Глава 48

м и, які не зобов'язані вести облік відповідних господарських операцій. Посвідчення виконання зобов'язань за участю суб'єктів господарської діяльності, зобов'язаних вести облік господарських операцій, мас істотне практичне значення з урахуванням і обсягу, і кількості таких операцій, але все ж таки воно залишилося за межами дії норм загальних положень про зобов'язання та договори Цивільного кодексу.

Інші акти цивільного законодавства також не містять загальних норм такого роду. Є, однак, численні спеціальні норми щодо цього. Зокрема, ст. 39 Уніфікованого закону про перєказні векселі та прості векселі [4] надає трасату — платнику за векселем — право вимагати, щоб на посвідчення платежу йому був вручений держателем вексель з розпискою в одержанні платежу. В разі часткового платежу трасат може вимагати, щоб відмітка про такий платіж була зроблена на векселі, що залишається у держателя, і щоб йому була видана про це розписка.

6. Значна частина цивільного обороту пов'язана з пере-данням речей у власність або на іншому речовому праві. У роздрібній торгівлі не передбачена будь-яка цивільно-правова форма посвідчення факту одержання товару покупцем, однак на продавця покладається публічно-правовий обов'язок видати споживачеві квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, путівку, талон або інший письмовий документ, шо засвідчує факт купівлі, а при продажу товарів, на які встановлені гарантійні терміни, — також технічний паспорт або документ, що його замінює, (п. 9 ст. 14 Закону "Про захист прав споживачів" [57]). Преамбула названого Закону називає деякі з перелічених документів формою правочину (договору). Надання споживачем документів, виданих йому при одержанні товару, зокрема, є обов'язковою (за встановленими винятками) умовою реалізації споживачем права на обмін товарів неналежної якості відповідно до ст. 20 названого Закону.

7. Законодавством в низці випадків встановлюються вимоги щодо документального посвідчення фактів неналежного виконання зобов'язань боржником або іншого порушення прав кредитора. В окремих випадках таке посвідчення здійснюєть-

Стаття545

ся в публічно-правових формах. Так, відмова від акцепту векселя або від сплати грошової суми за векселем повинна бути засвідчена актом, що складається в публічному порядку, — протестом у неакцепті або в несплаті (ст. 44 Уніфікованого закону про перєказні векселі та прості векселі [4]). Ст. 341-347 Кодексу торговельного мореплавства 124] передбачає складання в публічній формі морського протесту на підставі заяви капітана судна, даних суднового журналу, опитування капітана, а в разі потреби — інших свідків зі складу суднового екіпажу. Заява про морський протест подається в порту України нотаріусу, а в іноземному порту — консулу України або компетентним посадовим особам іноземної держави в порядку, встановленому законодавством цієї держави. У портах України прийняття заяв про морський протест від капітанів іноземних судів і складання актів про морський протест може здійснюватися консульськими представниками іноземних держав в Україні на умовах взаємності (ст. 347 КТМ). Це, очевидно, можливо і без відома органів влади України, але суди України не мають права приймати як докази морські протести, що не відповідають вимогам ст. 341-347 КТМ.

8. Є практика затвердження типових форм документів, які повинні підписуватися на підтвердження виконання зобов'язань. Так, виконання залізницею зобов'язання з пере-дання в оренду вагонів і виконання орендарем обов'язку щодо повернення вагонів після закінчення терміну оренди засвідчується шляхом підписання сторонами акта за формою ДУ-6 (п. 2.5; 6.3 Інструкції про порядок передачі в оренду вантажних вагонів [279]).

9. В умовах, коли загальні норми Цивільного кодексу переважно не визначають порядку посвідчення виконання зобов'язань, протягом тривалого часу склалася практика, відповідно до якої як докази виконання зобов'язань приймаються документи, оформлення яких як обов'язкове встановлене нормами публічного права, присвяченими переважно порядку ведення первинного бухгалтерського і податкового обліку.

10. Виконання цивільно-правових договорів — ие господарська операція, належне здійснення якої повинне фіксуватися в первинних документах бухгалтерського обліку.

241

240