Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Дзера, Кузнєцова - Цивільне право України_Ч.1_ф....doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
15.07.2019
Размер:
5.05 Mб
Скачать

Глава 26

неможливість виконати умови договору з передачі частини нежилих приміщень позивачеві у зв'язку з розпорядженням Представника Президента України від 21 жовтня 1993 p., згідно з яким спірний будинок має бути передано у повне госпо­дарське відання Державному комунальному виробничому житлово-ремонтному об'єднанню. Але таке посилання відповідача суд не прийняв до уваги, оскільки право власності позивача і виконання покладених на нього обов'язків за угодою підтверджуються доказами у справі і відповідають чинному законодавству. На підставі вищезазначених обставин рішенням арбітражного суду м. Києва від 9 березня 1994 р. вимогу про визнання права власності на частину будівлі було за-доволено і зобов'язано відповідача передати позивачеві нежитлові приміщення площею 1146,3 кв. м.1.

На доцільність поєднання в одному позові кількох позовних вимог звернув увагу судів Пленум Верховного Суду України, який у своїй постанові "Про судо­ву практику в справах про виключення майна з опису" від 27 серпня 1976 р. на­голосив, що оскільки згідно зі ст. 144 ЦПК позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою, в одному провадженні мо­жуть розглядатися вимоги про визнання права власності на майно і виключення його з опису (п. 9). Звичайно, що такий підхід у формулюванні позовних вимог цілком прийнятний і в інших випадках, адже це дає змогу сторонам і суду уник­нути розгляду кількох позовних вимог у кількох судових процесах, а відтак зао­щаджується процесуальний час.

Позов про визнання права власності вперше законодавче передбачений но­вим ЦК України, за яким власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою осо­бою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

§ 7. Загальна характеристика інших засобів захисту права власності

Захист права спільної власності. Цивільне законодавство визначає особ­ливості реалізації правомочностей співвласниками та правові засоби вирішення можливих спорів між ними. Так, у співвласників може виникнути потреба у при­пиненні права спільної власності. Вони можуть це зробити, зокрема, шляхом ви­ділення своєї частки у спільному майні (його поділу).

Згідно зі ст. 115 ЦК УРСР, ст. 366 ЦК України кожний з учасників спільної часткової власності має право вимагати виділення своєї частки зі спільного май­на. Якщо угоди про спосіб виділення не буде досягнуто, то за позовом учасника майно ділиться в натурі, коли це можливо без нерозмірної шкоди для його гос­подарського призначення. А якщо це неможливо, то власникові, що виділяється, присуджується грошова компенсація.

В Законі України "Про власність" нічого не сказано про право співвласника на виділення зі спільної власності (її поділ) та порядок його реалізації. Ця прога­лина заповнена лише щодо окремих різновидів спільної сумісної власності, зок­рема щодо сумісної власності подружжя. Крім того, в Законі України "Про се-

У даному випадку мало йтися про визнання права повного господарського відання.

Захист права власності

515

лянське (фермерське) господарство" від 22 червня 1993 p., хоч і не врегульовано відносини щодо поділу спільного майна фермерського господарства, але передба­чена заборона поділу цих господарств на земельні ділянки (ст, б)1.

Спільна власність подружжя може бути припинена шляхом її поділу відповід­но до вимог статей 28 і 29 КпШС України (статей 69 і 71 нового Сімейного ко­дексу України). За загальним правилом, у разі поділу майна, що є спільною су­місною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. Водночас суд може відступити від засад рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповноліт­ніх дітей або інтереси одного з подружжя, інші обставини, передбачені законом.

Подружжя може самостійно поділити майно. У разі ж недосягнення між ни­ми щодо поділу майна згоди за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення: про поділ майна в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення; про розподіл речей між подружжям з ураху­ванням їх вартості та частки кожного з подружжя у спільному майні; про прису­дження майна в натурі одному з подружжя з покладенням на нього обов'язку компенсувати другому з них його частку грішми. Суд також враховує інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, які мають бути зазначені у судовому рішенні2. Може мати особливості поділ деяких видів майна (жилих бу­динків, квартир, часток (паїв) у господарських товариствах тощо).

Законодавець встановлює для учасників спільної часткової власності додат­кові гарантії на випадок відчуження одним з них частки у спільному майні сто­роннім особам. Так, при продажу частки в спільній власності сторонній особі решта учасників спільної часткової власності має право привілеєвої (переваж­ної) купівлі частки, що продається за ціною, за якою вона продається і на інших рівних умовах, крім продажу з прилюдних торгів.

Відповідно до ст. 114 ЦК УРСР, ст. 364 ЦК України продавець частки в спіль­ній власності зобов'язаний повідомити у письмовій формі інших учасників спіль­ної власності про намір продати свою частку сторонній особі, зазначивши ціну та інші умови продажу. Продавець має право продати свою частку сторонній осо­бі у таких випадках: 1) коли всі інші учасники спільної власності відмовляться від здійснення права привілеєвої купівлі; 2) коли співвласники не здійснять цього права протягом 1 місяця — стосовно будинку чи 10 днів — стосовно іншо­го майна з дня одержання ними повідомлення. Продавець має право вибору по­купця у разі, коли кілька учасників виявили бажання викупити його частку.

У разі якщо продавець частки у спільному майні порушив зазначений поря­док продажу, інший учасник спільної власності має право звернутися до суду з позовом про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Однак у законо­давстві нічого не сказано про те, чи повинна визнаватися недійсною попередня угода про відчуження частки у спільній власності з порушенням права привілеє­вої купівлі. Не орієнтує суди на визнання такої угоди недійсною і Пленум Вер-

1 Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 32. — Ст. 341.

п

Пункт 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в судовій практиці по застосуванню Кодексу про шлюб та сім'ю України" від 15 червня 1973р. з наступними змінами // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України. — К., 1995.— Ч. 1. — С. 153—158.

17*

516