Глава 6

леми практично з усім світом. Дистанційне навчання на базі ком- п'ютерних телекомунікацій ще більшою мірою поширює ці можливості інтеграції. Людина дійсно протягом життя може дистанційно одержати нову професію, підвищити кваліфікацію, розширити свій світогляд, причому практично в будь-якому науковому або навчальному центрі світу. За допомогою глобальних мереж долаються кордони. Людина входить у єдиний освітній простір. Спільна робота над проектами у курсах дистанційного навчання створює найсильнішу мотивацію для самостійної пізнавальної діяльності учнів у групах та індивідуально. Подібна спільна робота стимулює учнів на ознайомлення з різними точками зору на досліджувану проблему, пошук додаткової інформації, оцінку власних результатів. Учитель стає керівником, координатором, консультантом, до якого звертаються не за порадою, а як до авторитетного джерела інформації, експерта. Обговорення проміжних результатів у класі, дискусії, «мозкові атаки», доповіді, реферати здобувають іншу якість, оскільки вони містять не тільки матеріал підручників та офіційних довідників, але і точки зору партнерів по проекту з інших регіонів світу, отримані ними дані, їх інтерпретацію фактів, явищ. Телекомунікації (електронна пошта, телеконференції, у тому числі аудіо- і відеоконференції) дозволяють учням самостійно формувати свій погляд на події, що відбуваються у світі, усвідомлювати багато явищ і досліджувати їх з різних точок зору, нарешті, зрозуміти, що деякі з проблем можуть бути вирішені тільки спільними зусиллями. Це — елементи глобального мислення. Це — шлях до пізнання спільності людського буття й еволюції розвитку.

Глобальні телекомунікації сприяють розвитку критичного мислення, лаконічності й логіки у висловленні точок зору. Шкільні твори, написані учнями спільно по мережі, оцінюються незалежними експертами значно вище, ніж написані для вчителя, як за змістом, грамотністю, так і за композицією, стилістикою мови. Результати багатьох спільних екологічних, природничо-наукових телекомунікаційних проектів використовуються серйозними науковими центрами, соціологічними службами в різних країнах світу.

Наші учні завтра — це люди, покликані приймати важливі рішення. Вони мають усвідомлювати всі схожості і розходження в їх поглядах на проблеми війни та миру, забруднення навколишнього середовища, радіоактивне зараження, безпритульність і безробіття, інші глобальні проблеми. Інформаційна цивілізація вимагає того, щоб випускники шкіл у всіх країнах вивчали світ не тільки за допомогою телевізора і підручника, щоб вони могли спілкуватися один з одним щодня, задавати один одному різні запитання, ділитися ідеями, брати участь у спільних справах, дослідженнях, творчих роботах.

11. Освітня роль родини. Говорячи про освіту, ми не повинні забувати про освітній вплив родини. Саме родина має формувати (а не придушувати) почуття людської гідності, взаємної поваги, а також допомогти

244

дитині чи підлітку в усвідомленні мети і сенсу життя. Як така, вона є мікросуспільством, в якому дотримуються або порушуються права людини, так само як і формування демократичних або недемократичних поглядів.

Перераховані тенденції визначають основні напрями в розвитку нової освітньої системи. Принципова відмінність цієї нової системи від традиційної полягає в її технологічній базі. Технологічні елементи вкрай нерозвинені в традиційній освіті, яка спирається в основному на навчання «віч-на-віч» і друковані матеріали. Нова освітня система орієнтована на реалізацію високого потенціалу комп'ютерних і телекомунікаційних технологій.