Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
6.14 Mб
Скачать

Глава 50

  1. П рипинення зобов'язання означає, що припиняютьіснування зобов'язання боржника вчинити певні дії на користь кредитора чи утриматись від дій і зустрічне правокредитора. Виконання раніше існувавшого зобов'язання післяйого припинення означає набуття кредитором майна бездостатньої правової підстави та виникнення на боці суб'єкта, що був кредитором у припиненому зобов'язання, зобов'язання, що передбачене ст. 1212 ЦК. Припинення зобов'язання означає також, що з моменту припинення кредитор втрачає можливість захисту права, що входить дозмісту цього зобов'язання. Така можливість у кредитораможе виникнути тільки за умови, що він спростує фактприпинення зобов'язання.

  2. При визначенні кола підстав (юридичних фактів), щоприпиняють зобов'язання, слід враховувати, що такі підставиможуть встановлюватись прямо і опосередковано. Так, убагатьох випадках положення про припинення зобов'язання формулюються прямо. В інших випадках зазначається,наприклад, на припинення в певний спосіб договору. Цеінколи безпосередньо і повністю припиняє зобов'язання,що на ньому грунтується. Часом же встановлення правилапро припинення договору означає припинення зобов'язання лише в кшцевому рахунку. Такий висновок випливає якіз змісту відповідних положень, що стосуються окремихвидів зобов'язань, так і із ст. 628 ЦК, що визначає змістдоговору.

  3. Ч. 2 ст. 598 ЦК нічого до положення ч. 1 цієї ж статтіне доповнює. Як взагалі (ч. 1 ст. 598 ЦК), так і на вимогуоднієї із сторін (ч. 2 ст. 598 ЦК), зобов'язання припиняється лише у випадках, передбачених законом і договором. Підзаконними актами підстави припинення зобов'язань встановлюватись не можуть.

Разом з тим, весь перелік підстав припинення зобов'язань у ст. 599-609 ЦК не встановлюється. А інколи, виходячи із принципів добросовісності, справедливості та розумності, а також із положення про неприпустимість руйнування правопорядку, що випливає із частини першої ст. 8 Конституції України, слід визнати чинність положень підзаконних актів, якими до введення в дію нового Цив-

Стаття598

ільного кодексу були встановлені підстави припинення окремих видів зобов'язань.

7. Стосовно припинення зобов'язання актуалізується проблема визначення зобов'язання. У главі 50 Цивільного кодексу "Припинення зобов'язання" переважно йдеться про припинення зобов'язання виключно як одностороннього правового зв'язку, в якому є єдиний боржник і єдиний кредитор. Інша справа, що, наприклад, при припиненні зобов'язання за домовленістю сторін (ст. 604 ЦК) останні можуть домовитись про припинення обох зобов'язань, що виникли на підставі одного договору та є обумовленими одне одним ("даю, щоб ти дав" тощо). Лише стосовно припинення зобов'язання зарахуванням право ініціатора зарахування перед іншою стороною обумовлюється припиненням зустрічного зобов'язання іншої сторони перед ініціатором зарахування. Але ж і в цьому разі, як і в решті випадків, законодавець . байдужий до того, якою є доля зустрічного зобов'язання, що грунтується на тому ж договорі, що і зобов'язання, яке припиняється (оскільки, як правило, зарахуванням припиняються вимоги, що грунтуються на різних договорах). Доля зустрічного зобов'язання має вирішуватись в такий спосіб. По-перше, сторони не позбавлені права вирішити її за домовленістю між собою. По-друге, якщо сторони не домовились про інше, доля зустрічного зобов'язання, що грунтується на тому ж договорі, що і зобов'язання, яке припиняється, вирішується в залежності від того, в якій частині виконане зустрічне зобов'язання (із застосуванням у необхідних випадках положень ст. 1212 ЦК), що буде показано нижче стосовно окремих випадків припинення зобов'язань. Застосування в таких випадках зазначеної статті обґрунтовується наступним. Із визначення абсолютної більшості договорів випливає, що зобов'язання однієї сторони договору своєю підставою має зустрічне зобов'язання іншої сторони. Якщо одне із цих зобов'язань припиняється, інше втрачає підставу. І якщо це останнє виявляється виконаним на момент припинення першого зобов'язання, отримане виконання набуває ознаки безпідставного.

464

465