Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Дзера, Кузнєцова - Цивільне право України_Ч.1_ф....doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
15.07.2019
Размер:
5.05 Mб
Скачать

Глава 10

афінованого золота в злитках, є державною власністю і становить частину дер­жавних золотовалютних резервів України1.

Гроші можно використовувати як засіб платежу для встановлення суми платежу, який буде здійснено у певний момент у майбутньому. Саме ця функція дає можливість нараховувати відсотки за грошовими зобов'язаннями.

Функція світових грошей забезпечує рух вартості в міжнародному економіч­ному обігу і реалізацію взаємовідносин між країнами.

Важливим соціальним чинником реалізації зазначених функцій грошей є сту­пінь довіри до них учасників цивільного обігу. Безумовно, така довіра грунтуєть­ся на конституційних гарантіях держави. Проте, закон не може встановлювати правила, здатні, наприклад, визначати купівельну силу грошей, тому що цей еле­мент економічних відносин є результатом складної взаємодії індивідуальних оці­нок усіх учасників цивільного обігу.

Довіра до грошей учасників економічних відносин базується на стабільності їх вартості. Стабільність вартості грошей — особливий фактор їх доцільності і ві­діграє важливу роль при формуванні окремих правових конструкцій у грошових відносинах. Та доцільність використання будь-якого предмета в якості грошей не залежить від рішення окремих учасників цивільно-правового обігу.

Емісія грошей центральним банком держави закріплює за учасниками грошо­вих відносин обов'язковість їх прийому до платежу і визначає кількість грошо­вих одиниць на кожному грошовому знаку. Таким чином держава встановлює платіжну силу грошей і визначає ступінь цієї платіжної сили.

Об'єктом розрахункових правовідносин є також гроші, що підлягають сплаті за виконані роботи, поставлену продукцію, надані послуги. У розрахункових від­носинах між суб'єктами підприємницької діяльності важливу роль відіграють так звані безготівкові гроші. Сам по собі спосіб безготівкових розрахунків як би не створює нових засобів платежу — безготівкових грошей.

Об'єктом розрахункових правовідносин залишаються гроші у вигляді грошо­вих знаків. Сутність грошей при переході їх у безготівкову форму не порушуєть­ся. Більше того, усі функції грошей, сформульовані сучасними економістами, у повному обсязі виконуються і безготівковими грошима. За формою можна виді­лити два типи грошей: реальні (злитки, монети, паперові гроші) і умовні (бан­ківські чи кредитні гроші, тобто усі форми безготівкових грошей, включаючи електронні).

З розвитком техники з'являються нові терміни — "електронні гроші", "елек­тронні розрахунки". З цим пов'язаний наступний еволюційний крок грошового обігу, і об'єктом цих розрахунків як і раніше є ті ж безготівкові гроші. "Електро­нні гроші" є підвидом безготівкових грошей і мають усі характеристики, властиві безготівковим грошам. Знаки вартості, відбиті на електронних носіях інформації, перебувають у прямій залежності не тільки від спеціального суб'єкта, яким є банк, а й від цілої системи забезпечення їх обігу, що включає технічні засоби прийому, обробки і збереження інформації (комп'ютери, бази даних, спеціальне програмне забезпечення підтримки платіжних операцій, канали зв'язку і такі за-

Закон України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцін­них металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18 листопада 1997 р. / / Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 9. — Ст. 34.

Об'єкти цивільних прав

157

соби проведення платіжних і розрахункових операцій, як банкомати, платіжні термінали і пластикові картки).

Безготівкові гроші в результаті обороту виконують усі функції, властиві гро­шам. Вони цілком органічно заміняють наявні грошові знаки, про що свідчить ви­тіснення готівки з обороту у розвинутих країнах світу.

Теорії юридичної природи грошей. З огляду на юридичну природу гро­шей існує кілька теорій: "номіналістичне вчення", що включає в себе теорію Гартмана, "державну теорію" Г. Кнаппа та теорію А. Нусбаума; вчення "металіс­тів"; "курсова теорія" Ф. Савіньї.

Основним елементом юридичноґо вчення про гроші є розмежування двох по­нять: 1) поняття грошей, загального для права та економічної науки, і 2) поняття грошей у спеціальному юридичному значенні.

Вчення Гартмана та його послідовників — вчення "номіналістів" — допускає закріплення цінності грошей на певному рівні у порядку законодавчого акта. Тим часом йдеться не про визначення купівельної спроможності грошей і навіть не про створення правової фікції про стійку їхню цінність, а про визначення платіж­ної сили грошей. Таким чином, "номіналістична" теорія має чисто юридичний ха­рактер: вона зовсім не торкається питання про цінність грошей — цієї суто еко­номічної проблеми, яка за своєю суттю не здатна бути предметом юридичного дослідження1.

Французька теорія XVIII ст. виходить з ідеї фіксованої державою цінності грошей. Так званий принцип "королівської монетної регалії" передбачав виключ­не право короля на карбування і випуск у обіг монет.

У XVIII ст. Ш. Монтеск'є говорив: "... срібло в монеті має ту ціну, що визна­чає король: він установлює співвідношення між визначеною кількістю срібла в злитку і тією ж кількістю срібла в монеті; він встановлює співвідношення між різними металами, з яких карбується монета; і, нарешті, він визначає ідеальну ціну кожної монети". У той же час Потьє пише: "Монета становить власність приватної особи лише як знак певної цінності, яку їй привласнив король, і якщо король побажає, щоб не ці, а інші монети служили знаком цінності всіх речей, то приватні особи втратять свої права щодо цих монет"2. Зазначена теорія перед­бачала застосування фіскальних засобів уряду, що спрямовані на правове регу­лювання грошей в обігу. Положення цієї теорії відображено у Цивільному кодек­сі Франції 1804 р.

"Державна теорія грошей" Г. Кнаппа зробила значний вплив на німецьку, а через неї і на російську науку про гроші. Основний постулат вчення Г. Кнаппа грунтується на властивості грошей як платіжного засобу. При цьому підкреслю­ється головна роль державної влади при створенні грошової системи. Вчення за­перечує за грошима властивість цінності.

"Державна теорія грошей, — говорить Г. Кнапп, — є догматичне вираження ряду історико-правових фактів, що протягом XIX століття виявилися у сфері гро­шового обігу найважливіших культурних країн. У даний час платіжний механізм

Лунц Л. А. Деньги й денежньїе обязательства в гражданском праве. — М.: Статут, 1999. — С. 33. 2 Див.: Pothier. Contrat de pret № 37. (Див.: Лунц Л. А. Указ. соч. — С. 34).

158