Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
6.14 Mб
Скачать

Глава 53

ц іни передбачено при такого роду порушеннях стосовно договору роздрібної купівлі-продажу (п. З ч. 1 ст. 708 ЦК). Це правило також не виключає застосування загальних правил ст. 651 ЦК, що встановлюють підстави пред'явлення вимоги про зміну договору.

  1. Наймач за договором найму має право вимагати зменшення розміру плати за користування річчю, якщо наймо-давець при укладенні договору не повідомив про всі праватретіх осіб на річ, що передається у найм (ч. 2 ст. 769 ЦК).Це — санкція за конкретний вид порушення, що не виключає застосування до договору найму положень ст. 651 ЦКпро підстави, що дають право сторонам договору вимагатизміни договору.

  2. Замовник за договором підряду має право вимагати,зокрема, зменшення плати за роботу, якщо підрядник відступив від умов договору, що погіршило роботу, або допустивінші недоліки в роботі (ч. 1 ст. 852 ЦК). Таке ж правиловстановлене ст. 858 ЦК як санкція за неналежну якістьроботи, виконаної за договором підряду. Отже, ст. 852 і 858ЦК лише стосовно конкретних видів порушень зобов'язання підряду передбачають право замовника вимагати змінидоговору. Це означає, що така вимога може бути пред'явлена і за наявності підстав, встановлених ст. 651 ЦК.

  3. Користувач за договором комерційної концесії маєправо вимагати відповідного зменшення належної правово-лодільцеві плати у разі продовження чинності договору провикористання торговельної марки чи іншого позначення пра-воволодільця (ст. 1128 ЦК). Це правило не пов'язує правовимагати зміни договору з порушенням, якого припустилася сторона договору і не виключає пред'явлення вимогипро зміну такого договору на підставі ст. 651 ЦК.

Пред'явлення вимоги про розірвання договору на розсуд сторони

26. Особі, яка стала власником речі, переданої у користування на підставі договору позички, який укладено безвизначення строку, надається право на свій розсуд вимагати розірвання договору (ч. З ст. 834 ЦК). Встановлюєтьсялише обов'язок особи, що набула статусу позичкодавця, заз-

782

Стаття651

далегідь (у строк, що відповідає меті позички) повідомити користувача про розірвання договору. Надання права вимагати розірвання договору зазвичай означає, що на вимогу сторони, якій таке право надане, сторони можуть домовитись про розірвання договору. У разі недосягнення домовленості управнена сторона вправі звернутись до суду з позовом про розірвання договору. В даному випадку незрозумілим є призначення судової процедури. Якщо сторона на свій розсуд має право вимагати розірвання договору, то суд не може відмовити у захисті права. Сумніви щодо змісту ч. З ст. 834 ЦК, виникають в зв'язку з покладенням на особу, що придбала річ, яка є предметом позички, у власність (новий позичкодавець), обов'язку заздалегідь повідомити користувача про розірвання договору. Якщо справа вирішується судом, то суд і має визначити день розірвання договору з урахуванням інтересів користувача. Але викладене не є підставою для того, щоб відступати від букви закону та тлумачити ч. З ст. 834 ЦК так, що вона передбачає право особи, що придбала у власність предмет позички (нового власника), розірвати договір позички шляхом вчинення одностороннього правочину.

Детальне правове регулювання у ст. 834 ЦК відносин з приводу розірвання договору позички виключає пред'явлення вимоги про розірвання договору позички з підстав, не передбачених цією статтею, але передбачених ст. 651 ЦК.

27. Із п. 2 ч. 1 ст. 755 ЦК також випливає, що набувачза договором довічного утримання вправі в будь-який часна свій розсуд вимагати від відчужувача розірвання договору, а при відмові у задоволенні цієї вимоги може захищатисвоє право на розірвання договору у суді.

Розірвання цивільно-правових договорів шляхом відмови однієї із сторін від договору на захист порушеного права

28. Численні правила Цивільного кодексу та інших законів конкретизують положення ч. З ст. 651 ЦК, відповідно до якої договір може бути розірваний або змінений шляхом односторонньої відмови від договору в повному обсязіабо частково. Загального правила про підстави односторон-

783

Глава S3

ньої відмови від договору не встановлено. Вважати такою підставою ч. 2 ст. 651 ЦК не можна, це суперечило б букві закону. Проте, в Цивільному кодексі та інших законах стосовно окремих видів договорів встановлюються численні положення, що передбачають підстави односторонньої відмови від договору. Зазвичай в Цивільному кодексі і інших законах зазначається на право відмовитись від договору повністю або частково. Рідше прямо вказується на те, що відмова є односторонньою. Про характер обставин, які можуть породжувати право сторони на відмову від договору повністю або частково, в ч. З ст. 651 ЦК не йдеться. Це означає, що законом або договором можуть встановлюватись будь-які підстави, що тягнуть виникнення права на односторонню відмову вщ договору повністю або частково (порушення, якого припустився контрагент за договором, інші обставини). В п. 28-36 коментаря до ст. 651 ЦК аналізуються положення законів, якими стороні надається право на односторонню відмову від договору в зв'язку з порушенням, якого припустилась інша сторона.

29. Відповідно до ч. 1 ст. 665 ЦК покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу у разі відмови продавця передати проданий товар. Таке ж право виникає у покупця у разі, коли продавець не передав покупцеві приналежності товару або документи, що стосуються товару (ч. 2 ст. 666 ЦК).

В свою чергу продавець має право відмовитись від договору купівлі-продажу, якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар (ч. 4 ст. 692 ЦК).

  1. Покупець за договором купівлі-продажу має правовідмовитись від договору у разі істотного порушення вимогщодо якості товару. При цьому розкривається зміст поняття істотності стосовно такого порушення (п. 1 ч. 1 ст. 678ЦК). Такі ж наслідки можуть наступати у випадках порушення вимог про тару та (або) упаковку (ст. 686 ЦК). '

  2. Продавець за договором купівлі-продажу з умовою •про розстрочення платежу має право відмовитися вщ договору і вимагати повернення проданого товару, якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за товар (ч. 2 ст. 695 ЦК). У ч. 4 ст. 694 і ч. 2 ст.

784

Стаття651

697 ЦК стосовно таких же правовідносин не йдеться про право відмови від договору, а зазначається тільки на право продавця вимагати повернення товару. Автори дійшли висновку про те, що в ст. 694, 695 і 697 ЦК встановлено однаковий механізм розірвання договору, який полягає в пред'явленні вимоги про повернення проданого товару незалежно від використання продавцем права заявити про односторонню відмову від договору. Тобто, односторонній правочин на відмову від договору може бути вчинений як заява про відмову від договору або як вимога про повернення товару. При цьому вимога про повернення товару має кваліфікуватись як конклюдентні дії, якими вчиняється односторонній правочин, спрямований на розірвання договору (відмову від нього).

  1. Підрядник за договором підряду має право розірватидоговір шляхом заяви про відмову від нього, якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінив недоброякісний абонепридатний матеріал, не змінив вказівок про спосіб виконання робіт або не усунув інших обставин, що загрожуютьякості або придатності результату робіт (ч. 1 ст. 848 ЦК).Подібне правило передбачене також ч. З ст. 879 ЦК стосовно договору будівельного підряду.

  2. Із ч. 2 ст. 922 ЦК випливає, що у разі затримкивідправлення транспортного засобу пасажир вправі розірвати договір перевезення шляхом відмови "від перевезення",тобто від договору. Про це він має в будь-який спосібзаявити іншій стороні, оскільки до поїздки його ніхто примушувати не буде, а суть відносин, що при цьому виникають, полягає в поверненні грошової суми, яку сплатив пасажир при придбанні квитка (при укладенні договору перевезення).

34. Уразі прострочення страхувальником страхового платежу страховику надається право розірвання договору страхування шляхом відмови від нього. Встановлено такий механізм відмови страховика від договору. Страховик пред'являє страхувальникові, який припустився порушення,письмову вимогу про усунення порушення (сплату страхового платежу). Якщо протягом десяти днів після отримання

785