Глава 51

д вох книгах. Книга друга. — К.: Юрінком Інтер, 2002, с. 561).

Можливість поширення ст. 1167 ЦК на договірні зобов'язання обґрунтовується тим, що заподіянням моральної шкоди порушуються абсолютні права, адекватний захист яких здійснюється в рамках недоговірних зобов'язань. Проте ж і відшкодування збитків у рамках договірних зобов'язань на підставі ст. 22 та 623 ЦК покликане, зокрема, охороняти абсолютні (речові) права, що виявилися в кінцевому підсумку порушеними внаслідок порушення заснованого на договорі зобов'язання. Виходячи зі структури чинного Цивільного кодексу, положення його глави 82 "Відшкодування шкоди" не можуть застосовуватися до відносин, що виникли з порушення договірного зобов'язання, і у випадках, коли порушення договірного зобов'язання в кінцевому підсумку тягне порушення абсолютних (майнових або немайнових) прав.

5. Спеціальні норми, що встановлюють цивільно-правову відповідальність у вигляді відшкодування моральної(немайнової) шкоди, є численними. Це — ст. 39, 200, 225,226, 230-233, 276, 298, 332, 386, 393, 700, 1076, 1167 ЦК.Правила про відшкодування моральної шкоди, які поширюються на відповідні види зобов'язань, встановлені п. "а"ч. 2 ст. 52 Закону "Про авторське право та суміжні права"[128], ст. 49 Закону "Про інформацію" [50] п. "у" ч. 4 ст.53 Закону "Про охорону прав на сорти рослин" [137]. Невиключається повністю поширення на зобов'язання ст. 280ЦК. Водночас немає підстав поширювати на зобов'язанняположення про відшкодування моральної шкоди, встановлені ст. 47 Закону "Про телебачення і радіомовлення" [60],ст. 33 Закону "Про інформаційні агентства" [67].

6. Належить також враховувати, що судова практика визнає за можливе відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням зобов'язань, що підпадають під дію Закону "Про захист прав споживачів" [57] (п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду "Про судову практику в справах провідшкодування моральної (немайнової) шкоди" [373]), а також законів "Про телекомунікації" [154] і "Про поштовийзв'язок" [131]. При цьому суди не визнають можливим

Стаття611

застосування до таких зобов'язань ст. 1167 ЦК, оскільки вона на договірні зобов'язання не поширюється, а вважають, що право на відшкодування моральної шкоди "випливає" з наступних положень законів: 1) "При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (частина друга ст. 24 Закону "Про захист прав споживачів"); 2) "Питання відшкодування завданих споживачеві фактичних збитків, моральної шкоди, втраченої вигоди через неналежне виконання оператором, провайдером комунікацій обов'язків за договором про надання телекомунікаційних послуг вирішується в судовому порядку" (ч. З ст. 40 Закону "Про телекомунікації"; 3) "В разі незгоди споживача послуг зв'язку з визначеним цією статтею розміром відшкодування питання відшкодування завданих йому фактичних збитків, моральної шкоди, втраченої вигоди через неналежне виконання операторами зв'язку своїх зобов'язань, а також інші спори...розглядаються судом..." (частина п'ята ст. 18 Закону "Про поштовий зв'язок").

Практика тлумачення та застосування наведених положень законів є суттєвою для пошуку відповіді на загальне питання про те, в яких межах із тексту нормативного акту можна виводити норму певної галузі права, стверджуючи, що відповідний висновок "випливає" із такого тексту. Положення, що сформульоване в ст. 24 Закону "Про захист прав споживачів", близьке за змістом до багатьох положень законів, що надають суду певне право та тлумачаться як такі, що одночасно формулюють норми цивільного процесуального і матеріального (цивільного) права. У ст. 40 Закону "Про телекомунікації" встановлюється судовий порядок вирішення питань відшкодування фактичних збитків, втраченої вигоди і моральної шкоди, тобто встановлюється норма про підвідомчість відповідних справ. Будь-якої потреби у такому доповненні частини другої ст. 124 Конституції України, що поширює юрисдикцію судів на всі правовідносини, що виникають в державі, та відповідних актів процесуального законодавства, не було. Тому ст. 40 Закону "Про телекомунікації" є свідченням невисокого юридико-технічного рівня цього Закону. Цей рівень взагалі є факто-

508

509