- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •1.2. Еволюція історико-філософських поглядів на культуру
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •1.3. Енобально-цивілізаційні засади культури (друга половина XIX — початок XXI ст.)
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •2.2. Цивілізаційно-циклічні концепції історико-культурного розвитку
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •2.3. Теорія цивілізаційно-інноваційних циклів
- •Глава 2
- •Глава 2
- •2.4. Історія та теорія культури в синергетичній парадигмі
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3
- •3.1.1. Еволюція дефініції «культура»
- •3.2. Масова культура як феномен глобально-цивілізаційних процесів
- •3.3. Проблеми самовизначення людини в культурі
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •4.2. Вивчення механізму еволюції культури як іманентного продовження динаміки матеріального світу
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •5.2. Генеза та еволюція інформаційної цивілізації
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •5.3. Роль культурно-освітніх основ у еволюції інформаційної цивілізації
- •Глава 5
- •5.3.2. Перспективи розвитку освіти та високих технологій в інформаційній цивілізації
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6
- •6.1. Освіта і цивілізація
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •6.2. Основні тенденції освітньої політики
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •6.3. Соціальні та соціологічні імперативи освіти
- •Глава 6
- •Глава 6
- •6.4. Культура, етнос, освіта
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •6.5. Контури системи освіти XXI ст.
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •6.6. Освіта і глобалізація
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •7.2. Історико-культурологічні основи школи дифузіонізму
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •7.3. Структурно-функціональний метод дослідження історії та теорії культури
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •8.4. Біхевіоризм як психологічний напрям культурології
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •8.4.3. Соціокультурологічні аспекти біхевіоризму та агресії
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •9.2. Історико-культурологічні події в Україні доби національно-демократичних революцій та громадянської війни
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •9.3. Еволюція української культури 20—80-х pp. XX ст.
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •9.4. Культурологічні аспекти незалежної України у загальносвітовому контексті
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 10
- •10.1. Історико-культурологічні аспекти етнічного чинника
- •10.1.1. Людина і етнос
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •10.1.2. Суперетноси
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •10.2. Континуум культур
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •10.3. Проблеми співіснування суперкультур
- •Глава 10
- •Глава 10
- •10.4. Фактори та проблеми подолання глобальної кризи сучасної культури
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •10.5. Перспективи розвитку культурології в контексті реконструкції історії
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 1. Культурологічні концепції цивілізаційних процесів: аналіз джерел та літератури ......................13
- •Глава 2. Методологічні засади історико-культурологічного дослідження ...............54
- •Глава 3. Формування основних історико-теоретичних параметрів культури.......................................109
- •Глава 4. Становлення феномену культурогенезу..........143
- •Глава 5. Історико-культуролопчний вимір еволюції цивілізації у добу глобалізму.............................189
- •Глава 6. Інтеросвітні аспекти глобально-культурологічних проблем цивілізації ..................223
- •Глава 7. Формування історико-теоретичних підвалин культурології....................................290
- •Глава 8. Формування історико-культурологічних засад психоаналізу........................................339
- •Глава 9. Формування історико-теоретичних основ української культури у глобально-цивілізаційному вимірі ....................416
- •Глава 10. Співіснування культур і поліетносфера в добу цивілізаційної глобалізації .......................452
Глава 5
Зміни, які відбуваються в середині XX ст. у соціальній структурі, свідчать про перетворення індустріального суспільства в інформаційну цивілізацію. Саме вона повинна стати визначальною соціальною формою XXI ст., насамперед у США, Японії, Західній Європі, Росії, Україні та інших країнах.
Усвідомлюючи всі переваги інформаційної цивілізації, не можна, однак, не визнати, що інформаційна революція несе з собою не тільки нові рішення й можливості, а й нові проблеми. Але всі вони є складовими культури та освіти. У загальному плані можна виділити 5 проблем інформаційної цивілізації:
1. Злиття комп'ютерних систем, телекомунікацій і засобів опрацювання інформації в єдине ціле. З цим пов'язане питання, чи буде передача інформації здійснюватися переважно через телефонний зв'язок або виникне незалежна система передачі даних; яка буде відносна частка мікрохвильових станцій, супутників зв'язку, мідного, коаксиального і волоконно-оптичного кабеля як каналів передачі інформації.
2. Заміна паперу електронними засобами, включаючи електронні банківські послуги замість використання чеків, електронну пошту, передачу газетної і журнальної інформації електронними засобами та дистанційне копіювання й використання документів.
3. Розширення телевізійної трансляції через кабельні системи з багатьма каналами і спеціалізованими послугами, що дозволить здійснювати прямий зв'язок із терміналами споживачів в інтерактивному режимі. Значне поширення матимуть телекомунікації з використанням відеотелефонів і систем інтерактивного телебачення.
4. Реорганізація збереження інформації і систем її запиту на базі комп'ютерів в інтерактивну інформаційну мережу, доступну для дослідницьких груп і окремих користувачів; пряме одержання інформації з банків даних через бібліотечні й домашні термінали.
5. Розширення системи освіти на базі комп'ютерного навчання, використання супутникового зв'язку для сільських місцевостей, особливо в слаборозвинених країнах; використання відеодисків як для розваг, так і для домашньої освіти [187; 221].
«Високошвидкісна глобальна економіка» нагадує всесвітні гонки, де призом виступає конкурентна перевага, а фінішна стрічка постійно відсувається. Головна небезпека полягає в тому, що посилення глобалізації виробництва і мобільність всесвітніх корпорацій може несприятливо вплинути на політику охорони навколишнього середовища, а також право на працю і соціальний захист — причому у всесвітньому масштабі. Реальним сигналом тривоги є безпрецедентне скорочення робочих місць у компаніях, пов'язаних з IT, в економічно найбільш розвинених країнах [187].
В умовах інтенсивного використання глобальних мереж виникають нові форми культурної агресії з боку найбільш розвинених країн по відношенню до менш розвинених, з'являється небезпека втрати цілими суспільствами своєї культурної і національної самобутності, включа-
208
Історііко-культурологічний вимір еволюції цивілізації у добу глобалізму
ючи самобутність мовну, відбувається нав'язування людству споживчих переваг і смаків в інтересах вузької групи транснаціональних компаній-виробників. Ефективні методи протидії цим та іншим небезпекам інформаційного століття, як і у разі захисту національних виробників, лежать не на шляху відокремлення від глобального інформаційного простору, а на шляху власної повноцінної участі у формуванні цього простору.
Подальше поширення «екранної» культури, неминучість сутички з віртуальною реальністю, де важко розрізнити ілюзію і дійсність, створюють деякі психологічні (і навіть психічні) проблеми. По мірі збільшення обсягу інформації людям стає складно орієнтуватися в її змісті, захищати себе від її надлишку. Вирішення цих та інших проблем становлення інформаційної цивілізації вимагає серйозних зусиль фахівців найрізноманітніших профілів, урядів провідних країн, ЮНЕСКО, ООН.
Революція в галузі інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ) не припиняється, вона залишається основною рушійною силою глобалізації економіки і її дематеріалізації, переходу до більш ефективної і не пов'язаної з витратою матеріальних ресурсів сфери обслуговування та інформаційної складової вироблених продуктів.
У Франції 1—5 березня 1999 р. відбувся Міжнародний симпозіум «Глобальне інформаційне суспільство: діячі і жертви». На ньому обговорювалися перспективи широкого впровадження цих технологій і мережних послугу Європейському і світовому співтовариствах. Оцінювалися деякі перспективи соціальних наслідків, пов'язаних із зазначеним впровадженням: прискорена глобалізація за допомогою електронної комерції, збільшення частки інформаційних служб, що сприяють сталому розвитку, і асоційоване з гігантським зростанням розмаїтості геокуль-турних характеристик служб, доступних по всьому світові.