Глава 6

жах освіти дорослих, особливо для безупинної підготовки викладачів. Рух у цьому напрямі — реальний крок до розширення сфери активного впливу науки й освіти на світовий науково-технічний прогрес, до інтернаціоналізації і глобалізації науки й освіти без збитку для національних інтересів сторін, що беруть участь у цих процесах.

Застосування інформаційних технологій в освіті не виключає можливих негативних наслідків, пов'язаних з активним вторгненням у внутрішній світ людини штучних, ілюзорних вражень від екранних віртуальних сюжетів. Викликає не менше занепокоєння небезпека навмисного маніпулювання свідомістю людини, а також зневажання контролем припустимих і безпечних режимів роботи з комп'ютером. З цієї причини актуальними є дослідження у сфері психолого-педа-гогічного впливу і медичних наслідків застосування інформаційних технологій на фізичне і психічне здоров'я учнів, пріоритетного створення системи охорони здоров'я при використанні інформаційних і комунікаційних технологій.

З урахуванням неоднакових можливостей різних країн у розробці і використанні нових інформаційних технологій для освітніх цілей необхідно створити робочі групи, насамперед у державах — членах ЮНЕСКО, для визначення пріоритетних напрямів впровадження в системи навчання і підготовки фахівців тих освітніх технологій, що максимально відповідають ресурсам та інфраструктурі тієї чи іншої держави.

Основні напрями розвитку інформаційних технологій. Єдиний інтерактивний інформаційний простір має бути доступним для широкого кола користувачів, незалежно від національної приналежності. У зв'язку з цим виникає проблема спрощення процедур спілкування в такому просторі, процедур доступу до інформації для будь-якого колективного чи індивідуального користувача, необхідність уведення єдиного кодування семантичних характеристик інформації для забезпечення всім користувачам її семантичної адекватності на будь-якому національному й етнічному рівні. Таке кодування веде, у свою чергу, до необхідності створення міжнародної штучної допоміжної мови-посередника. Завдання детермінованого кодування семантики інформації повинні вирішувати не тільки технічні фахівці в галузі інформатики, але і професійні лінгвісти та філологи.

Один із підходів до вирішення проблеми використання телекомунікаційних систем для цілей освіти полягає в застосуванні вже існуючих і перспективних систем телекомунікації незалежно від їх приналежності. Наймогутнішою і найдинамічнішою телекомунікаційною мережею можна назвати Інтернет. На сьогодні у мережі «Інтернет» працює приблизно 150 млн осіб. І з кожним роком кількість користувачів збільшуватиметься.

Однією з актуальних проблем розвитку і підвищення ефективності системи освіти є проблема її безупинного забезпечення новою науково-технічною і науково-методичною інформацією. Гострота ситуації у вирішенні даної проблеми визначається неприйнятністю відставання

266

Інтеросвітні аспекти глобально-культурологічних проблем цивілізації

системи освіти від стрімкого розвитку науки й техніки. Необхідні спеціальні заходи додаткової інформаційної підтримки системи освіти для зменшення цього відставання, особливо у сфері використання результатів фундаментальних досліджень.

Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є можливе створення під егідою ЮНЕСКО мережі спеціалізованих науково-інформаційних центрів, орієнтованих на вирішення завдань інформаційного забезпечення системи освіти необхідною для її ефективного функціонування науково-технічною, навчально-методичною і нормативною інформацією.

Ці пріоритети рекомендовані до реалізації Генеральною конференцією ЮНЕСКО і таким представницьким міжнародним форумом, як Конгрес ЮНЕСКО, і враховані в Доповіді Міжнародної комісії з освіти для XXI ст. [540].

Однією з ключових ідей Доповіді Міжнародної комісії з освіти для XXI ст. «Освіта: прихований скарб» є розвиток освіти як засобу досягнення злагоди між людьми. Вона має сформувати уміння «жити всім разом, подібно мешканцям одного села, яким повинна стати наша планета в ім'я блага майбутніх поколінь». Сприяння перетворенню світу в «глобальне село» і особиста участь у такому перетворенні — це одне з найважливіших завдань, що постане перед сферою освіти в найближчому майбутньому. Інтеграція освіти на національному і світовому рівнях — створення загальносвітового освітнього простору — дозволить системам освіти підготувати нові покоління людства до вирішення глобальних проблем і гідно відповісти на виклики XXI ст.

Однією з найважливіших передумов і разом з тим могутнім прискорювачем інтеграційних процесів є обмін інформацією про національні системи освіти, їх особливості та потенціал, послуги конкретних навчальних закладів. Особливе значення при цьому має надійність, оперативність і наочність інформації. Домогтися цих якостей інформаційного обміну дозволяє сполучення можливостей, що відкриваються новітніми геоінформаційними і телекомунікаційними технологіями, з широким міжнародним співробітництвом у сфері інформаційно-довідкового й інформаційно-аналітичного забезпечення систем освіти на основі стандартів опису освіти, які розробляються ЮНЕСКО.

Технології і програмне забезпечення геоінформаційних систем — це найбільш динамічно зростаючі інформаційні технології. Це пояснюється такими причинами, як універсальність і велика наочність картографічного представлення просторово розподілених даних; практично необмежені можливості, надані графічними інтерфейсами сучасних операційних систем; вихід ПС-технологій із традиційних меж та інтеграція в них комплексу завдань (експертні системи, графічні інтерфейси до традиційних баз даних).

З іншого боку, інтенсивний розвиток глобальних мереж (Інтернет та ін.) дозволяє брати участь в інформаційному обміні необмеженій кількості країн, організацій і фізичних осіб на широких демократичних засадах.

267