Глава 5

автоматизації компаній і окремих фірм, тобто як засіб автоматизації корпоративних систем. Однак починаючи з 1995 р. ситуація стала швидко змінюватися — у різних країнах із різною швидкістю і різними варіаціями, але в цілому в одному напрямі. Найважливішим каталізатором цього процесу стало світове визнання міжнародної комп'ютерної мережі «Інтернет» [11; 767], яка сьогодні являє собою колосальну і швидко зростаючу (на 10—15 % на місяць) систему, що об'єднує декілька десятків мільйонів користувачів, понад 9,5 млн комп'ютерів і близько 250 тис. WWW-серверів по всьому світу. Багаторазово випробувані переваги Інтернету практично в усьому світі привели до масової відмови, незважаючи на вже зроблені багатомільярдні інвестиції, від розвитку власних корпоративних або відомчих виділених мереж на користь побудови відкритих стандартизованих систем і їхньої інтеграції в Інтернет [528; 768].

Протягом останніх 40 років у 130 тис. разів зріс показник можливої щільності зберігання інформації. Зараз пристрій розміром з ніготь людської руки може зберігати інформацію, рівну за об'ємом 100 книгам у 500 сторінок кожна. Якщо 10 років тому сенсацією були громіздкі 7-кі-лограмові лептопи, то сьогодні нормою стають субноутбуки розміром не більше телефонної книжки. Вже набули поширення так звані «хенд-хелди» (handhelds), «палмтоп-комп'ютери», «персональні електронні помічники» (Personal Digital Assistants, PDAs), що уміщуються на долоні. Фахівці прогнозували появу наручного комп'ютера, що повідомлятиме останні новини, прогноз погоди, найкращі способи запобігання пробок на дорогах, показувати час і робити багато інших необхідних речей.

Нині світ переживає нову могутню революцію, здатну принципово змінити життя людей — їхню роботу, дозвілля, способи об'єднання в товариства і навіть відношення до самих себе. На відміну від попередніх технологічних революцій, заснованих на матерії та енергії, ця фундаментальна зміна торкається нашого розуміння часу, простору, відстані й знань [221; 504]. В основі інформаційної революції лежить вибуховий розвиток інформаційних технологій (IT), розмаїтість і можливість застосування яких обмежені лише винахідливістю самої людини [8; 9; 11; 183; 186; 187; 189]. Природу інформаційної революції спробуємо дослідити пізніше, однак її зміст стає усе більш зрозумілим. Настало століття глобалізації економіки, та існує багато різних думок з приводу того, як цей процес впливає на розвиток окремих країн і цивілізації в цілому [510; 522; 525; 541-548].

IT поширюються від розвинених країн до таких, що розвиваються, охоплюючи все нові культури, які сильно відрізняються від тих, у котрих ці технології зародилися. Всередині цих культур «автоматизація» та «комп'ютеризація» сприймаються по-різному, і часто з побоюванням, тому що вони неминуче впливають на життя індивідуумів і співтовариств, а цей вплив не завжди зрозумілий і бажаний. Сьогодні всім зрозуміле переваження інформаційної складової діяльності лю-

204

Історико-культурологічний вимір еволюції цивілізації у добу глобалізму

дей над усіма іншими її формами і компонентами. Тому слово «інформація» набуло воістину магічного значення, а сучасні інформаційні технології є справжньою рушійною силою світового економічного і технологічного розвитку, збільшення знань і духовних цінностей, що розширяє сферу використання досягнень науки і техніки XXI ст. [8—10; 16; 126; 187; 467; 487; 491-505; 527; 528].

Спочатку поняття «інформаційне суспільство», а не «інформаційна революція» або, тим паче, не «інформаційна цивілізація», з'явилося в другій половині 60-х pp. Поряд із ним використовували такі терміни, як «технотронне суспільство», «суспільство знання», «відкрите суспільство», «постіндустріальне суспільство» [467; 492; 493; 498; 501; 504; 505]. З кінця 60-х pp. термін «постіндустріальне суспільство» наповнюється новим змістом. Учені виділяють такі його особливості, як масове поширення творчої, інтелектуальної праці, якісне зростання обсягу наукового знання та застосованої у виробництві інформації, переваження в структурі економіки сфери послуг, науки, освіти, культури над промисловістю і сільським господарством по частці у ВНП і кількості зайнятих, зміна соціальної структури суспільства [186; 187; 221].

У традиційному аграрному суспільстві основне завдання полягало в забезпеченні населення елементарними засобами існування. На перший план висунулася промисловість. У ній була зайнята основна маса людей. Суспільство розвивалося по шляху накопичення матеріальних благ.

Наступний етап пов'язаний із переходом від індустріального до інформаційного суспільства або інформаційної цивілізації, інакше — суспільства послуг. Для здійснення технологічних інновацій вирішальне значення має теоретичне знання. Обсяги цього знання стають надзвичайно потужними і сприяють просуванню вперед. Досконалі засоби комунікації забезпечують вільне поширення знань, і це дає підстави говорити про якісно новий тип суспільства [186; 505].

У наукових виданнях кінця 70—80-х pp. багато писали про настання інформаційного суспільства [126; 467; 487; 491—505]. Починаючи з 1993 р. у США розробляється концепція спочатку національної, а потім глобальної інформаційної супермагістралі. Інформаційне суспільство в американському варіанті визначається як суспільство, у якому кращі школи і курси доступні всім студентам, незалежно від географічних умов, відстані, ресурсів і працездатності; величезний потенціал мистецтва, літератури стає доступним не лише в бібліотеках і музеях; медичні та соціальні послуги стають доступними в інтерактивному режимі; є можливість використовувати телекомунікації для роботи і дозвілля, одержання інформації. Державні, ділові структури можуть обмінюватися інформацією електронним шляхом, зменшуючи обсяг паперової роботи і поліпшуючи якість послуг [8; 9; 11; 505; 774]. Необхідно, звичайно, мати на увазі, що така перспектива інформаційної цивілізації для переважної більшості населення Землі, зосередженого в країнах, що розвиваються, — справа майбутнього. У середині 90-х pp. особливо багато в концеп-

205