Глава 49-50

1. обтяжувач за забезпечувальним обтяженням (заставо-держатель, кредитор, що притримує річ) має право за відповідних умов одержати задоволення своєї вимоги за рахунокпредмета обтяження в черговості згідно з встановленим пріоритетом;

2. у разі відступлення обтяжувачем забезпеченої обтяженням вимоги іншій особі до останньої переходять всіправа обтяжувача. ІДе положення частини другої ст. 23 Закону [155] означає, що пріоритет набувача права (новогокредитора) повинен визначатись відповідно до первинноїреєстрації цього обтяження за умови своєчасної реєстраціїзаміни обтяжувача, як це встановлено п. 2 частини першоїст. 13 Закону;

3. на доповнення правил ст. 592 ЦК, що встановлюютьпідстави, за наявності яких заставодержатель вправі вимагатидострокового виконання забезпеченого заставою зобов'язання, частина третя ст. 23 Закону передбачає такі підстави, щодають обтяжувачу право вимагати дострокового виконаннязабезпеченої обтяженням вимоги: 1) інша, ніж обтяжувач,особа набула права стягнення на предмет обтяження; 2) порушено провадження у справі про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом; 3) прийняте рішення про ліквідацію юридичної особи, рухоме майноякої є предметом забезпечувального обтяження.

Договірні обтяження рухомого майна

27. Закон "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" містить дві групи положень. До першої групи належать положення, що поширюються на забезпечувальні обтяження. Вони застосовуються поряд з відповідними правилами сі. 572-597 ЦК, Закону "Про заставу" [51] і відрізняються тільки тим, що мають перевагу перед останніми при правозастосуванні в силу того, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності Законом "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Друга група правил, що присвячені договірним обтяженням та включені до змісту Закону, не формулюють норм

Стаття 597-598

прямої дії. Укладення договорів, що перелічені в ст. 34 Закону, не означає, що в силу такого договору та положень Закону виникло обтяження. Обтяження в таких випадках не виникає, якщо договір, що названий у ст. 34 Закону, прямо не. передбачає умови про виникнення обтяження. Не виникає обтяження і у разі наявності в договорі умови про обтяження, але за відсутності опису предмета обтяження або за наявності такого опису, який не дозволяє ідентифікувати предмет обтяження, оскільки за таких обставин обтяження визнається недійсним безпосередню частиною першою ст. 7 Закону.

28. Разом з тим законодавець стимулює встановленнядоговірних обтяжень, маючи на увазі, що вони сприяютьзабезпеченню вимог кредиторів.

29. Договірні і забезпечувальні обтяження є рівними, аїх пріоритет визначається за моментом реєстрації. Отже,встановлення договірних обтяжень та їх належна реєстрація породжують передбачений ст. 572 ЦК випадок, колизаконом передбачається виключення із правила про переважне право заставодержателя на отримання задоволеннясвоїх вимог, забезпечених заставою, за рахунок заставленого майна.