Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
6.14 Mб
Скачать

Глава 51

н ості. У вигляді збитків у цьому випадку може бути стягнений неодержаний доход за вирахуванням витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів (витрат, які особа понесла б для отримання доходу).

44. Приймаючи рішення про стягнення не одержанихкредитором-фізичною особою доходів (упущеної вигоди),суд не має права зменшувати розмір збитків, що стягуються з боржника, на суму податку з доходів фізичних осіб.Цей податок сплачує податковий агент, яким відповідно доп. 1.15 ст. 1; п. 17.2 ст. 17 Закону "Про податок з доходівфізичних осіб" [144] є юридична особа, що зобов'язанаутримувати податок (боржник, який добровільно відшкодовує збитки, або орган державної виконавчої служби, щовиплачує кредиторові грошові суми). Отже, на користьфізичної особи стягується неотриманий дохід без врахування податку на доходи фізичних осіб, а відрахування податку на доходи фізичних осіб проводиться при здійсненнівиплати або (у випадках, передбачених п. "в" ч. 17.2 ст. 17названого Закону) фізичною особою-кредитором).

  1. Вимога про відшкодування неодержаного доходу можебути пред'явлена будь-якою юридичною особою: не тіль'кисуб'єктами підприємницької діяльності, статутною метоюдіяльності якихс одержання прибутку, але і неприбутковими організаціями. Така вимога може бути пред'явлена бюджетними установами, спеціальна правоздатність яких дозволяє одержання доходу у вигляді плати за послуги (у п.7.11.2 ч. 7.11 ст. 7 Закону "Про оподаткування прибуткупідприємств" [88] використовується термін "державні послуги), виконувані роботи або відчуження майна.

  2. При визначенні неодержаного доходу (як складовоїчастини збитків) суб'єктів підприємницької діяльності (втому числі товарної та фондової біржі та обслуговуючихсільськогосподарських кооперативів та інших юридичнихОсіб, що не мають мети одержання прибутку) не можнаповністю ігнорувати законодавство про оподаткування прибутку і про бухгалтерський облік. Однак вони повинні переважно-використовуватися як методичний матеріал для того,щоб зрозуміти суть відповідних видів неодержаних доходіві не зроблених у цьому зв'язку витрат. Такий висновок

Стаття623

обумовлений тим, що'законодавство про оподаткування прибутку підприємств і про бухгалтерський облік має свої специфічні цілі. Внаслідок цього законодавство про оподатковування допускає, наприклад, виключення з валового доходу певних видів доходів, які не можуть виключатися зі складу неодержаних доходів, що підлягають стягненню з боржника, який не виконав чи неналежно виконав зобов'язання. З іншого боку, до складу валових витрат, що зменшують обсяг оподатковуваного прибутку, законодавство про оподаткування прибутку включає такі витрати, які не можуть бути виключені при визначенні величини неодержаних доходів як складової частини збитків. Що стосується законодавства про бухгалтерський облік, то воно в низці випадків надає підприємствам право вибору, що є несумісним з метою обчислення неодержаних доходів, які стягуються у складі збитків, яка (мета) полягає у відновленні майнової сфери кредитора і виключенні можливості збагачення за рахунок стягуваних з боржника коштів.

Законодавство про оподатковування і бухгалтерський облік може застосовуватися при визначенні величини неодержаних доходів за аналогією.

47. Вихідним при визначенні неодержаного доходу юридичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності є поняття доходів. Вони визначаються як збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які приводять до збільшення власного капіталу, крім збільшення капіталу за рахунок внесків власників (п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" [302]). Таке визначення доходів цілком придатне на першому етапі для обчислення неодержаного доходу як складової частини збитків. Пояснення вимагає лише застереження щодо збільшення капіталу за рахунок внесків власників. За загальним правилом, внески власників у капітал підприємства означають, що зобов'язання власників, які виникли, перед підприємством належно виконані. Друга сторона — підприємство, у капітал якого зроблений внесок, набуває внаслідок такого внеску не тільки активи, але і відповідні зобов'язання перед власниками. Тому виручка, не одержана від продажу акцій з вини

588

589