією України, належать до особистих немайнових прав. Права, закріплені у ст. 22 Конституції України, не є вичерпними, і це стало підставою подати в ЦК України й інші особисті немайнові права.
Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією. Такі конституційні обмеження у здійсненні особистих немайнових прав стосуються таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, права на вільне збирання, зберігання, використання та поширення інформації, а також прав особи, яку засуджено за вчинення злочину, і містяться у статтях 31, 34 та 63.
Особисті немайнові інтереси громадян визначаються їх множинністю що в свою чергу породжує різні цивільно-правові форми їх регулювання. Тому охорона особистих немайнових прав повинна здійснюватися шляхом визнання за суб'-
Цивільне право. Підручник для студентів юридичних вузів та факультетів. — К.: Вентурі 1997. — С. 8.
п
Малеина М Н. Защита личньїх неимущественньїх прав советских граждан. — М., 1991. — С. 6.
Там само — С. 8
Поняття особистих немайнових відносин та ... прав фізичної особи
235
єктами окремих видів особистих немайнових прав, кожному з яких притаманні свої специфічні засоби захисту.
Індивідуалізація особистості — ще одна важлива ознака особистих немайнових прав. Це дає змогу відрізняти суб'єктів права від інших, визначаючи їх своєрідність, самобутність, а іноді і неповторність. При індивідуалізації немайнові права мають переваги над майновими.
Особисті немайнові права фізичні особи здійснюють самостійно, при цьому вони можуть діяти лише у межах наданої їм свободи поведінки. Відповідно до норм ЦК України, дії органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших організацій, службових і посадових осіб, які порушують особисті немайнові права, є неправомірними. Від таких дій повинні утримуватись і організації, їх працівники, окремі фізичні особи, які виконують свої професійні обов'язки, мають стосунок до сфери особистих немайнових прав. Саме таким чином забезпечується здійснення особистих немайнових прав.
ЦК України чітко формулює положення щодо обмежень у здійсненні особистих немайнових прав, передбачених Конституцією України, вказуючи на те, що такі обмеження можливі лише у випадках, визначених у самій Конституції, а обмеження, передбачені ЦК та законами України, можливі лише у випадках, визначених ними.
ЦК України поділяє особисті немайнові права фізичної особи за спрямованістю або за цільовим призначенням на дві групи: ті, що забезпечують природне існування фізичної особи (глава 21) і ті, що забезпечують її соціальне буття (глава 22).
Можна також взяти за основу поділу порядок виникнення особистих немайнових прав: на такі, що належать фізичним особам від народження, і такі, що їм належать за законом. (ч.І ст. 270 ЦК України).
Доктрина цивільного права пропонує кілька критеріїв класифікації особистих немайнових прав.
Так, різні види особистих немайнових прав можна зібрати у три правові інститути:
1) права на немайнові блага, втілені у самій особистості;
2) право на особисту недоторканність, свободу; право на життя та охорону здоров'я;
3) право на недоторканність особистого життя1.
За цільовим спрямуванням особисті немайнові права пропонується класифікувати на:
1) особисті немайнові права, спрямовані на індивідуалізацію особистості (право на ім'я, право на честь, гідність, ділову репутацію та ін.);
2) особисті немайнові права, спрямовані на забезпечення фізичної недоторканності особи (життя, свобода, вибір місця перебування, місця проживання тощо);
3) особисті немайнові права, спрямовані на недоторканність внутрішнього світу особистості та її інтересів (особиста та сімейна таємниця, невтручання у приватне життя, честь і гідність)2.
1 Цивільне право: Підручник для студентів юридичних вузів та факультетів. — К.: Вентурі 1997. - С. 404.
Гражданское право: Учебник. — 3-є изд., перераб. й доп. / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. — М.: Проспект, 1998. — С. 316.
236