1.3. Енобально-цивілізаційні засади культури (друга половина XIX — початок XXI ст.)

Становлення історико-культурологічних поглядів на цивілізацію має свою історію й проблематику [190; 221]. Деякі вчені вживали слова «культура» і «цивілізація» як синоніми, інші намагалися встановити між ними певну відмінність. Так, І. Гердер не вживав термін «цивілізація» — він використовував слово «культура», позначаючи ним «виховання людини під впливом оточуючого середовища та суспільства» [ 153]. В. Гумбольдт відрізняє цивілізацію та культуру [60; 460]. Цивілізація, за його висловом, є олюднення народів як з боку їх зовнішніх установ та звичаїв, так і відносно їх внутрішнього змісту. При цьому наука та мистецтво входять у поняття культури. Зустрічається і така відмінність цих понять, при якій культура розуміється як «панування людини над матерією та силами природи», а словом «цивілізація» означається панування людини над самою собою. Цивілізація означає більш внутрішній, культура — більш зовнішній процес (П. Варт) [148]. Досить близько до такого визначення цивілізації і думка Ф. Пзо, який написав «Історію цивілізації в Європі» та «Історію цивілізації у Франції» [37]. У цих працях Ф. Пзо визначає цивілізацію як прогрес і розвиток. При цьому зазначає, що розвиток інтелектуальний і розвиток соціальний тісно пов'язані

34

Культурологічні концепції цивілізаційних процесів: аналіз джерел

[37]. Однак Ф. Гізо не включав у поняття цивілізації того, що зазвичай називають «матеріальною культурою» [369]. Переважно духовний бік розуміє під цивілізацією Г. Бокль в «Історії цивілізації в Англії» (до якої він встиг написати лише вступ). Він спробував зблизити історію з природничими науками [458]. Г. Бокль визначає суть цивілізації, виходячи із того, що подвійний рух — моральне та розумове — становить суть самої ідеї цивілізації та містить у собі всю теорію духовного прогресу. З'ясовуючи різницю між східною цивілізацією та європейською, він вважає, що прогрес європейської цивілізації характеризується зменшенням впливу фізичних законів та посиленням впливу законів розумових [458]. Головний чинник прогресу цивілізації він убачає в розширенні та поглибленні знань та їх поширенні в народі; мораль, на його думку, не має такого значення, як наука.

Деякі дослідники надають цивілізації іншого значення, позначаючи цим словом одну із сходинок культурного розвитку. Так, Ф. Фур'є в «Theorie des quatre mouvements» (1808) та «Traite de l'association domes-tique agricole» (1822) називає цивілізацією сучасний суспільний устрій, який скоро, виходячи з позиції Ф. Фур'є, має поступитися місцем новому, вищому устрою. Вживання слова «цивілізація» у смислі вищого ступеня розвитку можна знайти у Е. Тайлора [169] та Л. Моргана («Первісне суспільство») [43; 47; 459]. Вони виділяють такі щаблі, через які проходили народи в їх розвитку: 1) дикунство, 2) варварство та 3) цивілізація. Кожний із цих періодів Л. Морган поділяє на 3 частини. їх межі залежать від винаходів та відкриттів, які у своїй послідовності створюють безперервний ряд на шляху людського прогресу й характеризують його послідовні щаблі [459]. Цивілізація, за Л. Морганом, починається лише з винаходом писемності та початком книгодрукування й триває донині (у такому розумінні терміна «цивілізація» погоджується з Л. Морганом [459] і Е. Тайлор [169]). Таким чином, початком періоду цивілізації вони вважають винахід найважливішого знаряддя збереження й передачі не лише сучасникам, а й майбутнім поколінням знань, ідей і почуттів, що тільки й уможливлює високий духовний розвиток. Більш високим щаблем розвитку суспільства називає цивілізацію й соціолог Е. Гідденс, який вважав цивілізаціями лише громадянські асоціації (демогенічні, тобто такі, в яких зв'язком служить не родинність, а загальний інтерес, співпраця та ін.) [460].

П. Мілкжов слово «культура» вживає як синонім цивілізації, і під ним розглядає як економіку, соціальні інститути, так і явища «духовної культури» — віру, творчість, мистецтво та суспільну самосвідомість [461].

Як уже зазначалося, нині «цивілізований» та «культурний» часто сприймаються як поняття однопорядкові. Однак звернімо увагу на те, що «цивілізація» і «культура» — не синоніми (система сучасної Цивілізації, характерна для розвинених країн Західної Європи, СІЛА та Японії, однакова, хоча культури в усіх країнах різні). В інших випад-

35