Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Дзера, Кузнєцова - Цивільне право України_Ч.1_ф....doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
15.07.2019
Размер:
5.05 Mб
Скачать

Глава 1

ням особою своїх невіддільних особистих прав, які, як уже зазначалося, поділя­ються на дві групи (два види).

До першої групи належать такі немайнові відносини, об'єктом яких є особис­ті права на нематеріальні блага і які можуть породжувати можливість одер­жання грошової винагороди чи іншого матеріального блага. Такими є права ав­торства на твори науки, літератури, мистецтва, винаходів, промислові зразки, права на товарні знаки, фірмові найменування та на інші результати інтелекту­альної діяльності. При цьому результати інтелектуальної діяльності можуть бути такої матеріальної форми, яка перетворює їх на товар (наприклад, визнаний ви­нахід, опублікований роман, промисловий зразок, товарний знак).

До другої групи належать особисті немайнові відносини, об'єктом яких є особисті права на нематеріальні блага, які не здатні самі по собі породжувати у його носія право на грошову винагороду чи інше матеріальне благо. Тради­ційно такими вважалися право на честь, гідність особи, оскільки такі блага без­посередньо охоронялися законом (ст. 7 ЦК УРСР). Однак останнім часом коло особистих немайнових відносин, не пов'язаних з майновими, в юридичній літе­ратурі стало поступово розширюватися. До них стали відносити право на ділову репутацію, на ім'я1, право на життя і здоров'я, на особисту і сімейну таємницю, недоторканність приватного життя2. Думається, що коло таких особистих немай­нових відносин, об'єктом яких є невідчужувані нематеріальні блага, розширюва­тиметься. Власне це вже засвідчив і новий Цивільний кодекс України, в якому зазначається, що відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я дов­кілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на таємницю листування, телефонних роз­мов та інші права. Всі вони поділяються на особисті немайнові права, що забез­печують природне існування фізичної особи, та ті, що забезпечують соціальне буття фізичної особи. Важливим є законодавче застереження, що перелік осо­бистих немайнових прав, закріплених у Конституції та ЦК, не є вичерпним.

У цивілістичній науці немає єдності у поглядах на підстави введення особис­тих немайнових відносин до предмета цивільного права та їх відповідність вимо­гам цивільно-правового регулювання. Так, досить поширеною є думка, згідно з якою особисті немайнові відносини не регулюються, а лише охороняються зако­ном3, особистим немайновим відносинам притаманні такі самі юридичні ознаки, як і майновим відносинам (О. А. Пушкін, М. Д. Єгоров, М. М. Сибільов)4. На думку В. П. Грибанова, особисті немайнові відносини пов'язані з майновими,

1 Цивільне право України. — Харків, 2000. — Ч. 1. — С. 9; Цивільне право України / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. — К.: Юрінком Інтер, 1999. — Кн. 1. — С. 11.

Гражданское право / Под ред. А. Г. Калпина, А. Й. Масляева. — М.: Юристь, 1997. — Ч. 1.

— С. 134.

Иоффе О. С. Охрана чести й достоинства // Советское государство й право. — 1962. — № 7.

— С. 10; Комментарий к части первой Гражданского кодекса РФ для предпринимателей. — М, 1995.— С. 18—19.

Гражданское право. — М., 1998. — Ч. 1. — С. 11; Гражданское право УкраиньІ. — Харьков, 1996. — Ч. 1. — С. 16—17; Цивільне право України. — Харків, 2000. — Ч. 1. — С. 12—13.

Вступ до цивільного права

19

є предметом цивільного права через їх невіддільність від останніх1. Висловлюва­лася також думка про те, що особисті немайнові відносини є нетиповими для ци­вільного права і вимушено втягнуті у сферу цивільного-правового регулювання, оскільки для них стало можливим застосування цивільно-правового методу пра­вового регулювання2.

Не аналізуючи детально наведені погляди на дану проблему, варто визнати спірним твердження про наявність у особистих немайнових відносин таких самих правових ознак, що й у майнових відносин. Безумовно, ці відносини мають свою специфіку, яка полягає, зокрема, у тому, що їх об'єктом є нематеріальне благо, яке не є товаром і позбавлене вартісної оцінки. Такі немайнові блага, як честь, гідність не можуть регулюватися. Тому закон лише проголошує їх та вста­новлює правові наслідки у разі порушення особистих немайнових прав, встанов­лює цивільно-правові засоби їх захисту. Тому є більше підстав приєднатися до позиції тих авторів, які вважають, що особисті немайнові права на нематеріальні блага прирівнюються законодавцем до майнових прав за способами їх правового захисту3. Цілком очевидно, що саме цивільне право зі своїм методом правового регулювання, як ніяка інша галузь права, виявилося здатним забезпечити реалі­зацію особистих немайнових прав. Об'єднуючою ознакою майнових та особистих немайнових прав є їх приватний характер та правовий статус їх носіїв. А тому саме цивільне право, як галузь приватного права, має містити норми, які б ви­значали зміст особистих немайнових прав та механізм захисту в умовах грома­дянського демократичного суспільства з ринковою економікою. Звичайно, це не заважає в окремих інших галузях права та законодавства визначати гарантії реа­лізації цих прав, зокрема щодо права на життя, здоров'я, безпечне довкілля — у законодавстві про охорону здоров'я, екологічному законодавстві тощо. Однак да­леко не всі особисті немайнові права можуть бути предметом цивільного права (наприклад, політичні права і свободи).

Цивільне право регулює майнові та особисті немайнові відносини між певни­ми суб'єктами, а саме: між фізичними особами, між юридичними особами, між фізичними і юридичними особами, а також за участю держави, Автономної Рес­публіки Крим, територіальних громад, іноземних суб'єктів права.

Метод цивільного права. Особливості проаналізованих майнових та осо­бистих немайнових відносин, безумовно, стали визначальним фактором у форму­ванні цивільного права як галузі права. Визначення кола цих відносин дало нам відповідь на питання — які саме суспільні відносини становлять предмет цивіль­но-правового регулювання. Однак важливо встановити не лише що регулює ци­вільне право, а й як це здійснюється, якими засобами воно впливає на ці відно­сини, тобто який метод впливу закладається в цивільно-правове регулювання численних майнових та немайнових відносин. Специфіка відносин, що регулю­ються відповідною галуззю права, водночас обумовлює специфіку методу право-

Советское гражданское право / Под ред. В. П. Грибанова, С. М. Корнеева. — М., 1979. — Т. 1. —С. 14.

<j

Братусь С. Н. Предмет й система советского гражданского права. — М., 1963. — С. 83; Алексеев С. С. Структура советского права. — М., 1975. — С. 14.

Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации. — М., 1995. — С. 18 (автор коментаря до ст. 2 В. М. Литовкін).

20