Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
6.14 Mб
Скачать

Глава 53

а ) договорів купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири),іншого нерухомого майна (ст. 657 ЦК);

б) договорів про передання майна під виплату ренти (ст.732 ЦК);

в) договорів довічного утримання (догляду), за якиминабувачеві у власність передається нерухоме майно (ст. 745ЦК);

г) договорів найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше одного року (ст. 794 ЦК);

д) договорів управління нерухомим майном (ст. 1118ЦК).

12. Договори про перехід права власності на земельні ділянки вважаються укладеними з дня їх нотаріального посвідчення (ч. З ст. 132 Земельного кодексу [28]). Державна реєстрація такого роду договорів не передбачена, оскільки державній реєстрації відповідно до ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу підлягає документ, що засвідчує право власності на землю. Таким документом є державний акт, форма якого встановлюється Кабінетом Міністрів (ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу). Дані обліку земельних ділянок у Державному земельному кадастрі та кадастровий номер об'єкта нерухомості є основною для формування Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень (ч. 2 ст. 4 Закону "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень"). Щодо договорів оренди землі передбачена їх реєстрація (ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу). Закон "Про оренду землі" [152] називає реєстрацію договорів оренди землі державною (ст. 20) і поширює її обов'язковість на договори суборенди землі (частина п'ята ст. 8). Договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації (ч. 2 ст. 125 ЗК; ст. 18 Закону "Про оренду землі"). Державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення права оренди земельних ділянок (п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі [226]). Але реєстрація договорів оренди землі має інше юридичне значення, ніж це передбачено ч. З ст. 640 ЦК. За моментом державної реєстрації ч. З ст.

Стаття 640

640 ЦК приписує визначати момент укладення договору. Момент, з якого вважається укладеним договір оренди землі, має визначатись відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК. З моменту державної реєстрації договір оренди землі "набирає чинності" (ст. 18 Закону "Про оренду землі").

Ст. 2 Указу Президента України "Про захист прав власників земельних часток (паїв)" [172] передбачає державну реєстрацію договорів купівлі-продажу, дарування, міни права на земельну частку (пай). Оскільки чинність цього Указу не ставиться під сумнів, за державною реєстраціює договорів, предметом яких є земельна ділянка (пай), слід визнати те значення, яке надається ч. З ст. 640 ЦК державній реєстрації будь-яких договорів, стосовно яких це встановлено.

  1. Ч. 2 ст. 1118 ЦК передбачає державну реєстраціюдоговорів комерційної концесії органом, який здійснив державну реєстрацію правоволодільця. Якщо правоволоділецьзареєстрований в іноземній державі, державна реєстраціядоговору комерційної концесії здійснюється органом, якийздійснив державну реєстрацію користувача. Юридичне значення державної реєстрації договорів комерційної концесіївизначається на підстаів ч. 4 ст. 1118 ЦК: сторони комерційної концесії у відносинах з третіми особами вправі посилатись на такий договір тільки з моменту його державноїреєстрації. Звідси належить зробити висновок про те, щомомент укладення договору комерційної концесії визначається за загальним правилом ч. 1 ст. 638 ЦК, однак для третіхосіб він набуває юридичного значення з моменту державної реєстрації.

  2. Закони про охорону прав на окремі об'єкти інтелектуальної власності відмовились від правової конструкції,відповідно до якої договори про розпорядження правамиінтелектуальної власності підлягали реєстрації, а чинностістосовно третіх осіб набували після офіційної публікаціїпро реєстрацію таких договорів. Лише ст. 40 Закону "Проохорону прав на сорти рослин" [137] визнає ліцензійні договори та договори про передання виключного права власника сорту дійсними, якщо вони укладені в письмовій форміі підписані сторонами, але стосовно третіх осіб такі догово-

730

731