25 А. Г. Ярема, т. 2

769

Глава 53

т их торгів [287]. Відкриті торги за процедурою тендерів проводяться виключно центральним апаратом Фонду, якому послуги з підготовки та проведення відкритих торгів надає уповноважена особа.

Публікація оголошення про торги не може бути кваліфікована як пропозиція укласти договір, що тягне в разі його прийняття виникнення зобов'язання купівлі-продажу акцій. Але зобов'язання з обмеженим змістом у результаті публікації оголошення та подання претендентом заяви на участь у торгах виникає. У силу такого зобов'язання претендент вносить тендерну гарантію. Претендент може відкликати свою пропозицію тільки до настання граничного строку, встановленого уповноваженою особою. Відкликання пропозиції можливе і пізніше, але з втратою права на повернення тендерної гарантії.

Переможця торгів визначає комісія з їх проведення, що утворюється Фондом державного майна. Протокол комісії подається Фонду на затвердження. Положення не перешкоджає захисту прав претендентів на всіх стадіях торгів: вони можуть вимагати визнання торгів недійсними у зв'язку з недотриманням встановлених критеріїв визначенням претендентам бальної оцінки; вони можуть вимагати видання Фондом наказу про затвердження протоколу про визначення переможця торгів або визнання цього наказу разом з усіма результатами торгів недійсним. За результатами торгів лише визначається переможець, з яким ведуться переговори на предмет погодження змісту договору купівлі-продажу. Обов'язку підписати договір саме з переможцем торгів Фонд державного майна не несе. Більш того, при недосягненні Фондом і переможцем згоди щодо умов договору або при ненаданні у встановлений строк банківської гарантії Фонду дається право почати переговори з претендентом, який за результатами бальної оцінки зайняв друге місце. Таким чином, результати торгів породжують лише обов'язок Фонду провести переговори з переможцем і право останнього, яке кореспондує зазначеному обов'язку. Тільки належне укладений договір (нотаріально оформлений) є підставою зобов'язання купівлі-продажу пакетів акцій.

Стаття650

38. Тендери на користування надрами, будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин (споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів та ін.) проводяться відповідно до Положення про порядок організації та проведення міжнародних конкурсів (тендерів) на укладання контрактів на користування надрами [218]. Рішення про проведення тендерів приймає Кабінет Міністрів. Організатором міжнародних тендерів є Державний комітет по геології і використанню надр, який створює тендерний комітет.

Положення містить численні правила, порушення яких може бути підставою для подання до суду вимоги про визнання результатів тендерів недійсними: 1) тендерна документація повинна бути затверджена тендерним комітетом; 2) повинна бути здійснена державна реєстрація тендера; 3) публікація оголошення про тендер у встановлений строк і встановленого змісту (при відкритих тендерах. Якщо тендери закриті, запрошення розсилається можливим учасникам не пізніше ніж за 90 днів до початку тендерів); 4) до складу тендерної документації включається проект контракту, що повинен відповідати встановленим вимогам; 5) заявка на участь у тендері повинна містити встановлену інформацію, а до неї повинні додаватися документи та матеріали; 6) заявка повинна подаватися у встановленому порядку; 7) правила, що стосуються порядку прийняття рішення про переможця тендера.

Переможець тендера визначається тендерним комітетом за пропозицією робочої групи, що розглядала тендерні пропозиції. П. 41 Положення приписує вважати переможцем того претендента, який має кращі показники. Переможець тендера готує, остаточно погоджує з зацікавленими міністерствами, іншими центральними та місцевими органами влади контракт, а потім підписує його разом із замовником тендера. Права переможця тендера, що виникають при цьому, захищаються в судовому порядку.

Аж до підписання контракту переможець тендера не може бути примушений до вчинення будь-яких дій, у тому числі й до укладення контракту. З моменту укладення контракту

770

25*

771

Глава S3

п ереможець тендера, як і інша сторона контракту, не може відмовитися від виконання відповідного зобов'язання.

Стаття 651. Підстави для зміни або розірвання договору

1. Зміна або розірвання договору допускається лише зазгодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Договір може бути змінено або розірвано за рішеннямсуду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушеннядоговору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

3. У разі односторонньої відмови від договору у повномуобсязі або частково, якщо право на таку відмову встановленодоговором або законом, договір є відповідно розірваним абозміненим.

1. В ст. 651 ЦК формулюється неоднорідний нормативний матеріал. Ч. 1 цієї статті визначає основні способи зміни або розірвання договору. Ними є зміна і розірвання договорів за згодою сторін, а також інші способи, передбачені законом або договором. Ч. 2 ст. 651 ЦК встановлює характер порушень договору однією стороною, що дають іншій стороні цього ж договору можливість захищати своє цивільне право в суді у такий спосіб як пред'явлення позову про розірвання договору. Ч. З ст. 651 ЦК непрямо передбачає спеціальний спосіб зміни або розірвання договору (шляхом вчинення однією із сторін договору одностороннього правочину), який застосовується у випадках, встановлених законом або договором.

2. Із ст. 651 ЦК випливає, що законодавець досить шиг роко розуміє категорії зміни та розірвання договору. До їх змісту включаються зміна або розірвання договору за згодою сторін і за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору. Договір може бути розірваний або змінений також в результаті односторонньої відмови від договору в

Стаття650-651

повному обсязі або частково або в результаті односторонньої зміни договору, тобто в результаті вчинення однією із сторін одностороннього правочину, який тягне цивільно-правові наслідки для обох сторін договору. Серед таких наслідків може бути і настання обов'язків для іншої сторо-нидоговору. Суперечність цього висновку ч. З ст. 202 ЦК ("односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила") не може поставити щд сумнів його правильність, оскільки він грунтується на спеціальних нормах законів, зокрема, на ч. З ст. 651 ЦК. Таке широке розуміння поняття розірвання договору належить враховувати при правозастосуванні. Так, правила ст. 741 ЦК про розрахунки між сторонами у разі розірвання договору ренти застосовуються і при розірванні договору ренти за згодою сторін або за рішенням суду (ст. 740 ЦК), і при відмові платника ренти від договору (ст. 739 ЦК), яка (відмова) не називається в цьому випадку прямо прямо як спосіб розірвання договору).

2. Є низка випадків, коли законодавець вживає якнайбільш широке поняття припинення договору, стосовноякого розірвання договору має розумітись як видове поняття (ст. 729, 755, 781, 785, 823, 835, 1008, 1027, 1044,1126,1141 ЦК). Висновок про те, що поняття припиненнядоговору за змістом є тотожним розірванню договору бувби неправильним, оскільки означав би застосування до всіхвипадків дострокового припинення договору правил, яківстановлені тільки стосовно розірвання договорів, що суперечило б змісту закону.

3. Зокрема, спеціальними нормами встановлюються правила про припинення договору у разі смерті однієї із йогосторін. Підставою припинення договору доручення є визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеженодієздатним або безвісно відсутнім (п. 2 ч. 2 ст. 10G-3 ЦК).За наявності таких підстав припиняється також договір управління майном (п. 5 ч. 1 ст. 1044 ЦК). Підставою припинення договору управління майном визнається банкрутствофізичної особи-установника управління (п. 8 ч. 1 ст. 1044ЦК). Визнання правоволодільця або користувача неплатоспроможним (банкрутом) називається в п. 2 ч. З ст. 1126

772

773