Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
6.14 Mб
Скачать

21 А. Г. Ярема,-:

641

Глава 52

м іщень, оскільки з Закону "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги і утримання прибудинкових територій" [102], випливають відповідні обов'язки і відповідальність власників нежитлових приміщень. У свою чергу і ці організації (власники будинків), хоч би вони і не належали до категорії комунальних (за термінологією, яка використовується в Законі "Про приватизацію державного житлового фонду" [49]), у силу обов'язку здійснювати обслуговування і ремонт приватизованого житла (ч. 4 ст. 10 названого Закону) чи в силу публічного характеру таких договорів можуть бути примушені до укладення відповідних договорів із власниками квартир.

9. Можливе примушення до укладення договору орендидержавного і комунального майна. У ч. 8 ст. 9 Закону "Прооренду державного та комунального майна" [68] прямо зазначається на те, що у разі відмови від укладення договоруоренди, а також у разі неодержання відповіді у встановлений термін (цей термін установлений ч. 4 ст. 9 названогоЗакону) заінтересовані особи мають право звернутися досуду за захистом своїх інтересів. При цьому Вищий арбітражний суд виходив з того, що ч. 4 ст. 9 Закону "Прооренду державного та комунального майна" встановлюєвичерпний перелік підстав, наявність яких дає право навідмову в переданні в оренду об'єктів державної чи комунальної власності, тому відмова в укладенні договору чинеодержання відповіді у встановлений термін дають особі,право якої в такий спосіб порушено, підставу для пред'явлення позову про примушення потенційного орендодавцядо укладення договору оренди.

10. Необхідність укладення договору може випливати ізсутності відповідних відносин. Так, майно, що не ввійшлодо статутного фонду господарського товариства в процесіприватизації, але раніше належало приватизованомупідприємству, може бути передане на баланс господарському товариству, створеному в процесі приватизації (балансо-держателю). Якщо воно передається в оренду третій особі,орендодавцем є Фонд державного майна чи його територіальний орган. Третя особа — орендар зобов'язана, крім до-

Стаття 627

говору оренди, укласти договір з балансодержателем про відшкодування останньому витрат на утримання орендованого нерухомого майна і про умови надання комунальних послуг (п. 2.2.5 Положення про управління державним майном, що не ввійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але знаходиться на їх балансі [308]).

  1. Статут юридичної особи не може визнаватися актом,що регулює майнові відносини цієї особи з іншими суб'єктами цивільного обороту. Тому на основі статуту юридичної особи вона не може бути визнана зобов'язаною укладати цивільно-правові договори. Однак орган місцевогосамоврядування як засновник вправі зобов'язати засновувані ним комунальні підприємства, які здійснюють житлово-комунальне обслуговування фізичних і юридичних осіб,укладати з іншими підприємствами та іншими особамивідповідні договори.

  2. Можливість примушення до укладення договору внизці випадків випливає з законодавства про інтелектуальну власність.

Ч. З ст. 47 Закону "Про авторське право та суміжні права" [128] зобов'язує осіб, які здійснюють використання творів, надавати авторам, іншим особам, що мають авторські права, їх представникам або організаціям, які управляють майновими правами авторів на колективній основі, відповідні відомості і виплачувати винагороду "в передбачений термін і в обумовленому розмірі". Погодження терміну і розміру передбачає укладення договору, до чого відповідні особи можуть бути примушені. Викладене стосується і суб'єктів суміжних прав.

Якщо особа, що зареєструвала право на сорт рослин не використовує його в Україні протягом перших трьох років, починаючи з дати державної реєстрації сорту або дати приг пинення його використання, з ч. 4 ст. 43 Закону "Про охорону прав на сорти рослин" [137] випливає, що право вимагати укладення ліцензійного договору на використання сорту рослин має будь-яка фізична і юридична особа. При відмові власника патенту укласти договір, така особа вправі звернутися до суду із заявою про надання їй приму-

642

21*

643