Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
6.14 Mб
Скачать

Глава 49

ж у). Ч. 6 цієї статті встановлює, що продавцю, який передав покупцеві право власності на товар, проданий в кредит, належить право застави на цей товар;

  1. право притримання відповідно до п. З частини першої Закону [155] завжди має статус обтяження;

  2. "інші обтяження, які кваліфікуються як забезпечувальні" (п. 4 частини першої ст. 21 Закону). При тлумаченні наведеного формулювання слід враховувати, що загальне визначення забезпечувальних обтяжень в законодавстві відсутнє. Тому як забезпечувальні обтяження можуть бути кваліфіковані тільки такі обтяження, що визнаються такими законом або договором відповідно до ознакзабезпечувального обтяження, що випливають із ст. 21-23Закону. Виходячи із цього, договором може бути кваліфіковане як забезпечувальне обтяження неустойка, що маєбути сплачена шляхом передання боржником, що порушивзобов'язання, рухомого майна, що має бути визначене відповідно до ст. 7 Закону. З іншого боку застава вантажу, щопередбачена ст. 164 КТМ [24], не кваліфікується як забезпечувальне обтяження ні Законом "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ні названим Кодексом, а тому не може визнаватись забезпечувальним обтяженням.

6. До договірних обтяжень належать:

1) передання рухомого майна повіреному або комісіонеру (п. 1 частини першої ст. 34 Закону). Обтяження — це право або його обмеження (ст. З Закону), а передання — це одна із підстав обтяження. Законодавець назвав договірним обтяженням передання безпосередньо видом обтяження з наступних міркувань. На підставі передання виникає обтяження і на стороні довірителя (комітента), і на стороні повіреного (комісіонера). У першому з цих обтяжень обтяжу-вачем є власник майна (довіритель, комітент), яке знаходиться у володінні повіреного, комісіонера, що відповідає визначенню обтяжувача в ст. 2 Закону ("власник рухомого майна, що знаходиться у володінні боржника"). Боржником у цьому обтяженні є повірений, комісіонер, що відповідає визначенню боржника як особи, "що має виконати на користь обтяжувача зобов'язання за договором, на підставі

Стаття597

якого виникло договірне обтяження". В силу цього обтяження обтяжувач (власник, довіритель, комітент) індивідуально визначеного рухомого майна має право за умови дотримання вимог про реєстрацію обтяження витребувати річ у будь-якої особи, якій боржник (довіритель, комітент) передав річ всупереч договору доручення (комісії). У другому із названих обтяжень обтяжувачем є повірений, комісіонер, а боржником є власник майна (довіритель, комітент), що передав майно на підставі договору доручення або комісії. Для забезпечення своїх прав повірений (комісіонер) вправі зареєструвати обтяження, що надає йому змогу захищати ці права перед довірителем, комітентом, а також перед третіми особами на випадок укладення власником договору щодо цього ж майна з такими особами;

  1. такі ж, як і в попередньому випадку, правовідносинищодо обтяження виникають у разі передання індивідуальновизначеного рухомого майна у строкове володіння і користування, в тому числі згідно з договором найму (п. 2 частини першої ст. 34 Закону);

  2. передання індивідуально визначеного рухомого майна в управління, якщо договір управління майном забороняє управителю відчужувати передане в управління рухомемайно. При тлумаченні цього положення п. З частини першої ст. 34 Закону слід враховувати, що ч. 1 ст. 628 ЦК дозмісту договору включає не тільки умови, погоджені сто-тронами, а і ті положення (умови), які є обов'язковимивідповідно до актів цивільного законодавства. Це означає,що у всіх випадках, коли закон або договір забороняютьуправителю відчужувати майно, передане йому в управління, виникає договірне обтяження, що складається із двохзобов'язань, в одному з яких обтяжувачем є одна сторона, ав іншому — інша. Сфера дії цього положення п. З частинипершої ст. 34 Закону є досить широкою, оскільки ч. 1 ст1037 ЦК формулює загальну заборону управителю майнавідчужувати майно, передане йому в управління, укладатищодо нього договір застави без згоди установника управління;

  3. купівля-продаж рухомого майна з правом або зобов'язанням зворотного викупу (п. 4 частини першої ст. 34

448