Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
6.14 Mб
Скачать
  1. Сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищуютьрозмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.

  2. У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдатокпідлягає поверненню.

1. Невиконання забезпеченого завдатком зобов'язання стороною, яка дала завдаток (боржником), дає право стороні, що його отримала, залишити його у себе (завдаток переходить у власність кредитора). Така умова настає за наявності вини боржника.

Якщо ж порушення зобов'язання допустила сторона, що одержала завдаток (кредитор), вона зобов'язана сплатити стороні, що дала завдаток, подвійну суму завдатку, якщо порушення допущене за наявності вини сторони, що одержала задаток.

312

313

Стаття 571-572

Глава 49

  1. К рім того, сторона, винна в порушенні зобов'язання,зобов'язана відшкодувати іншій стороні збитки із зарахуванням суми завдатку. Це правило про співвідношення сумизавдатку і збитків є диспозитивним. Сторони правочинущодо завдатку вправі встановити таке співвідношення міжсумою завдатку і збитками, що відповідає конструкціямштрафної чи виняткової неустойки.

  2. Ст. 571 ЦК прямо не вказує на той момент, в якийвиникає право сторони на залишення в неї суми завдаткуабо на пред'явлення вимоги про сплату подвійної суми завдатку, а також на момент виникнення права на стягненнязбитків зі сторони, винної в невиконанні зобов'язання. Зіст. 571 ЦК належить зробити висновок про те, що першийі другий моменти настають у той же час.

Зі ст. 571 ЦК випливає, що встановлені нею наслідки настають при порушенні зобов'язання. Отже, неналежне виконання також є підставою настання наслідків, зазначених у ст. 571 ЦК. Іншими словами, ці наслідки настають за умови, що зобов'язання з вини сторони не виконане або виконане неналежно.

4. Ст. 571 ЦК вирішує тільки питання про співвідношення завдатку і відшкодування збитків, але не торкаєтьсяспіввідношення заходів, встановлених ст. 571 ЦК, і виконання зобов'язання в натурі. Набрання законної силирішенням суду про присудження до виконання зобов'язання в натурі не тягне припинення зобов'язання. Виконання рішення суду провадиться в межах відносин, щорегулюються Законом "Про виконавче провадження" Ц00]і є надбудовою над зобов'язанням. Оскільки набраннязаконної сили рішенням суду про присудження до виконання зобов'язання в натурі не припиняє зобов'язання,воно підлягає виконанню, хоча й у публічно-правовихформах. Таким чином, набрання законної сили рішенням суду про присудження до виконання в натурі даєкредитору задоволення в рамках виконавчого провадження, що в кінцевому підсумку приводить до виконаннязобов'язання. Але таке виконання не може кваліфікуватись як належне, а тому воно не виключає застосуваннянаслідків, встановлених ст. 571 ЦК.

414

§ 6. Застава

Стаття 572. Поняття застави

1. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами нього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

1. В цій статті наводиться логічно несуворе визначення

застави. В основному воно повторює визначення застави, що міститься в ст. 1 Закону "Про заставу" [51]. Але визначення застави у ст. 572 ЦК удосконалене. Уточнюється, що заставодержатель має переважне право на задоволення своїх вимог перед іншими кредиторами цього боржника. В зв'язку з прийняттям законів "Про іпотеку" [146] і "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" [155] з'явилось більше широке стосовно застави поняття обтяження, що стосується рухомого майна. Ст. З Закону "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначає його як право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на таке майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних чи юридичних осіб. Обтяження рухомого майна заставою є одним із видів забезпечувального обтяження (ст. 21 Закону "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"). Способом обтяження нерухомого майна (ст. 4 Закону "Про іпотеку") іпотека визнається.

2. Розвиток ринкових механізмів України обумовив прийняття цілої низки законів, що містять положення, які регулюють відносини з приводу застави. В зв'язку з цим, якщо інше не випливає із відповідних законів, треба виходити із таких правил про переважне застосування окремих законів: 1) положення ст. 572-593 ЦК підлягають переважному застосуванню перед правилами Закону "Про заставу", оскільки із двох нормативно-правових актів одного рівня (однакової юридичної сили) перевага при правозастосуванні на-

315