Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
6.14 Mб
Скачать

Глава 53

л юватись в договірному порядку. На цей же час склалася широка нормативна база, яка містить обов'язкові вимоги до продукції, робіт та послуг. Вони формулюються в державних стандартах України, що затверджуються Державним комітетом по стандартизації, метрології і сертифікації, в будівельних нормах і правилах, в міждержавних стандартах, передбачених Угодою про проведення погодженої політики у сфері стандартизації, метрології і сертифікації, в галузевих стандартах, в стандартах науково-технічних та інженерних товариств і спілок, в стандартах підприємств і технічних умовах (ст. 4-7 Декрету "Про стандартизацію і сертифікацію" [160]).

Слід враховувати, що Цивільний і Господарський [32] кодекси, інші закони не встановлюють обов'язковості посилання в договорах на номери стандартів та інших нормативно-технічних актів. Встановлюється лише, щоб вимоги до предмета договору відповідали нормативно-технічним актам. Відсутність же посилання на ці акти не означає, що сторони не погодили одну із істотних умов договору. Більше того, ч. 2 ст. 673 ЦК допускає відсутність у договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару. В таких випадках продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

3. Номенклатура чи асортимент визнаються істотними умовами господарського договору (ч. 4 ст. 180 ГК). Але у сфері, де Господарський кодекс не діє, встановлюються досить ліберальні правила. На продавця покладається обов'язок передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами (ч. 1 ст. 671 ЦК). Але у випадках, коли асортимент товару не встановлений, або не був визначений в порядку, встановленому договором, продавцеві надається право передати товар в асортименті, виходячи із потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору. Альтернативне право, яке при цьому надається продавцеві, полягає у відмові від договору. Тобто, договір вважається укладеним, не дивлячись на непогодження асортименту, але його можна розірвати шляхом вчинення продавцем одностороннього правочину. Такі наслідки невстановлення в договорах номенклатури чи асортименту товарів, робіт, по-

Стаття638

слуг належить застосовувати і стосовно господарських договорів.

4. Ліберальна позиція законодавця виявлена також стосовно кількості продукції (робіт, послуг). Відповідно до ст.669 ЦК вона може бути встановлена у договорі купівлі-продажу в одиницях виміру, що застосовуються до такоготовару. Але допускається встановлення кількості товару вгрошовому еквіваленті. Допускається встановлення в договорі купівлі-продажу лише порядку визначення кількостітовару, яка повинна бути передана покупцеві.

Як істотну умову господарського договору ч. З ст. 180 ГК називає ціну. Цивільний кодекс по-іншому підходить до ціни. 4.4 ст. 632 ЦК допускає, що у договорі ціна може бути не встановлена. Допускається навіть і таке, коли із умов договору ціна не може бути визначена взагалі. Тоді вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на день укладення договору. І це правило законодавець проводить послідовно. Так, ст. 691 ЦК встановлює, як визначається ціна, якщо вона не погоджена в договорі купівлі-продажу. Ч. 1 ст. 762 ЦК допускає, що в договорі найму не буде встановлено розмір плати за користування майном. В таких випадках він повинен визначатись з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

  1. Ч. З ст. 180 ГК істотною умовою договору визначаєтакож строк його дії. Це положення буде суттєво і негативно впливати на господарську практику. Справа в тому, щозазвичай в господарських договорах визначається строк виконання зобов'язання або строк, впродовж якого його сторони мають певні права та обов'язки. Якщо такі строкивстановлені, немає потреби у встановленні строку дії договору. Але ж тепер строк набув значення істотної умовигосподарському договору. Проте, із Цивільного кодексувипливає неприпустимість жорсткого формального підходупри визнанні неукладеним договору, в якому не визначенострок його дії.

  2. Практика визначення законами істотних умов договорів одержала значне поширення. Істотні умови перелічуються в ст. 10 Закону "Про оренду державного і комуналь-

714

715