Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
6.14 Mб
Скачать

Глава 47

З урахуванням того, що є безоплатні зобов'язальні правовідносини, а є зобов'язальні правовідносини, що будуються за принципом "даю, щоб ти дав", можна погодитись з поділом зобов'язальних правовідносин і цивільно-правових договорів на односторонні (безоплатні) і двосторонні (такі, що грунтуються на принципі "даю, щоб ти дав"). Але ж двосторонніх зобов'язань не буває.

Викладене розуміння зобов'язання є надзвичайно важливим для підвищення рівня практики правозастосування і юридичної культури в цілому. Законодавство широко використовує поняття зобов'язання. Неправильне його розуміння веде до помилок при правозастосуванні. Ця проблема ще дужче поглиблюється в зв'язку з тим, що неправильне розуміння категорії зобов'язання увійшло до законодавства.

5. Законодавець не зміг утриматися в межах того розуміння зобов'язання, яке випливає із ст. 508 ЦК, і уже в ч. Зст. 510 ЦК викладає розуміння зобов'язання як всього комплексу прав та обов'язків його сторін.

6. Оскільки сучасна цивілістична наука базується на досягненнях юридичної науки Стародавнього Риму, доцільнобуло б також відмовитись від розуміння зобов'язання якбудь-якого цивільно-правового обов'язку. Таке розумінняне було характерним для римських юристів. Але у середнівіки воно набуло поширення. Зусиллями Гуго та Савіньї,юриспруденція повернулась до римського розуміння зобов'язання, яке знову було втрачене в радянській і пострадянській цивілістиці. Таким чином, поняття зобов'язанняохоплює собою весь комплекс обов'язків боржника та правкредитора, які їм кореспондують. Разом з там законодавецьвважає за можливе відокремити певну групу обов'язків боржника та прав кредитора, що складають зміст зобов'язання,і формулює в такий спосіб правові конструкції основного ідодаткового зобов'язання (ч. І ст. 548 ЦК). В ст. 266 ЦКйдеться про основні і додаткові вимоги (вони входять дозмісту відповідно основного і додаткового зобов'язань).

7. Поняття зобов'язання поширюється не тільки на зобов'язання, про які йдеться у Книзі п'ятій Цивільного кодексу "Зобов'язальне право", а і інші відносини. В ч. З ст.

140

Стаття 509-510

1212 ЦК зазначається нате, що положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави поширюються на правовідносини щодо повернення виконаного за недійсним правочином, витребування майна власником із чужого незаконного володіння. Це правило широкого застосування не буде мати, оскільки до згаданих правовідносин переважно застосовуються відповідні спеціальні норми. Але ж важливим є принци-піальний підхід, із якого випливає визнання відносин щодо повернення виконаного за недійсним правочином та щодо витребування майна із чужого незаконного володіння зобов'язаннями. Норми зобов'язаяльного права поширюються на відносини, що виникають на підставі договору про порядок користування спільним майном (ст. 358 ЦК), заповідального відказу (ст. 1237-1239 ЦК), а також на численні інші правовідносини, що підпадають під визначення зобов'язання, яке наводиться у ч. 1 ст. 509 ЦК.

  1. Про підстави зобов'язань див. коментар до ст. 627ЦК.

  2. Закріплення в п. 6 ст. З ЦК принципів справедливості, добросовісності і розумності залишало деякі сумнівищодо можливості визнання недійсними тих умов договорівчи договорів в цілому, які не відповідають цим принципам. Включення принципів добросовісності, розумності ісправедливості до ч. З ст. 509 ЦК як вимог до підставзобов'язань дає змогу стверджувати, що такі підстави можуть оспорюватись з посиланням на названі принципи.

Стаття 510. Сторони у зобов'язанні

  1. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

  2. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.

  3. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні мас одночасно іправа, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, щовона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона мас право вимагати від неї.

І. Відповідно до визначення зобов'язання, що наводиться У ст. 509 ЦК, його сторони іменуються боржником і креди-

141