Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
6.14 Mб
Скачать

Глава 51

в ування виробництва та управління ним, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Необхідно враховувати, що розподіл витрат на види, який провадиться на підприємстві, не може бути визнаний обов'язковим для суду, що розглядає цивільну справу. Відступлення від такого розподілу є цілком допустимим, якщо тільки він здійснюється з метою стягнення з боржника тих витрат, які поніс кредитор з вини боржника, або недопущення необгрунтованого стягнення з боржника у вигляді збитків тих витрат, які кредитор не зробив. З боржника може бути стягнена і та частина адміністративних витрат (п. 18 названого вище Положення [326]), що відповідає збільшенню їх частки у витратах на одиницю продукції в зв'язку зі зменшенням обсягу виробництва з вини боржника.

Неодержані доходи як складова частина збитків

  1. Поняття не одержаних кредитором доходів як складової частини збитків викликає істотні труднощі для правозастосування. Безумовно, при цьому необхідно сувородотримуватися букви закону. Але слід враховувати, що правильне правозастосування в подібних випадках передбачаєне наявність гнучкості, яка привела б до відходу від буквизакону, а врахування при застосуванні однієї і тієї ж категорії неодержаних доходів до фізичних осіб (які займаються і які не займається підприємницькою діяльністю) і різнихвидів юридичних осіб специфіки не одержаних ними доходів.

  2. Стягнення неодержаного доходу слугує меті відновлення майнової сфери кредитора, порушеної боржником.Тому його стягнення є можливим, якщо неодержаний доход не був врахований при відшкодуванні вартості втратимайна. Так, при знищенні речі, яка здатна приносити доход, кредитор втрачає можливість одержання в майбутньому відповідного доходу. Проте ж при визначенні вартостівтраченої речі за ринковими цінами її здатність приноситидоход врахована. Тому неодержаний доход у таких випадках не може бути стягнений. З урахуванням цього формулювання ч. 4 ст. 48 Закону "Про власність" [38] — "збитки

586

Стаття623

відшкодовуються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент припинення права власності, включаючи й неодержані доходи", не означає нічого іншого, крім необхідності забезпечення відповідності "реальної вартості" майна його ринковій вартості, що враховує потенційну прибутковість цього майна.

42. Поняття доходів (доходу) протягом декількох десятиліть в нашій країні використовується в економіці та законодавстві в різному розумінні (як валовий дохід, тобтовиторг від реалізації й інші доходи; як валовий дохід завинятком матеріальних витрат; як прибуток). У чинномуцивільному законодавстві це поняття не розкривається, принаймні, в такому вигляді, який придатний для тлумаченняпоняття неодержаних доходів як виду збитків. Не допомагає тлумаченню поняття неодержаних доходів (упущеноївигоди) й звернення до тлумачних і енциклопедичних словників, де в кращому разі можна знайти вказівку на те, щодохід — це прибуток. Таким чином, звернення до тлумачних словників повертає нас до поняття доходів, на невизначеність якого вище увага вже зверталася.

Лише ч. 1 ст. 225 ГК {32] наближає категорію упущеної вигоди до досить визначеного в законодавстві поняття прибутку. Упущена вигода (в ч. 1 ст. 225 ГК використовується термін "втрачена вигода", що є за змістом тотожнім поняттю упущеної вигоди) розглядається тут як "неодержаний прибуток, на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною". Це відповідає розумінню поняття неодержаних доходів (упущеної вигоди), як воно склалося в судовій практиці протягом десятиліть, а в кінцевому підсумку було виражено в Тимчасовій методиці визначення розміру шкоди (збитків), завданої порушенням господарських договорів.

43. До категорії не одержаних громадянами доходів, якіможуть бути стягнені у вигляді збитків, належить, зокрема,винагорода, що виплачується авторам творів — об'єктів авторського і суміжних прав, авторам (власникам) винаходів,корисних моделей, промислових зразків, топографій інтегральних мікросхем і інших об'єктів інтелектуальної влас-

587