Глава 5

Зміни, які відбуваються в середині XX ст. у соціальній структурі, свідчать про перетворення індустріального суспільства в інформаційну цивілізацію. Саме вона повинна стати визначальною соціальною формою XXI ст., насамперед у США, Японії, Західній Європі, Росії, Україні та інших країнах.

Усвідомлюючи всі переваги інформаційної цивілізації, не можна, однак, не визнати, що інформаційна революція несе з собою не тільки нові рішення й можливості, а й нові проблеми. Але всі вони є складовими культури та освіти. У загальному плані можна виділити 5 проблем інформаційної цивілізації:

1. Злиття комп'ютерних систем, телекомунікацій і засобів опрацювання інформації в єдине ціле. З цим пов'язане питання, чи буде передача інформації здійснюватися переважно через телефонний зв'язок або виникне незалежна система передачі даних; яка буде відносна частка мікрохвильових станцій, супутників зв'язку, мідного, коаксиального і волоконно-оптичного кабеля як каналів передачі інформації.

2. Заміна паперу електронними засобами, включаючи електронні банківські послуги замість використання чеків, електронну пошту, передачу газетної і журнальної інформації електронними засобами та дистанційне копіювання й використання документів.

3. Розширення телевізійної трансляції через кабельні системи з багатьма каналами і спеціалізованими послугами, що дозволить здійснювати прямий зв'язок із терміналами споживачів в інтерактивному режимі. Значне поширення матимуть телекомунікації з використанням відеотелефонів і систем інтерактивного телебачення.

4. Реорганізація збереження інформації і систем її запиту на базі комп'ютерів в інтерактивну інформаційну мережу, доступну для дослідницьких груп і окремих користувачів; пряме одержання інформації з банків даних через бібліотечні й домашні термінали.

5. Розширення системи освіти на базі комп'ютерного навчання, використання супутникового зв'язку для сільських місцевостей, особливо в слаборозвинених країнах; використання відеодисків як для розваг, так і для домашньої освіти [187; 221].

«Високошвидкісна глобальна економіка» нагадує всесвітні гонки, де призом виступає конкурентна перевага, а фінішна стрічка постійно відсувається. Головна небезпека полягає в тому, що посилення глобалізації виробництва і мобільність всесвітніх корпорацій може несприятливо вплинути на політику охорони навколишнього середовища, а також право на працю і соціальний захист — причому у всесвітньому масштабі. Реальним сигналом тривоги є безпрецедентне скорочення робочих місць у компаніях, пов'язаних з IT, в економічно найбільш розвинених країнах [187].

В умовах інтенсивного використання глобальних мереж виникають нові форми культурної агресії з боку найбільш розвинених країн по відношенню до менш розвинених, з'являється небезпека втрати цілими суспільствами своєї культурної і національної самобутності, включа-

208

Історііко-культурологічний вимір еволюції цивілізації у добу глобалізму

ючи самобутність мовну, відбувається нав'язування людству споживчих переваг і смаків в інтересах вузької групи транснаціональних компаній-виробників. Ефективні методи протидії цим та іншим небезпекам інформаційного століття, як і у разі захисту національних виробників, лежать не на шляху відокремлення від глобального інформаційного простору, а на шляху власної повноцінної участі у формуванні цього простору.

Подальше поширення «екранної» культури, неминучість сутички з віртуальною реальністю, де важко розрізнити ілюзію і дійсність, створюють деякі психологічні (і навіть психічні) проблеми. По мірі збільшення обсягу інформації людям стає складно орієнтуватися в її змісті, захищати себе від її надлишку. Вирішення цих та інших проблем становлення інформаційної цивілізації вимагає серйозних зусиль фахівців найрізноманітніших профілів, урядів провідних країн, ЮНЕСКО, ООН.

Революція в галузі інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ) не припиняється, вона залишається основною рушійною силою глобалізації економіки і її дематеріалізації, переходу до більш ефективної і не пов'язаної з витратою матеріальних ресурсів сфери обслуговування та інформаційної складової вироблених продуктів.

У Франції 1—5 березня 1999 р. відбувся Міжнародний симпозіум «Глобальне інформаційне суспільство: діячі і жертви». На ньому обговорювалися перспективи широкого впровадження цих технологій і мережних послугу Європейському і світовому співтовариствах. Оцінювалися деякі перспективи соціальних наслідків, пов'язаних із зазначеним впровадженням: прискорена глобалізація за допомогою електронної комерції, збільшення частки інформаційних служб, що сприяють сталому розвитку, і асоційоване з гігантським зростанням розмаїтості геокуль-турних характеристик служб, доступних по всьому світові.