Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
6.14 Mб
Скачать

Глава 52

[ 368], Уніфікованих правил з інкасо [370] та Уніфікованих правил по договірних гарантіях [369] Міжнародної торгової палати, та інших правил Міжнародної торгової палати з питань переказу грошей, то їх положенням надається обов'язкова юридична сила в силу ст.2 Закону "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" [126] (від цих положень також допускаються відступлення відповідно до ч.З ст. 6 ЦК).

  1. Типові умови, що не набули юридично обов'язковогозначення в силу актів законодавства, можуть застосовуватися як звичаї ділового обороту, якщо вони відповідаютьвимогам ст. 7 ЦК.

  2. Господарський кодекс [32] також не враховує практикузатвердження типових умов договорів (вимог до договорів),про які йшлося в п.1 коментаря до ст. 630 ЦК. Але вінвиявився ближчим до життя, оскільки в ньому стосовно сфери його дії вирішується питання про юридичну силу типових та примірних договорів, які не вирішувалися протягомдесятків років, хоч кількість належне зареєстрованих як актизаконодавства типових та примірних договорів сягнула за сто.

  3. Визнаючи право відповідних суб'єктів укладати господарські договори на основі вільного виявлення і на свійрозсуд погоджувати умови договорів, дотримуючись законодавства, ч. 4 ст. 179 ГК встановлює правило про юридичне значення типових та примірних договорів. Передбачається, що типові договори затверджуються КабінетомМіністрів, а у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади. Сторони не вправі відступати відзмісту типових договорів, але мають право конкретизуватийого умови. Це — один із випадків, коли законодавецьпрямо заборонив при укладенні договорів відступати відположень актів цивільного законодавства, тобто встановиввиняток із загального правила абзацу другого ч. З ст. 6 ЦКпро диспозитивний характер положень актів цивільного законодавства. Зазначення на те, що інші, крім КабінетуМіністрів, органи державної влади вправі затверджуватитипові договори лише у випадках, передбачених законом,базується на ст. 19 Конституції України, яка зобов'язуєоргани державної влади діяти лише на підставі, в межах

І

Стаття630

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Але послідовне проведення в життя цього конституційного положення за умови відсутності законів, які визначали б повноваження міністерств та інших органів центральної виконавчої влади, привело б до руйнування правопорядку. Тому уявляється доцільним виходити з такого. Типові договори, затверджені до 1 січня 2004 р. (дня введення в дію Господарського кодексу), слід визнавати такими, що мають юридичну силу, за умови, що відповідний державний орган отримав повноваження затвердити типовий договір на підставі не тільки закону, а і указу Президента України чи постанови Кабінету Міністрів. Оскільки ч. 4 ст. 179 ЦК спеціально стосовно типових договорів підтверджує повноваження органів державної влади затверджувати такі нормативно-правові акти лише за умови, що таке повноваження надане законом, типові договори, затверджені міністерством або іншими органами державної влади після 1 січня 2004 p., повинні визнаватись обов'язковими, якщо відповідне міністерство (інший центральний орган виконавчої влади) мали повноваження на їх затвердження, встановлене законом.

7. Стосовно примірних договорів ч. 4 ст. 179 ЦК визнає їх такими, які рекомендуються органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі (лише окремі) умови, передбачені при-мірним договором, або доповнювати його зміст. Очевидно, ці ж правила слід поширювати і на належне затверджені зразкові договори та договори, що затверджені як нормативно-правові акти, але не мають будь-якого визначення.

У тій сфері дії Цивільного кодексу, на яку не поширюється чинність Господарського кодексу, юридичну силу типових та примірних договорів слід визначати відповідно до ч. 4 ст. 179 ЦК (застосовуючи відповідні положення Господарського кодексу за аналогією). Але тут доцільно було б дещо пом'якшити підхід, не виключаючи затвердження типових договорів центральними органами виконавчої влади, що отримали таке повноваження на підставі закону, указу Президента України чи постанови Кабінету Міністрів.

660

661