1 Всгпсг к. Т. ТЬс ргоссзз ої* ЕсШіп£. Возіоп: аИуп апсі Васоп, 1990.

2 Ріоіпік а. ТЬс сісшспі5 оГ ссііїіп£. ІМсш Уогк, Ьопсіоп: Соїіісг Ьоок, 1982.

3 Модальність визначає ступінь відповідності між інформацією повідомлення та дійсністю.

• автор і реципієнт можуть по-різному генерувати і сприймати модальність повідомлення³;

• автор і реципієнт генерують і сприймають повідомлення в різний час, у різних місцях та різних ситуаціях, а також можуть по-різному сприймати час, місце та ситуацію, описані в повідомленні;

• автор і реципієнт можуть використовувати для передачі повідомлення різні мови (коди), в яких аналогічні знаки (слова) можуть позначати відмінні образи й мати від­мінні значення;

З Загальне рсдаї-уваимя

33

• автор і реципієнт можуть мати різні тезауруси, використовувані при породженні (генеруванні) й сприйнятті повідомлення;

• автор і реципієнт використовують різні механізми породження (генерування) і сприйняття повідомлення;

• автор і реципієнт можуть мати різну волю щодо необхідності сприйняття повідомлення;

• повідомлення, яке автор передає реципієнтові, в процесі передачі може бути спотворене шумами;

—автор і реципієнти можуть використовувати різні норми опрацювання повідомлень. Ці аксіоми становлять методологічну базу едитології.

2.4. Методи й методики редагування

Методи редагування. У редагуванні для опрацювання повідомлень використовують відповідні загальнонаукові методи. Перелічимо їх.

Методи аналізу. Використовують для виявлення відхилень у повідомленні; як синонім уживають терміни "контроль", "пошук відхилень (помилок)", "знаходження відхилень (помилок)" тощо. Здійснюють аналіз шляхом порівняння елемента тексту з конкретними нормами нормативної бази. Під час редагування цей метод уживають найчастіше.

Методи синтезу. Реалізують у вигляді виправлення (реконструкції) знайдених відхилень (помилок). Існує низка методів реконструкції, частина яких є творчими. Використання цих методів частково обмежують норми авторського права.

Алгоритмічні методи. Полягають у використанні наперед заданих послідовностей процедур, тобто операцій чи команд (наприклад, послідовність застосування окремих методів контролю). Під час редагування застосовують цілу гаму таких алгоритмів.

Методи точних математичних та логічних розрахунків. Полягають у вико­ристанні математичних, наприклад арифметичних, операцій (дій) до числових даних, а також законів та правил виведення до одиниць логіки в повідомленні. Застосовуючи ці методи, іноді можуть використовувати метод вимірювань, наприклад під час контролю дотримання норм верстання.

Методи наближених математичних та логічних розрахунків. Полягають у використанні методів наближених (імовірнісних) розрахунків під час контролю тих компонентів повідомлення, що не є строго окресленими й однозначними¹, зокрема лінгвістичних та психолінгвістичних. Сюди належить прогнозування ефективності сприйняття повідомлення, використання імовірнісних логік, розв'язання задач за відсутності достатньої кількості потрібних вихідних даних тощо.

Методи соціологічних досліджень. Полягають у проведенні найрізноманітніших опитувань. Використовують, наприклад, для визначення ефективності редакційного етапу, в роботі з авторами тощо. Одним із них є метод експертних оцінок. Його постійно засто­совують для виявлення відповідності елемента тексту зафіксованій нормі, при оцінці виконаного виправлення та ін.

¹ Зауважимо, що наближені методи не слід ототожнювати з "волюнтаристськими". Для реалізації наближених методів існують математично строгі апарати теорії нечітких множин, багатозначних та модальних логік і т. п.