Глава 11

(ст. 223) визнала цю обставину юридичним фактом, що є однією з підстав при­пинення зобов'язань.

Стаття 4 ЦК УРСР передбачає приблизний перелік юридичних фактів, які по­роджують цивільні правовідносини (цивільні права та обов'язки):

— угоди, передбачені законом, а також угоди, хоч й не передбачені законом, але такі, що йому не суперечать;

— адміністративні акти;

— відкриття, винаходи, раціоналізаторські пропозиції, створення творів нау­ки, літератури, мистецтва;

— заподіяння шкоди іншій особі, а також набуття або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав;

— події, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків.

ЦК України підставами виникнення цивільних справ та обов'язків визначає (ст. 11):

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Крім того, цією статтею встановлюється, що цивільні права та обов'язки мо­жуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Авто­номної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки мо­жуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного за­конодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Разом з тим закон підкреслює, що цей перелік не є вичерпним. Визнається можливим виникнення цивільних прав та обов'язків із дій осіб, що не передба­чені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Дане положення має надзвичайно важливе значення для цивільного законо­давства, яке, на відміну від кримінального, має справу перш за все не з аномаль­ними явищами, а з нормальним розвитком економічного обороту. Сучасний рі­вень розвитку економічного обороту робить неможливим закріплення у цивільному законодавстві всіх без винятку юридичних фактів. Потреба в таких юридичних фактах може виникнути цілком несподівано і безвідкладно, тоді як внесення відповідних змін у законодавство завжди вимагає певного часу. Тому в цивільному законодавстві і передбачено правило, згідно з яким юридичні факти, не передбачені цивільним законодавством, спричинюють відповідні правові на­слідки, якщо вони не суперечать загальним засадам і змісту цивільного законо­давства.

Таким чином, під юридичними фактами в цивільному праві слід розуміти конкретні життєві обставини, з якими норми цивільного законодавства пов'язу­ють настання правових наслідків і перш за все виникнення, зміни і припинення цивільних правовідносин.

Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин

163

Підставою цивільних правовідносин може бути одиничний юридичний факт. Так, для встановлення зобов'язання підряду достатньо укласти договір між під­рядником і замовником. Такі обставини називаються простими юридичними фак­тами. Однак виникнення деяких цивільних правовідносин може бути зумовлено сукупністю юридичних фактів, що називається складним юридичним фактом, або юридичним складом¹. Кожний з юридичних фактів, що входить до юридич­ного складу, може мати самостійне значення. Але даний правовий наслідок мо­же викликати тільки юридичний склад у цілому, увесь комплекс фактів.

Юридичні склади поділяються на прості і складні. Прості юридичні склади являють собою сукупність фактів, які можуть накопичуватись у довільній послі­довності, важливо лише, щоб у якийсь певний момент вони були в наявності. Так, відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦК УРСР зупинення перебігу строку позовної дав­ності настає за наявності комплексу юридичних фактів: 1) перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил; 2) переведення Збройних Сил на воєн­ний стан в останні 6 місяців перебігу строку позовної давності. Складні юридичні склади — це сукупність фактів, між якими існує сувора залежність. У цьому ви­падку юридичні факти повинні виникати в чітко визначеному порядку і бути в наявності в потрібний час. Так, спадкоємець, вказаний у заповіті, може стати власником спадкового майна за наявності таких юридичних фактів, що розвива­ються в певній послідовності: складання заповіту спадкодавцем; відкриття спад­щини; прийняття спадщини спадкоємцем.

Особливий різновид юридичних складів у механізмі цивільно-правового регу­лювання являють собою ті склади, обов'язковими елементом яких є такий юри­дичний факт, як державна реєстрація дії або події. Особлива роль таких юридич­них складів полягає в тому, що вже саме існування юридичного факту у формі дії або події за відсутності факту їх державної реєстрації не спричинює цивільно-правових наслідків. Так, угоди з нерухомим майном породжують права на таке майно лише за умови їх державної реєстрації, для виникнення права на винахід необхідне подання заявки і визнання пропозиції винаходом (видача патенту) в Державному департаменті інтелектуальної власності, що діє у складі Міністерства освіти і науки України. Існування таких юридичних складів об'єк­тивно необхідне, бо державна реєстрація прав, дій, подій є засобом публічного контролю за цивільним оборотом з метою забезпечення найповнішої охорони важливих майнових і особистих благ та свобод суб'єктів.