Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
6.14 Mб
Скачать

Глава 51

с я як збитки, не можна визнати прямими збитками, а тому кредитор після їх відшкодування у вигляді збитків зобов'язаний врахувати їх у складі об'єкта оподаткування податком на прибуток.

64. Щодо громадян-суб'єктів підприємницької діяльностідіють загальні правила визначення розміру неодержанихдоходів, які підлягають стягненню з боржника, що порушив зобов'язання.

Статус громадянина як підприємця не виключає його загального статусу як громадянина. Тому не виключене пред'явлення громадянином одночасно двох видів вимог про відшкодування у вигляді збитків неодержаних доходів від підприємницької діяльності та неодержаних доходів у вигляді заробітної плати, доходів від відчуження майна і майнових прав, якщо тільки і ті й інші доходи не були отримані з вини боржника.

  1. У фізичних осіб, що є підприємцями, неодержанимдоходом, який може бути стягнений у складі збитків, єчистий дохід, тобто різниця між неодержаним (але таким,який міг бути отриманий при відсутності порушення з бокуборжника) валовим доходом (сумою виручки в грошовій чинатуральній формі) та тими витратами, що безпосередньопов'язані з одержанням доходу і які громадянин повиненбув зробити в зв'язку з одержанням доходу. Оскільки визначення "безпосереднього" зв'язку витрат з одержаннямдоходу викликає труднощі, у ст. 13 Декрету "Про прибутковий податок з громадян" зазначається, що до складу таких витрат відносяться такі, які включаються до складувалових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом "Про оподаткування прибуткупідприємств" [88]. Слід мати на увазі, що названа стаття,як і весь розділ IV Декрету Кабінету Міністрів України"Про прибутковий податок з громадян", зберегла чинністьдо набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності (ч. 22.10 ст. 22 Закону "Про податок з доходів фізичних осіб" [144]).

  2. Визначення суми витрат, які повинен був понестигромадянин-підприємець у зв'язку з одержанням доходу,

Стаття623

щ о не був отриманий у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання боржником, викликає значні труднощі. Тому у всіх випадках, коли з достовірністю не встановлене інше, сума витрат повинна визначатися за встановленими нормами. Такі норми встановлені в законодавчому порядку (додаток 6 до Інструкції про прибутковий податок з громадян [200]). Вони застосовуються для визначення величини оподатковуваного доходу громадяни-на-підприємця за відсутності документально підтверджених витрат таких громадян, безпосередню пов'язаних з одержанням доходів, але можуть застосовуватися і з метою визначення величини доходів, які не одержані громадянином-підприємцем і які підлягають стягненню у вигляді збитків.

  1. Громадянин-підприємець може бути платником податку на додану вартість. У цьому випадку при визначеннісуми неодержаних доходів, що стягуються у складі збитків,у складі доходів не слід враховувати податок на доданувартість, що сплачується на користь такого громадянинаспоживачами-платниками податку на додану вартість у складіціни товарів, вартості робіт, послуг, що реалізуються данимгромадянином, оскільки на суму, одержану від боржників увигляді податку на додану вартість у кредитора виникаєподаткове зобов'язання. До складу витрат, на суму якихзменшується неодержаний доход, що підлягає стягненню увигляді збитків, не включається податок на додану вартість,що підлягав сплаті даним громадянином у складі ціни товарів, вартості робіт, послуг, що придбаваються ним дляцілей підприємницької діяльності, якби зобов'язання булоналежно виконане боржником, оскільки на суму сплаченого податку на додану вартість у суб'єкта підприємницькоїдіяльності-платника податку на додану вартість виникало бправо на податковий кредит. Якщо ж право на податковийкредит не виникає, податок на додану вартість враховується в складі незроблених витрат і відповідно зменшує величину неодержаного доходу.

  2. Якщо громадянин-підприємець не є платником податку на додану вартість, то при формуванні ціни на товари, послуги, роботи, що реалізуються, в неї не включаєтьсяподаток на додану вартість. Відповідно, не постає і питання

598

599