Глава 6

Дистанційна освіта, базуючись на нових технологіях, використовує весь досвід, накопичений у сфері заочної освіти. І якщо в сучасній практиці заочної освіти, у навчанні з використанням листування зберігаються відомі особливості асинхронного навчання, то в практику ДО прийшли нові інформаційні і комунікаційні технології, в тому числі електронна пошта, відеоконференція та ін. Ці технології в поєднанні з теорією і практикою ДО переходять у нову якість, стають «середовищем знань» (knowledge-media).

Нові інформаційні технології стали каталізатором бурхливого розвитку навчальних закладів нового типу, які за західною термінологією одержали назву мега-університети. У таблиці 6.4 наведено основні параметри мега-університетів [818]. Видно, що мега-університети працюють індустріальними методами. Закордонні мега-університети користуються підвищеною увагою з боку своїх політиків і державних

Назва університету	Студенти, їло набувають вищої освіти	Щорічний прийом	Щорічний випуск
Китайський телеунівсрситет (CTVU)	530 000	101 000	77 000
Національний центр дистанційного навчання Франції (CNED)	184614	184614	28 000
Національний відкритий університет ім. Індіри Ганді (IGNOLJ)	242 000	91 000	9250
Університет Тербука, Індонезія (UT)	353 000	110 000	28 000
Університет Пайнам Hoop, Іран (PNU)	117 000	34 950	7563
Корейський національний відкритий університет, Корея (KNOU)	210 578	100 000	11000
Університет Південної Африки (UNISA)	130 000	60 000	10 000
Національний центр дистанційного навчання, Іспанія (UNED)	110 000	31000	2753
Відкритий університет Сукотай Тамматрират. Таїланд (STOU)	216 800	103 130	12 883
Університет Анадолу, Турція (AU)	577 604	106 785	26 321
Відкритий університет, Велика Британія (BOU)	187 480	50 000	18 389

Таблиця 6.4. Основні дані мега-університетів

270

Інтеросвітні аспекти глобально-культурологічних проблем цивілізації

діячів, оскільки сотні тисяч молодих активних людей представляють чималу політичну силу. Якщо не брати до уваги Китай, де із 100 зарахованих 77 одержують дипломи (що здається сумнівним), то простежується така тенденція: лише 10—20 % студентів мега-університетів набувають вищу освіту, інші 80 % задовольняють свої потреби в навчанні, одержуючи сертифікати або проміжні документи.

Кілька слів про технології, які застосовуються в мега-університетах, про так зване середовище знань — knowledge-media. Середовище знань створюється завдяки поєднанню інформаційних і комунікаційних технологій. Важливим є створення аудиторій будь-якого масштабу, віртуальних режимів, доступності навчання для більшості жителів планети. Ці університети стають відкритими середовищами знань; за оцінками фахівців, це буде найефективніша освіта в XXI ст.

Економіка ДО: світовий досвід і тенденції. Необхідно зрозуміти, з яких причин, за яких умов ДО стає найпривабливішою в економічному плані. За даними вчених, ДО дешевше традиційної освіти як мінімум на 10—20 %; ця економія особливо відчутна при масовому прагненні населення до набуття вищої освіти. Важливе питання — якість навчання. Нині відбуваються дискусії про якість навчання в класичних університетах і мега-університетах (де розвивають ДО). Питання якості навчання в кожному конкретному випадку зважується окремо, але система ДО, і з цим погоджуються всі експерти, пропонує студентам більшу розмаїтість варіантів навчання.

До питання про рентабельність ДО. Розглянемо зміну вартості навчання в координатах: час — витрати — кількість студентів (рис. 6.5). На першому етапі необхідно займатися інвестиціями. Що стосується вартості освіти залежно від кількості студентів, то, порівнюючи класичне (очне) і дистанційне навчання, ми бачимо, що для очного навчання це лінійна залежність зі зламом: спочатку потрібно зробити інвестиції — побудувати будинки, споруди, створити необхідні умови, а далі вартість зростає лінійно залежно від кількості студентів. При дистанційному навчанні при, можливо, трохи завеликих початкових інвестиціях далі витрати при збільшенні кількості студентів практично не зростають.

З огляду на світові тенденції у формуванні інформаційних співтовариств і зацікавленість включення у цей процес держав — членів ЮНЕСКО і народів, що потребують підтримки у їх прагненні до прогресу в межах сталого розвитку, а також беручи до уваги академічну мобільність дистанційної освіти, пропонується зусиллями міжнародних творчих колективів, які створює Інститут ЮНЕСКО з інформаційних технологій в освіті:

- проаналізувати і виявити в пріоритетних для ЮНЕСКО регіонах світу потреби в розширенні освітніх послуг;

— розробити питання про можливі шляхи і форми впровадження на їх території дистанційної освіти на основі кооперації держав світового співтовариства;

271

— відповідно до досвіду організації ДО в різних країнах, провести експертні оцінки різних моделей ДО з метою вироблення рекомендацій з використання в країнах, що не мають свого досвіду ДО, моделей, які б відповідали умовам їх соціально-культурного та економіко-технічного розвитку [578].

Для цього силами міжнародного колективу необхідно розпочати дослідження з широкого кола актуальних проблем стану і прогностичного розвитку ДО у світі.

Дослідження повинні мати фундаментальний і прикладний характер, охоплювати три кола проблем:

- аналіз стану ДО у світі - центри ДО, банки даних, моделі і концепції ДО;

— перспективи розвитку ДО — основні тенденції розвитку національних і регіональних систем ДО та їх інтеграція в єдину світову систему ДО;

- моделі поширення ДО в країнах і регіонах, що мають потреби в освітніх послугах.

Деякі теорії ДО. Виділяються чотири теорії дистанційної освіти, серед яких найоптимальнішою представляється теорія інтегрованих моделей ДО [1098]. У табл. 6.6 наведено деякі з них.

Найважливішою ланкою у функціонуванні ДО є організація самостійної роботи студентів. Така робота може складатися з п'яти етапів, кожний з яких має свою специфіку змісту та організації (рис. 6.7)

272

Теорія індустріалізації	Теорія автономії і незалежність навчання	Теорія взаємодії і комунікації
Концепції не застосовні в наш час у силу істотних чмін, ідо відбулися ю останні 25 років	Навчальна програма з високим ступенем автоном­ності може завдати такий же збиток тому, хто навчається, як і програма з недостатньою автономністю	Теорія здатна «працювати» лише у певних умовах
Теорія інтегрованих моделей ДО
Визнана найбільш раціональною		■і

Таблиця 6.6. Теорії дистанційного навчання

Ефективність ДО складається з трьох показників:

— розширення доступу до освітніх послуг для всіх громадян, що бажають набути освіту;

— визнання дипломів ДО;

— економічна ефективність (освітні послуги ДО майже в два рази дешевше традиційних форм освіти).

Визнаючи, що потребою інформаційної цивілізації є створення відкритого світового освітнього простору, доцільно під егідою ЮНЕСКО приступити до вирішення таких завдань:

— сформувати банк комплектів дистанційного навчання, дистанційних освітніх програм;

— розробити різноманітні програми і комплекти дистанційної освіти, що враховують національні особливості споживачів — країн, що відчувають потреби в освітніх послугах;

— виробити уніфіковану багатомовну систему освітніх термінів;

— створити умови вільного використання країнами світового співтовариства освітніх послуг нових інформаційних технологій освіти.

Розвиток принципово нового напряму в освіті не може не зіткнутися із серйозними проблемами. Основними з них є такі: проблема еквівалентності курсів і визнання рівнів дистанційної освіти класичними університетами; взаємного визнання дипломів, сертифікатів, програм навчання. Особливо гостро остання проблема постає при експорті (імпорті) освіти. Проблема відмінності аналогічних курсів існує в різних навчальних закладах або на подібних спеціальностях навіть одного Університету. Це може викликати певні труднощі при реалізації трьох-рівневої моделі підготовки в ДО.

Участь у відкритому інформаційно-освітньому просторі породжує мовну проблему при експорті (імпорті) освіти. Ми ще не перетворилися на одне суспільство — «землян», тому необхідне вироблення пріоритетів у ситуаціях, коли національні інтереси і культурні традиції мо-

273

жуть істотно розрізнятися. Це стосується, передусім, багатьох гуманітарних дисциплін. Для навчально-консультаційних пунктів будь-якого рівня існує проблема комунікацій і стандартів і різниця в часі на великих територіях.