Глава 48

зитами. Тут же встановлюється заборона на надання без-відсоткових кредитів, але допускається встановлення законом іншого. Такі ж правила встановлені частинами 6 і 8 ст.49 Закону "Про банки і банківську діяльність" [120]. Один виняток із наведених правил встановлюється ч. 6 ст. 43 цього Закону: допускається надання банком кредиту з умовою про більш низький рівень процентної ставки.

14. Надання коштів (кошти тут треба розуміти як грошові відповідно до визначення коштів у абзаці двадцять п'ятому ст. 2 Закону "Про банки і банківську діяльність") у позику визнається ст. 4 Закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" [129] різновидом фінансових послуг. Крім того, інші операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів, також визнаються фінансовими послугами (п. 12 ст. 4; п. 5 ч. 1 ст. 1 названого Закону). Тому надання коштів у позику з умовою про сплату процентів можливе лише за умови, що особа, яка отримує проценти, набула статусу фінансової установи (ст. 5,7 закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"). Отже, саме зазначення в ч. 2 ст. 737 ЦК на можливість укладення юридичними або фізичними особами договору ренти, що передбачає передання грошової суми за виплату ренти в розмірі облікової ставки Національного банку України, якщо тільки розмір ренти не встановлений договором , не означає, що платником ренти може бути будь-яка особа. Таким може бути тільки юридична особа, що набула статусу фінансової установи. Це ж стосується лізінгодавця, позикодавця, що надає грошові кошти в користування з умовою про сплату процентів.

Разом з тим не можуть бути кваліфіковані як надання фінансових послуг такі правовідносини, в межах яких надається комерційний кредит (ст. 1057 ЦК), оскільки фінансова послуга — це операція з фінансовими активами (отже, надання товарного кредиту не може належати до категорії фінансових послуг, оскільки при цьому кредитодавець не здійснює операції з фінансовими активами), що здійснюєть-

220

Стаття 536-537

ся в інтересах третіх осіб (це виключає визнання фінансовою послугою попередню оплату з умовою про нарахування процентів на суму такої оплати).

Не охоплюється поняттям фінансових послуг і надання юридичними особами, якщо це не суперечить їх установчим документам, іншим особам грошових коштів на умовах позики без оплати процентів. Немає будь-яких підстав стверджувати, що Цивільний чи Господарський [32] кодекси не допускають укладення таких договорів (але при цьому можливе оподаткування сум позики на боці позичальника).

14. Насамкінець, слід враховувати досить складне співвідношення між ст. 536 та ст. 625 ЦК. Хоч ст. 625 ЦК і встановлює проценти, які є заходом відповідальності, що передбачає особливі підстави виникнення права на їх стягнення, все ж вони підлягають сплаті лише тоді, коли інший розмір процентів не встановлений законом або договором. При цьому не має значення характер цих останніх процентів, і встановлені вони як захід відповідальності чи є звичайною платою за банківський чи комерційний кредит або встановлені відповідно до договору позики. Отже, застосування процентів відповідно до ст. 536 ЦК виключає застосування процентів, передбачених ст. 625 ЦК.

Стаття 537. Виконання зобов'язання внесенням боргу в депозит нотаріуса

1. Боржник має право виконати свій обов'язок шляхомвнесення належних з нього кредиторові грошей або ціннихпаперів у депозит нотаріуса в разі:

1. відсутності кредитора або уповноваженої ним особи умісці виконання зобов'язання;

2. ухилення кредитора або уповноваженої ним особи відприйняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку;

1. відсутності представника недієздатного кредитора.

2. Нотаріус повідомляє кредитора у порядку, встановленому законом, про внесення боргу у депозит.

1. Як виконання грошового зобов'язання або зобов'язання щодо передання цінних паперів кваліфікується в ст.

221