5.3.2. Перспективи розвитку освіти та високих технологій в інформаційній цивілізації

Інформаційні та комунікаційні технології, які підтримують реалізацію мережних користувальних засобів і перехід до інформаційної цивілізації, усе ще знаходяться у зеніті інтенсивного розвитку. Починаючи з 1980 р. обчислювальні потужності подвоюються кожні 18 місяців, і, як можна передбачати, подібна тенденція зберігатиметься до 2010 p., коли досягнуть фізичної межі кремнієвої мініатюризації. Навіть це не стане кінцем даної лінії розвитку, оскільки з'являються інші матеріали і розробки. Практично це означає, що через 5 років обчислювальна потужність вашого сьогоднішнього персонального комп'ютера буде зосереджена в мобільному телефоні й наручних годинниках; комп'ютер стане в 10 разів потужнішим, ніж сьогодні, і буде здатний ефективно обробляти тримірні зображення, а також розпізнавати голос.

Ще швидше розвиваються системи комунікації. Перехід до оптичної бази замість електронної, особливо з розгортанням оптико-волокон-

209

Глава 5

ної, багатохвильової і солитонової передачі з оптичним підсиленням, підвищить потужність центральних мережних систем у 250 разів [221].

Більшість малих фірм та індивідуальних користувачів можуть очікувати десятикратного підвищення сьогоднішньої продуктивності на основі UMTS (Universal Mobile Telecommunications System) або кабельних модемів; однак більшість індивідуальних клієнтів ще близько 5 років використовуватимуть основну швидкість передачі: масове поширення більш швидкісних засобів очікується до 2010 р. Однак комутація пакетів даних, використання Інтернет-протоколу (IP) разом із протоколами асинхронної передачі (ATM) забезпечує набагато ефективніше використання засобів зв'язку, ніж традиційна телефонна комутація каналів. Це створює широкі можливості для найрізноманітніших застосувань. Радіоспектр набагато ефективніше використовується технологіями цифрового кодування. Європейська цифрова система мобільних телефонів забезпечує зв'язком понад 100 млн користувачів на рівні, що був би неможливий на основі аналогової техніки. Система наступного покоління забезпечить своїм передплатникам 10-200-кратне збільшення комунікаційних можливостей, достатнє для навігації по Інтернету, перегляду телепередач або пересилки зображень.

Швидкий розвиток ІКТ живиться сильним і швидко зростаючим попитом споживачів. Високий рівень інвестицій у сферу послуг, пов'язаних з ІКТ, можливий тільки тому, що обивателі й бізнесмени в США і Європі готові сплачувати за них частку своїх зростаючих прибутків. Дійсно, незважаючи на те, що кожне наступне подвоєння є більш дорогим з погляду сумарних інвестицій, закон Моора (подвоєння обчислювальних потужностей кожні півтора року) продовжує виконуватися тому, що прибутки від продажу технологій щорічно також підвищуються приблизно на 10 відсотків [775]. У той же час спостерігається постійне зростання попиту з боку населення, що бажає мати усе більш якісні засоби комунікації і доступу до інформації для суто соціальних цілей і самовираження.

Потреби в «технологіях інформаційної цивілізації» і їхнє використання більше не обмежуються ринковою нішею багатих користувачів — як у бізнесі, так і в суспільстві. Використання електронної пошти й Інтернету в бізнесі зросло в Європі з 10 % у 1996 р. до 25 % — сьогодні. Цілком можливо, що показник використання подібних засобів у бізнесі досягне 90 %: вони використовуватимуться так само широко, як телефону 1980р. [775].

Набагато складніше передбачити характер проникнення технології у суспільство як ціле, її перетворення в частину соціальної інфраструктури. Суспільство в цілому менш однорідне, доступ до ресурсів також, а мотивації до сприйняття технології і її використання більші. Проте деякі технології швидко поширюються в суспільстві й потім значно впливають на соціальні структури й увагу суспільства. Телебачення є в 98 % європейських квартир, і сьогодні воно стало ключовим елементом інфраструктури для демократичних процесів і комерції.

210

Історико-культурологічний вимір еволюції цивілізації у добу глобалізму

Зважаючи на все, так само широко розвивається мобільна телефонія, Інтернет, цифрові відеопослуги. Але коли вони досягнуть наси- ■%'■■/" чення і який буде його ефект? Телефону було потрібно 100 років, щоб ним стали користуватися 700 млн осіб, і близько 30 років, щоб із елітарної послуги і професійного засобу (1950) стати елементом європейської інфраструктури (1980). В Європі все ще спостерігається деяке збільшення кількості стаціонарних телефонів, насамперед на півдні, але основний приріст цього показника у світі — принаймні ще на 700 млн — очікується до 2020 р. у країнах, що розвиваються. Наступна хвиля пов'язана з мобільною телефонією. Зростання виявилося більш швидким, ніж можна було очікувати. Кількість нових користувачів мобільними телефонами перевищила кількість нових абонентів стаціонарної телефонної мережі вже в 1997 р. В Європі мобільна мережа зростає швидше, ніж Інтернет, і тепер доступна кожному: це стало можливим завдяки поширенню карткових телефонів як альтернативи довгостроковій підписці. Сьогодні у світі вже нараховується понад 200 млн користувачів мобільними телефонами (із них 90 млн — в Європі), згодом цей показник досягне 1 млрд. До цього часу в Європі та США мобільна телефонія буде так само поширена в суспільстві, як телебачення і стаціонарний телефонний зв'язок. Однак хоча мобільними і стаціонарними телефонами користуватимуться до 1 млрд людей, 2/3 населення Землі з економічних причин усе ще не матиме доступу до телефону [776].

Телебачення проникло всюди, незважаючи на обмежений вибір каналів і засобів програмування. Перехід до цифрового телебачення (і відеопослуг), що відбувається сьогодні в Європі, дуже швидко поширюється в суспільстві: по-перше, тому що цифрове телебачення здатне цілком замінити аналогові телеконференції і, по-друге, тому що системи DTTB (Digital Terrestrial Television Broadcast) в Європі забезпечують еквівалентні «ефірні» послуги. Можливе зрушення спектра використання від менш ефективного аналогового телевізійного мовлення очікується до 2010 р. Використання великої кількості каналів з поліпшеною якістю прийому в діапазоні, еквівалентному радіоспектру, стане можливим завдяки не тільки цифровому кодуванню, але також і іншим засобам передачі, таким як пряма супутникова трансляція або в 10 разів потужніша кабельна мережа. Сьогодні у світі нараховується 200 млн квартирних абонентів кабельної мережі, із них 40 млн — в Європі; до 2015 р. їх кількість збільшиться на 300 млн.

Інтернетом (електронною поштою і доступом до інформаційних мережних вузлів) уже користуються близько 150 млн абонентів: 80 млн у США і понад 40 млн у Європі. Спостерігається швидкий ріст цього показника: близько 50 % на рік, однак квартирні користувачі завжди залишаться частиною абонентів телефонних і кабельних мереж. Загальна кількість користувачів збільшиться і може досягти 1 млрд до 2010 р. До цього часу послуги Інтернету стануть частиною телефонних і кабельних послуг і тому так само будуть поширені [504].

211

Перспективи змін, привнесених широким проникненням цих нових технологій у суспільство (в Європі та світі), можна характеризувати в термінах їх макроекономічного впливу, потенційного ефекту в галузі керування через глобалізацію на організацію соціуму, їх впливу на усталеність економічного розвитку.

Графік (рис. 5.3), взятий з аналітичного звіту, підготовленого в 1994 р. XIII Директоратом (http://europa.eu.int/), ілюструє впевненість у тому, що перехід до інформаційної цивілізації, заснований на виробництві й торгівлі у галузі нематеріальних послуг та знань, являє собою «фазову зміну» у розвитку людства. Він створює потенціал для подальшого економічного зростання, а також високого рівня особистого і групового добробуту — без обмежень, пов'язаних з фізичним споживанням або транспортуванням матеріальних ресурсів.

У цій моделі перехід до економіки з переваженням інформації і послуг поєднується з переходом від національної до глобальної економічної інтеграції. Позитивний ефект з'являється саме від сполучення цих двох процесів: розвитку ІК-технологій і продовження лібералізації світової торгівлі, що відбувається сьогодні насамперед у сфері послуг. Соціальні наслідки цих процесів не можуть зводитися тільки до технологічного розвитку.

Якщо наведена модель правильна, з неї випливають серйозні соціальні зміни. По-перше, сфера інформаційного обслуговування не замінює промислового і сільськогосподарського виробництва, а повсюдно впроваджується в них, роблячи ці сфери більш «інформаційно насиченими». Ця універсальна складова приводить до розмивання старих географічних меж фаз виробництва: нерівність у добробуті, що раніше мала місце

212

Історико-культурологічний вимір еволюції цивілізації у добу глобалізму

між регіонами і державами, тепер торкнеться всіх країн, які входять до інформаційної цивілізації. Контраст у добробуті між 10 % найбільш успішних виробників послуг, заснованих на знаннях, і головними сільськогосподарськими виробниками постійно зростатиме. Для підтримки соціальної справедливості потрібно буде знайти нові шляхи.

Глобалізація стане управлятися одночасним розвитком електронної комерції і лібералізації торгівлі послугами в межах Всесвітньої торговельної організації (http://www.wto.org/). Електронна комерція зростає швидше, ніж використання Інтернету, оскільки вона поєднує в собі три процеси: щорічне зростання підключень до Інтернету, частоти використання Інтернету для комерційних цілей, його довірчого застосування для фінансових трансакцій. З цих причин ріст електронної комерції продовжуватиметься багато років і після того, як доступ до Інтернету досягне насичення в суспільстві та бізнесі.

Зважаючи на сучасні тенденції, електронна комерція в 2000 р. становила близько 2 % усієї комерційної активності в США і згодом зросте до 10 % у Євросоюзі та США. Поряд з іншими заходами для інтеграції ринку, такими як правове оформлення єдиного ринку Євросоюзу в 1992 p., електронна комерція збільшить можливість вибору і розмаїтість продуктів і послуг, а також приведе до вирівнювання цін у межах нового глобального ринку. Виникнуть також нові засоби управління, насамперед у податковій системі, захисті приватної власності і прав споживачів, що виходять за межі юрисдикції національних урядів і навіть таких регіональних регулюючих механізмів, як Європейський Союз. Будуть потрібні нові міжурядові угоди, збалансування законодавств, взаємне визнання прав, однак ще велика відповідальність лежить на організаціях, які діють у глобальному масштабі: основних транснаціональних компаніях і нових неурядових організаціях.

Відбудуться зміни також і на рівні індивідуумів, груп, суспільних структур і організації праці. По мірі розвитку таких форм, як теле- і віртуальні підприємства, чинник географічного місця розташування організацій слабшатиме, залишаючи більше місця для впливу місцевих співтовариств і соціальних мережних структур. У XX ст. ми бачили, як потреби зайнятості привели до географічного поділу структур сім'ї та етнічних груп; можливо, сімейні зв'язки і культурна ідентичність знову домінуватимуть у XXI ст., оскільки робота перестає бути жорстко прив'язаною до конкретного місця. Однак багато традиційних елементів, що зміцнюють соціальну, культурну і національну ідентичність, усе ж слабшатимуть. Співпереживання від щоденних національних новин по ТВ або в газетах буде меншою домінантою в оточенні сотень замовлених відеослужб: віртуальне співтовариство передплатників на інформацію про футбольні клуби «Манчестер Юнайтед» або «Реал» (Мадрид) може об'єднувати більша згуртованість переживання і солідарність, ніж людей у сусідніх містах.

Нарешті, технології, що визначають перехід до інформаційної цивілізації, створюють можливості економічного зростання і через матеріа-

213