Добавил:
Upload
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз:
Предмет:
Файл:партико стилістика.doc
X
- •1.1. Чи потрібна людині інформація?
- •1 Тут і далі означення кожного ключового слова (терміна), виділеного товстим курсивом, подано в глосарії.
- •3 Лурия а.Р. Зволюционное введение в психологию. М.: Изд-во мгу, 1975. С. 105—106.
- •1.2. Етапи публікування повідомлень у змі
- •1 Пристрої цифрового друку дають змогу вносити потрібні зміни в кожен окремий примірник видання, наприклад вказувати його порядковий номер.
- •1.3. Чи потрібен редакційний етап?
- •1.4. Ефективність функціонування редакційного етапу
- •1.5. Місце едитології (науки про видавничу справу) в системі наук
- •2 Рабочая книга социолога. М.: Наука, 1983.
- •3 Термін запропоновано проф. М. Д. Феллером.
- •1 Інформологія — спільна назва наук про інформацію, до числа яких належать теорія інформації та кодування, семіотика, всі лінгвістичні та деякі інші науки.
- •1.6. Едитологія та її складові частини
- •2 Партико 3. В. Редагування: творчість чи ремесло? // Вісник Книжкової палати. 1999. № 9. С. 12—15.
- •1.7. Навчальні едитологічні дисципліни
- •1 Алексеева м. И., Семснцова н. Ф., Соколова е. П. Основи рсдактирования: Учсбно-мстодичсское пособие. М.: Изд-во мгу, 1989. 56 с.
- •2 Мильчин а. 3. Методика редактирования текста. 2-е изд. М.: Книга, 1980. С. 19.
- •3 Іванченко р. Г. Літературне редагування. 2-е вид. К.: Вища школа, 1983.
- •1.8. Професія редактора
- •1 Партико 3. В. Редагування: творчість чи ремесло? // Вісник Книжкової палати. 1999. № 9. С. 15.
- •2.1. Об'єкт редагування
- •2.2. Предмет редагування
- •1 Абдуллип р. Г. К опрсдслению понятия "редактированис" // Книга. Исследования и материальї. Сб. 37. М.: Книга, 1978. С. 39—41.
- •2 Книговсдснис: знциклопедичсский словарь. М.: Совстская знциклопсдия, 1982.
- •3 Хайнацкии м. С. Стандарти її качсство книги. М.: Изд-во стандартов, 1981. 110 с.
- •2 Іванчснко р. Г. Літературне редагування. 2-е вид. К.: Вища школа, 1983; Сенкевич м. П., Фсллер м. Д. Литсратурное редактирование (Лингвостилистические основи). М.: Вьісшая школа, 1968.
- •4 Мильчин а. 3. Методика редактирования текста. Изд. 2-е. М.: Книга, 1980.
- •2.3. Методологічна база редагування
- •1 Всгпсг к. Т. ТЬс ргоссзз ої* ЕсШіп£. Возіоп: аИуп апсі Васоп, 1990.
- •2 Ріоіпік а. ТЬс сісшспі5 оГ ссііїіп£. ІМсш Уогк, Ьопсіоп: Соїіісг Ьоок, 1982.
- •3 Модальність визначає ступінь відповідності між інформацією повідомлення та дійсністю.
- •2.4. Методи й методики редагування
- •2 Мильчин а. 3. Культура книги. М.: Книга, 1992. С. 22.
- •2.5. Мета й завдання редагування
- •1 Чсрньїй а. И. Ввсдснис в теорию информационного поиска. М.: Наука, 1975. 240 с. Рабочая книга социолога. М.: Наука, 1983. 562 с; Прогнозирование рсчевой дсятсльности. М.: Наука, 1974. 240 с.
- •1 Хайнацкий м. С. Стандарти и качсство книги. М.: Изд-во стандартов, 1981. 110 с.
- •2.6. Галузі редагування
- •1 Редактированис отдсльньїх видов литсратурьі. М.: Книга, 1987. С. 20.
- •3 Редактор и перевод. М., 1965. 216 с.; Редактор и перевод. М.: Книга, 1985. 156 с; Галь н. Слово живое и мертвос: Из опьіта переводчика и редактора. 4-е изд., доп. М.: Книга, 1987. 272 с.
- •2.7. Аспекти редагування
- •3.1. Періодизація розвитку
- •3.2. Період існування редагування як практичної діяльності
- •3.2.1. Виникнення редагування
- •1 Історія засобів масової інформації*!: Від кременя до кремнію / За ред. Дж. Джованні Джованніні. [б.М.]: Шаг,[б.Р.]. 208 с.
- •3 Античньїс риторики язьїка и стиля / Под ред. О. М. Фрейденберг. М.-л., 1936; Античньїе риторики. М.: Изд-во мгу, 1978.
- •3.2.2. Стагнація в редагуванні
- •3.2.3. Відродження редагування
- •2 Фактично, від моменту виникнення редагування і аж до XIX ст. Функції редактора та коректора не розрізняли.
- •3.3. Період нагромадження редакційних фактів
- •1 У срср ці дослідження згодом оформилися в окремий напрям, у результаті чого було опубліковано чималу кількість досліджень про редакційний досвід видатних діячів науки та мистецтва.
- •3.4. Період функціонування редагування як науки
- •3.4.1. Виникнення теорії редагування
- •3.4.2. Класичне редагування
- •3.4.3. Комп'ютерне редагування
- •1 Сикорский н. М. Тсория и практика редактирования. 2-е изд. М.: Вьісшая школа, 1980.
- •3.5. Становлення редагування в Україні
- •1 Партьїко з.В. Методи машинной коррсктурьі и машинного редактирования // Издатсльскос дсло: Обзор. Информация/ Информпечать. 1983. Вьіп. 5. 40 с.
- •2 Фсллср м. Д., Квітко і. С, Шевченко м. Г. Довідник коректора. X.: Рсд.-вид. Відділ Книжкової палати урср, 1973.
- •3 Маслюк в. П. Латиномовні поетики і риторики XVII — першої половини XVIII ст. Та їх роль у розвитку теорії літератури на Україні. К.: Наукова думка, 1983.
- •1 Шайнога о. Пантелеймон Куліш — видавець і редактор // Книга і преса в контексті культурно-історичного розвитку українського суспільства. Л.: уад; нтш, 1995. С. 82—89.
- •1 Бочковський о. І., Сірополко с. Українська журналістика на тлі доби (історія, демократичний досвід, нові завдання). Мюнхен: Український технічно-господарський інститут, 1993. 204 с.
- •3.6. Залежність технології редагування від розвитку технічних засобів
- •1 Технологія редагування — цс послідовність процедур, які слід виконати над повідомленням для його публікування.
- •4.1. Передача повідомлень у змі
- •2 Зєусгіп №. І, Тапкагсі .1. XV. ]. Соттипісаііоп Тпсогісз... Р. 33; Фсллер м. Д. Структура произвсдсния. М.: Книга, 1981. С. 58.
- •4 Загальне редагування
- •4.2. Характеристика учасників акту передачі повідомлення
- •4.2.1. Групи авторів
- •1 Закон України "Про видавничу справу" // Урядовий кур'єр. 1997. 19 липня. № 130—131.
- •2 Див., наприклад, класифікацію авторів газет: Кочсргин а., Коган 3. Проблеми информационного взаимодействия в обществс. М.: Наука, 1980.
- •4.2.2. Групи реципієнтів
- •1 Див. Близьку за суттю класифікацію в роботі: Мильчин а. 3. Культура книги. М.: Книга, 1992. С. 10.
- •4.2.3. Групи змі
- •4.3. Норми й відхилення при сприйнятті повідомлень
- •1 Бсм г, Всрнср й., Гардт г, Шульц г. Видавець майбутнього: маркетинг і менеджмент у видавництві. К.: Основи, 1994. С.20—23.
- •4.4. Помилки як відхилення від норм
- •1 Общая риторика. Пер. С франц. М.: Прогресе, 1986. С. 68, 71, 79.
- •1 Партьїко 3. В. Статистика ошибок при корректуре и редактировании текстов. М.: Книжная палата, 1989. 56 с. (Издательскос дсло: Обзорная информация / ниц "Иформпечать". Вьіп. №3).
- •4.5. Якість повідомлень
- •4.6. Редагування як синтез операцій контролю й виправлення
- •4.7. Модель редагування
- •1 Бьілинский к. И., Розснталь д. 3. Литсратурнос редактированис. М.: Искусство, 1957. 340 с.; Григораш д. С. Теорія і практика редагування газети. Л.: Вид-во лду, 1966. 168 с.
- •2 Мильчин а. 3. Методика редактирования текста. 2-е изд. М.: Книга, 1980.
- •3 Мильчин а. 3. Методика редактирования текста. 2-е изд. М.: Книга, 1980; Сикорский н. М. Тсория и практика редактирования: 2-е изд. М.: Вьісшая школа, 1980.
- •4 Терміни "аналіз" і "контроль", а також "виправлення" і "реконструкція" вживаємо як синоніми.
- •4.8. Інструменти редагування
- •4.9. Межі усунення помилок
- •1 Така максимально можлива кількість коректур допускалась раніше технологічними інструкціями для особливо важливих видань.
- •2 Злсктронная техника в процессах коррсктурьі и редактирования. М.: Книга, 1973. 80 с.
- •4.10. Ступінь редагованості повідомлень
- •1 Партьїко 3. В. Статистика ошибок при коррсктуре и рсдактировании текстов. М.: Книжная палата, 1989. 56 с. (Издательское дслоЮбзорная информация/ниц "Информпсчать". Вьіп. №3).
- •5 Загальне редагування
- •5.1. Багатоаспектність структури
- •5.2. Видавнича структура оригіналу
- •5.3. Структура текстової частини оригіналу 5.3.1. Лінгвістична структура
- •2 Фсллср м. Д. Структура произведения. М.: Книга, 1981.
- •5.3.2. Композиційна структура
- •1 У роботі: Феллер м. Д. Структура произведения. М.: Книга, 1981, — виділено тільки такі рівні, як речення, надфразні єдності та блоки.
- •2 Феллер м. Д. Структура произведения. М.: Книга, 1981. [Див. Форзаци книги].
- •5.3.3. Інформаційна структура
- •1 В існуючих виданнях із редагування на це майже не звертають уваги.
- •5.3.4. Логічна структура
- •5.4. Структура нетекстової частини оригіналу 5.4.1. Ілюстрації
- •1 Кондаков н. И. Ввсдение в логику. М.: Наука, 1967. С. 366.
- •5.4.2. Таблиці
- •5.4.3. Формули
- •1 Говорячи термінами систем керування базами даних, кожен рядок можна назвати записом, а кожну його характеристику — полем.
- •1 Парантез — фігурна дужка, що охоплює кілька формул.
- •5.5. Структура апарату видання в оригіналі
- •5.6. Структура вихідних відомостей в оригіналі
- •5.7. Поліграфічна структура видання
- •1 Партико 3. В. Комп'ютеризація видавничого процесу. К.: Вища школа, 1996.
- •5.8. Повідомлення як елемент потоку повідомлень
- •1 Релевантним називають таке повідомлення, що відповідає інформаційним потребам реципієнта.
- •2 Солтон Дж. Динамические библиотечно-информационньїе системьі. М.: Мир, 1979. С.187.
- •3 Каналом може виступати, для прикладу, журнал, газета тощо.
- •6.1. Поняття редакційної норми
- •2 Хоменко і. В. Логіка — юристам. К.: Четверта хвиля, 1997. С. 182.
- •6.2. Загальні норми (постулати)
- •1 Тут вказано лише один з можливих варіантів таких постулатів. Очевидно, що їх набір та формулювання допускають уточнення.
- •6.3. Конкретні норми
- •6.3.1. Види норм
- •1 Український правопис. 4-е вид., випр. І доп. К.: Наукова думка, 1993.
- •6.3.3. Зафіксовані й незафіксовані норми
- •1 Памятная книга редактора. М.: Книга, 1988. С. 179—183
- •6.3.4. Об'єктивні та суб'єктивні норми
- •1 Тимошик м. С. Її величність — книга. Історія видавничої справи Київського університету. 1834— 1999. К.: Наша культура і наука,1999. С. 175.
- •6.3.5. Настроювані й ненастроювані норми
- •6.3.6. Загальні й галузеві норми
- •6.3.7. Встановлені й невстановлені норми
- •1 Мучник б. С. Человек и текст. М.: Книга, 1985.
- •6.4. Основна суперечність нормативної бази
- •1 Орфографічний словник дозволяє такі паралельні форми для деяких слів, оскільки мовна норма має варіанти.
- •2 Нагель 3., Ньюмен Дж. Р. Теорема Геделя. М.: Знание, 1970. 64 с.
- •6.5. Потужність нормативної бази
- •6.6. Вибір нормативної бази
- •1 Висловлюємо припущення, що ускладнення методів відбувається за нелінійною функцією.
- •6.7. Динамічність нормативної бази
- •1 Хоменко і. В. Логіка — юристам. К.: Четверта хвиля, 1997. С. 157—166.
- •3 Прикладом впливу соціуму на ставлення до мови може служити мовна ситуація в Україні, де постійно виникають спроби ввести обмеження на використання державної (української) мови.
- •7.1. Значущість помилок
- •7.2. Вага помилок
- •1 Тут під вагою помилки ми розуміємо ті наслідки, до яких веде їх наявність у повідомленні.
- •7.3. Загальна класифікація помилок
- •7.3.1. Інформаційні помилки
- •7.3.2. Модальні й фактичні помилки
- •7.3.3. Темпоральні, локальні й ситуативні помилки
- •7.3.4. Семіотичні помилки
- •7.3.5. Тезаурусні помилки
- •7.3.6. Сприйняттєві помилки
- •7.3.7. Атенційні помилки
- •7.3.8. Копіювальні помилки (спотворення)
- •1 Тобто пов'язані з увагою (від англ. АНепііоп — увага).
- •2 Партьїко 3. В. Статистика ошибок при коррсктуре и редактировании тскстов. М.: Книжная палата, 1989. 56 с. (Издатсльскос дсло: Обзорная информация/ниц "Информпечать". Вьш. N 3).
- •7 Загальне редагування
- •1 Партьїко 3. В. Статистика ошибок при корректуре и редактировании тскстов. М.: Книжная палата, 1989. 56 с. (Издательское дело: Обзорная информация / ниц "Информпечать". Вьіп. № 3).
- •7.3.9. Нормативні помилки
- •7.4. Видавнича класифікація помилок
- •7.5. Опис помилок
- •7.6. Реконструкція помилок реципієнтами
- •8.1. Формалізовані й неформалізовані методи редагування
- •1 Приклад семантичної помилки: у повідомленні замість "Минув рік. " написано "Минув рід. " (і слово рік, і слово рід зафіксовані орфографічним словником як правильні).
- •8.2. Класифікація методів контролю
- •8.3. Послідовність операцій контролю
- •1 Див. Аналогічні міркування у роботі: Мильчин а. 3. Методика редактирования тскста. М.: Книга, 1980. С. 256.
- •8.4. Методи контролю
- •8.4.1. Параметричні методи
- •8.4.2. Спискові методи
- •8.4.3. Шаблонні методи
- •8.4.4. Структурні методи
- •1 Фитиалов с. Я. Формальньїс грамматики. Ленинград: Изд-во лгу им. А. А. Жданова, 1984. 100 с; Стоцкий 3. Д. Злементьі теории формальньїх грамматик / Препринт. М.: винити, 1980. 68 с.
- •1 Число "три" вибрано умовно.
- •2 Такі структури цілком допустимі в поезії.
- •8.4.5. Аналітичні методи
- •8.4.6. Когнітивні методи
- •1 Гжегорчик а. Популярная логика. Общедоступньїй очерк логики предложсний. 3-с изд. М.: Наука, 1978. С. 105—109.
- •2 Там же. С. 69—86. (Відповідь до задачі: крокодил дійде висновку, що він взагалі не може вчинити в цілковитій відповідності до своєї обіцянки).
- •8.4.7. Положеннєві методи
- •1 Приклад запозичено з книги: Мильчин а. 3. Методика редактирования тскста. 2-е изд. М.: Книга, 1980. С. 189.
- •8.4.8. Компаративні методи
- •1 Об'єктивною причиною помилки перекладача могло бути, наприклад, те, що англійське слово Ьіие може мати в українській мові два значення — і голубий, і синій.
- •8 Загальне редагування
- •8.4.9. Спеціальні методи
- •8.5. Класифікація методів виправлення
- •1 Словник власних імен людей. 3-є вид. К.: Наукова думка, 1967. 112 с.
- •2 Скороходько 3. Ф. Семантические сети и автоматическая обработка текста. К.: Наукова думка, 1983. 218 с.
- •3 Бьілинский к. И. Основи и техника литературной правки. М.-л., 1945. С. 25—28.
- •8.6. Послідовність операцій виправлення
- •8.7. Методи виправлення
- •8.7.1. Переставлення
- •8.7.2. Видалення
- •8.7.4. Вставлення
- •8.7.5. Спеціальні методи
- •8.7.6. Скорочення
- •8.7.7. Опрацювання
- •8.7.8. Перероблення
- •8.8. Коректурні знаки
- •2 Див., наприклад: Феллер м. Д., Квітко і. С, Шевченко м. Г. Довідник коректора. К.: Книжкова палата урср, 1972. С. 359.
- •8.9. Ефективність методів редагування
- •9.1. Вимірювання та оцінювання кількості інформації
- •1 Шсннон к. Работьі по теории информации и кибсрнстикс. М., 1963.
- •2 Колмогоров а. Н. Три подхода к опрсдслению понятия "количсство информации" // Проблеми персдачн информации. 1965. Т. І. Вьш. 1.
- •3 Партико 3. Визначення кількості інформації у вербальних і невербальних повідомленнях // Вісник книжкової палати. 2000. № 11. С. 14—18.
- •9.2. Тезаурус як модель банку інформації реципієнтів
- •1 Партико 3., Бородчук в., Сорокатий і. Трипараметричний метод визначення читабельності (складності) україномовних текстів // Палітра друку. 1995. № 4. С. 54—55.
- •9.3. Кількісне оцінювання інформації
- •9.3.1. Оцінювання кількості інформації
- •1 3 Метою спрощення не торкаємося тут питання про кількість інших видів інформації, що також є у слові (граматичної, стилістичної, емоційної, ідеографічної тощо).
- •2 Тут не беремо до уваги періоди, які, фактично, є множиною низки простих, складнопідрядних, складносурядних і складносуряднопідрядних речень, розділених крапкою з комою.
- •9.3.2. Оцінювання новизни інформації
- •1 Як випливає зі структури сентенції, з метою спрощення ми не враховуємо інформацію в назвах ознак, хоча ці ознаки, безсумнівно, також несуть інформацію.
- •2 Твен м. Твори: в 2-х т. К.: Дніпро, 1985. Т. 2. С. 165.
- •8 Номер речення
- •2 4 6 8 Номер речення
- •2 4 6 8 Номер речення
- •9 Загальне редагування
- •2 Ардан р. В., Бацевич ф. С, Партико 3. В. Комп'ютерний словник-мінімум української мови // Мовознавство. 1996. № 4—5. С. 34—40.
- •1 Зубов а. В. Обработка на ес звм текстов естественньїх язьїков. Минск: Вьішейшая школа, 1977. 9* 131
- •9.4. Норми редагування кількості та новизни інформації
- •1 Хзмингузй 3. Избраннос. Кишинев: Картя Молдавеняскз, 1974.
- •2 Зубов а. В. Обработка на ес звм текстов естественньїх язьїков. Минск: Вьішейшая школа, 1977.
- •9.5. Норми редагування цінності інформації
- •9.6. Норми редагування компресованості інформації
- •10.1. Юридичні норми 10.1.1. Нормативна база
- •2 Україна: інформація і свобода слова. Збірник законодавчих актів, нормативних документів та статей фахівців. К.: Молодь, 1997. С. 586—596.
- •3 Там само. С. 643—648.
- •4 Засоби масової інформації / Українське законодавство. Дрогобич: Міжнародний Медіа Центр "Інтерньюз", 1995. 152 с; Урядовий кур'єр. 1997. 19 липня. № 130—131. С. 12—14.
- •10.1.2. Конституційні та законодавчі норми
- •1 Публікування таких даних можливе лише за згодою батьків.
- •2 Засоби масової інформації / Українське законодавство. Дрогобич: Міжнародний Медіа Центр "Інтерньюз". 1995. 152 с.
- •10.1.3. Межі втручання редактора в авторський оригінал
- •10.2. Етичні норми
- •10 Загальне редагування
- •10.3. Естетичні норми
- •1 Гончарова н. Композиция и архитектоника книги. М.: Книга, 1977. С. 39.
- •1 Гете и. В. Об искусстве. М.: Искусство, 1975. 623 с. 10*
- •10.4. Політичні та релігійні норми
- •10.4.2. Політичні норми
- •10.4.3. Релігійні норми
- •11.1. Рубрикація як модель композиційної структури повідомлення
- •11.2. Види композиції 11.2.1. Оповідна композиція
- •11.2.2. Діалогова композиція
- •11.2.3. Вкладена композиція
- •11.2.4. Циклічна композиція
- •11.2.5. Описова композиція
- •11.2.6. Наукова композиція
- •11.2.7. Ієрархічна композиція
- •11.2.8. Архівна композиція
- •11.2.9. Гіпертекстова композиція
- •11.2.10. Комбінована композиція
- •11.3. Композиційні шаблони
- •11 Загальне редагування
- •11.4. Композиційні норми
- •11.4.1. Особливості застосування методів контролю
- •11.4.2. Залежність композиції від мети, виду і жанру повідомлення
- •11.4.3. Відповідність композиції логіці матеріалу
- •1 Для такого повідомлення навіть існує конкретний жанр — інструктивний (інструкції з користування певними пристроями).
- •2 Феллер м. Д. Структура произведения. М.: Книга, 1981. С. 17.
- •3 Мильчин а. 3. Методика редактирования текста. М.: Книга, 1980. С. 127.
- •11.4.4. Лінійна довжина композиційних одиниць
- •11.4.5. Пропорційність композиційних одиниць
- •1 Як вказує а. Е. Мільчин, розділ мінімальної довжини повинен містити не менше семи нфє (Миль-чин а. 3. Методика редактирования текста. 2-е изд. М.: Книга, 1980. С. 135).
- •11.4.6. Розгортання композиційних одиниць уздовж горизонталі
- •11.4.7. Розгортання композиційних одиниць уздовж вертикалі
- •11.4.8. Класифікація композиційних одиниць
- •1 Мильчин а. 3. Методика редактирования текста. М.: Книга, 1980. С. 138.
- •2 Порівняй дані про кількість запам'ятовуваних вкладених підрядних речень у розділі 14.3.2.
- •11.4.9. Інші композиційні норми
- •11.5. Види рубрик
- •1 Феллер м. Д. Структура произведения. М.: Книга, 1981. С. 20.
- •11.6. Способи нумерації рубрик
- •1 Памятная книга редактора. М.: Книга, 1988. С. 20—21.
- •§1. Хххххххххх
- •11.7.2. Норми для рубрик
- •12.1. Норми редагування понять 12.1.1. Критерії необхідності означень
- •12.1.2. Структура і види означень
- •1 Такі означення іноді ще називають контекстуальними. На противагу їм усі інші типи означень називають постійними.
- •2 До речі, у країнах Заходу навчальні видання майже завжди мають такі словники.
- •12 Загальне редагування 177
- •12.1.3. Вимоги до означень
- •1 Вихідними називатимемо такі терміни, які не означають в межах певного повідомлення. Такі терміни повинні бути відомі реципієнтам апріорі.
- •12.1.4. Нерозв'язні проблеми при означенні понять
- •1 Йдеться, наприклад, про те, що суттєві ознаки квітів не можуть бути відтворені за допомогою чорно-білих ілюстрацій.
- •2 Словник української мови. В 11 т. К.: Наукова думка, 1971—1980.
- •12.1.5. Вимоги до операцій поділу
- •2 Як вихідні можна використовувати або слова зі словників-мінімумів (на одну—три тисячі слів), або семантичні примітиви (їх налічують до кількох сотень).
- •3 Кондаков в. И. Введсние в логику. М.: Наука, 1967. С. 277—278. Норму під номером "5" застосовують для класифікацій (Формальная логика. Лснинград: Изд-во лгу, 1977. С. 143).
- •12.2. Норми редагування тверджень 12.2.1. Два аспекти істинності тверджень
- •2 Свинцов в. И. Смьісловой анализ и обработка текста. М: Книга, 1979. С. 36.
- •4 Формальная логика. Ленинград: Изд-во лгу, 1977. С. 65.
- •5 До речі, за одним із поділів літератури на види у країнах Заходу літературу так і ділять — на ту, яка описує дійсність, і ту, яка описує вигаданий (фіктивний) світ.
- •12.2.2. Твердження та їх види
- •6 Прикладом твору, що описує невизначений світ, можна назвати роман м. Булгакова "Майстер і Маргарита", деякі оповідання м. Гоголя.
- •2 Дуцяк і. Логіка. Л.: Просвіта, 1996. С. 76.
- •1 Мильчин а. 3. Методика редактирования текста. 2-е изд. М.: Книга, 1980. С. 174.
- •12.2.3. Співвідношення між істинністю тверджень і видом літератури
- •12.2.4. Норми для опрацювання фактичних тверджень
- •12.2.5. Джерела перевірки фактичних тверджень
- •1 Винятки з цього правила див. У розділі 15.3.8.
- •2 Тут і далі рік вказує час публікування першого тому видання.
- •1 Тут і далі для видань, публікування яких продовжується, в році виходу останнього тому поставлена літера "X".
- •12.2.6. Особливості перевірки істинності фактичних тверджень
- •1 Сикорский н. М. Теория и практика редактирования. М.: Вьісшая школа, 1980. С. 201.
- •2 Мильчин а. 3. Методика редактирования текста. 2-е изд. М.: Книга, 1980. С. 209.
- •1 Силогістичні висновки належать до числа дедуктивних.
- •12.3.3. Прості силогізми
- •1 Кондаков в. И. Введсние в логику. М.: Наука, 1967. С. 287.
- •1 Формальная логика. Ленинград: Изд-во лгу, 1977. С. 100.
- •3 Формальная логика. Ленинград: Изд-во лгу, 1977. С. 106.
- •13 Загальне редагування
- •12.3.4. Індуктивні виводи
- •1 Формальная логика. Ленинград: Изд-во лгу, 1977. С. 182—185.
- •12.3.5. Аналогові виводи
- •12.4. Норми редагування доведень 12.4.1. Норми для доведень
- •1 Як аргументи можуть виступати: аксіоми, означення, твердження, істинність яких доведена раніше (теореми, закони тощо), а також твердження про факти.
- •12.4.2. Співвідношення між істинністю та переконливістю доведень
- •12.5. Норми редагування зв'язків між елементами повідомлення
- •12.5.1. Норми для зв'язків тотожності
- •12.5.2. Норми для зв'язків несумісності
- •1 Свинцов в. И. Смьісловой анализ и обработка текста. М.: Книга, 1979. С. 149.
- •2 "Розмите" поняття зовсім не означає, що воно неточне. Існує спеціальна теорія нечітких множин, яка моделює такі "розмиті" поняття.
- •1 Свинцов в. И. Смьісловой анализ и обработка текста. М.: Книга, і979. С. 149.
- •12.5.3. Норми для родо-видових зв'язків
- •1 Фактично, ці протилежності властиві не людському мисленню, а самій природі.
- •2 Несумісність тут була б тоді, якби було сказано, що Рух є єдність неперервності та перервності та що Рух не є єдність неперервності та перервності.
- •3 Свинцов в. И. Смьісловой анализ и обработка текста. М.: Книга, 1979. С. 195
- •12.5.4. Норми для інших видів зв'язків
- •12.6. Норми модальних логік
- •1 У реальному світі закону тотожності протистоять постійні часові зміни в об'єктах; наявність двох несумісних властивостей в об'єктах веде до їх розвитку.
- •1 Коли говорити про сфери використання формальної та ймовірнісної логік, то, на нашу думку, сферою використання формальної логіки є переважно понятійні повідомлення, а імовірнісної — образні.
- •2 В алетичній логіці використовують модальності необхідно, можливо, випадково.
- •3 В спістсмічній логіці використовують модальності знаю, вірю, вважаю, доведено, відомо, спростовано. Вони характеризують процес пізнання.
- •13.1. Норми для рівня елементарних знаків (звуків і графем)
- •13.1.2. Два паралельні методи контролю лінгвістичних норм
- •1 Як правило, орфографічні словники чужомовних слів доповнюють ще й тлумаченнями, проте для фіксації нормативного запису слова (ланцюжка символів) це не суттєво.
- •2 Термінологічні словники, як і словники чужомовних слів, також доповнюють тлумаченнями.
- •3 Скорочення, найменування та марки виробів базуються на лінгвістичних нормах, проте мають специфіку видавничого оформлення, а тому детально будуть розглянуті в розділі 15.3.4 і 15.3.5.
- •13.1.3. Сучасні орфографічні норми української мови
- •1 Український правопис. 4-е вид., випр. Й доп. К.: Наукова думка, 1993. 240 с.
- •2 Словник іншомовних слів. К.: Головна редакція уре, 1975. 776 с.
- •13.1.4. Написання імен
- •2 Форму імені Миколай вживають рідше; похідну від нього форму по батькові Миколайович, навпаки, — значно частіше, що склалося історично.
- •3 Пономарів о. Культура слова: Мовностилістичні поради. К.: Либідь, 1999. С. 182—200.
- •13.1.5. Написання прізвищ
- •1 Редько ю. К. Довідник українських прізвищ. К., 1969.
- •2 Пономарів о. Культура слова: Мовностилістичні поради. К.: Либідь, 1999. С. 182—200.
- •13.1.6. Написання географічних назв (топонімів)
- •1 Для порівняння вкажемо, що норми західних країн встановлюють нормативне написання з великої літери.
- •1 Голоскевич г. Правописний словник. 12-те вид. Нью-Йорк; Париж; Сиднсй; Торонто; л.: 1994. 460 с.
- •1 Обернений частотний словник сучасної української художньої прози. К.: Спалах, 1998. 960 с.
- •2 Сервантсс с. М. Де. Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі. К.: Дніпро, 1995. 704 с.
- •3 У словах цього типу часто замість закінчень -ій пишуть -ий.
- •13.2.2. Морфологічні характеристики слів
- •1 Фактично, цс різні слова, які генетично походять від одного кореня.
- •1 Див. Перелік таких можливостей у роботі: Жовтобрюх м. А., Кулик б. М. Курс сучасної української літературної мови. К.: Вища школа, 1972. Ч. 1. С. 347—349.
- •13.2.3. Словотвір
- •1 Див. Перелік таких можливостей у роботі: Жовтобрюх м. А., Кулик б. М. Курс сучасної української літературної мови. К.: Вища школа, 1972. 4. 1. С. 353.
- •2 Жовтобрюх м. А., Кулик б. М. Курс сучасної української літературної мови. К.: Вища школа, 1972. 4. 1. С. 194.
- •3 Частотний словник сучасної української художньої прози. У 2 т. К.: Наукова думка, 1981. Т. 2. С. 387.
- •13.3. Норми для рівня слів
- •13.3.1. Словниковий склад повідомлення
- •1 Сучасна українська літературна мова: Стилістика. К.: Вища школа, 1973. С 286—338.
- •3 Арапов м.В. Квантитативная лингвистика. М.: Наука, 1988.
- •13.3.2. Точність слововживання
- •2 Див., наприклад: Іванчснко р. Г. Літературне редагування. К.: Вища школа, 1983. С. 66.
- •4 Крім сум, редактор може використовувати також: Головащук с. І. Українське літературне слововживання. К.: Вища школа, 1955. 320 с.
- •13.3.3. Урізноманітнення лексики
- •13.3.4. Вживання термінів
- •13.4. Норми для рівня словосполучень
- •13.4.1. Фразеограми
- •2 Термін "фразеограма" будемо вживати для позначення одночасно фразеологізмів та складених термінів.
- •15 Загальне редагування
- •13.4.2. Синтаксичні зв'язки
- •2 Коломієць м. П., Рсгушевський є. С. Словник фразеологічних синонімів. К.: Рад. Школа, 1988. 200 с.
- •1 Розенталь д. 3. Управленис в русском язьікс. М.: Книга, 1986. 300 с.
- •2 Подамо приклади неповної семантичної синонімії: ...Боротьба з гітлерівцями проти більшовизму...; ...Із тканини на сукенку пошили спідницю... (порівн. З прикладами в основному тексті).
- •13.5. Норми для рівня речень
- •13.5.1. Порядок слів у реченні
- •13.5.2. Пунктуація
- •13.5.3. Норми для складних синтаксичних конструкцій
- •13.5.4. Фразеографічні речення
- •13.6. Норми для рівня надфразних єдностей
- •13.7. Норми для рівня блоків
- •1 Скороходько 3. Ф. Семантичсскис ести и автоматическая обработка текста. К.: Наукова думка, 1983. С. 125.
- •13.8. Норми для рівня дискурсу
- •1 Мильчин д. 3. Методика редактирования текста. М.: Книга, 1980. С. 159; Сикорский н. М. Тсория и практика редактирования. М.: 2-е изд. М.: Вьісшая школа, 1980. С. 263.
- •2 Скороходько 3. Ф. Ссмантичсскис сети и автоматическая обработка текста. К.: Наукова думка, 1983. С. 129.
- •1 Універсальний довідник-практикум з ділових паперів. 2-гс вид., доп. І виправ. К.: Довіра; унвц "Рідна мова", 1999. 508 с.
- •14.1. Норми сприймання повідомлення
- •14.1.1. Узгодження швидкості передачі з продуктивністю сприймання
- •1 Ми розрізнятимемо терміни "сприймання" (процес) і "сприйняття" (результат сприймання).
- •1 Продуктивність сприймання — це максимально можлива кількість об'єктів чи явищ, які людина може сприйняти за одиницю часу.
- •2 Обсяг сприймання — це максимальна кількість об'єктів чи явищ, яку може сприймати людина за відрізок часу, що не допускає руху очей для перелічування предметів.
- •14.1.2. Психолінгвістичні механізми сприймання
- •2 Там само. С. 167—168.
- •1 Мучник б. С. Чсловск и текст. М.: Книга, 1985. 256 с.
- •16 Загальне редагування
- •14.1.3. Вплив уваги на сприймання
- •1 Мучник б. С. Чсловек и текст. М.: Книга, 1985.
- •1 Психологія. К.: Рад. Школа, 1968. С. 380.
- •2 Нижня границя (10 хв) переважно властива дітям, а верхня (20 хв) — дорослим.
- •14.1.4. Уява і точність сприймання
- •1 Ці дані отримані нами під час аналізу 30 наукових монографій. Для аналізу вибирали одну сторінку з одним і тим самим номером із кожної монографії.
- •2 Іванчснко р. Г. Літературне редагування. 2-гс вид. К.: Вища школа, 1983; Мучник б. С. Человек и текст. М.: Книга, 1985.
- •3 Мучник б. С. Человек и текст. М.: Книга, 1985.
- •14.3. Норми запам'ятовування повідомлень 14.3.1. Пам'ять, її види і механізми
- •3 Дані для наступних вікових груп у літературі не наводять.
- •4 Справочник по инжснсрной психологии. М.: Машиностроенис, 1982. С. 85.
- •14.3.2. Нормування обсягу інформації
- •1 Лурия а. Р. Вниманис и память. М.: Изд-во мгу, 1975. С. 51.
- •2 Маємо на увазі такі підрядні речення, які вкладені одне в друге.
- •14.3.3. Нормування часу зберігання інформації
- •1 Справочник по инженерной психологии. М.: Машиностроснис, 1982. С. 86.
- •14.4. Мислиннєве опрацювання повідомлення
- •1 Психологія. К.: Рад. Школа, 1968. С. 263—264.
- •1 Сикорский н. М. Тсория и практика редактирования. М.: Вьісшая школа, 1980; Іванченко р. Г Літературне редагування. К.: Вища школа, 1983; Мучник б. С. Чсловек и текст. М.: Книга, 1985.
- •14.5.2. Синтаксична складність повідомлення
- •1 Цей загальновідомий приклад л. Б. Щерби ми, коли можна так сказати, "переклали" українською мовою та дещо модифікували для усунення виявлених лінгвістами деяких його недоліків.
- •14.5.3. Семантична складність повідомлення
- •14.5.4. Вплив складності на розуміння повідомлення
- •14.5.5. Норми розуміння повідомлень
- •2 Оаіе е., сЬаІі ]. 3. А Гопгшіа Гог ргесіісііп§ геасіаЬіІігу // ЕсІисаІіопаї КезеагсЬ Виїїеііп. 1948. № 27. Р. 11—20, 37—54.
- •1 Арапов м. В. Квантитативная лингвистика. М.: Наука, 1988.
- •2 Кузнецов о. А. Хромов л. Н. Техника бистрого чтения. М: Книга, 1977. С. 34—35.
- •14.5.6. Залежність між зрозумілістю і точністю повідомлення
- •1 Гвоздев а. Н. Очерки по стилистикс русского язьїка. М.: 1965; Мучник б. С. Человек и текст. М.: Книга, 1985.
- •14.6. Прогнозування повідомлення
- •1 Прогноз в речевой деятельности. М: Наука, 1974.
- •15.1. Вихідні відомості
- •15.2. Коректура 15.2.1. Поняття коректури
- •2 Коррсктура. Под ред. Б. Г. Тяпкина. М.: Книга, 1979. С. 7.
- •15.2.2. Необхідність процесу коректури
- •15.2.3. Норми коректури
- •15.2.4. Методи коректури та їх ефективність
- •1 Партьїко 3. В. Статистика ошибок при корректуре и редактировании тскстов // Издатсльское дело: 05зор. Информация / Информпечать. 1989. Вьш. 3. С. 40
- •2 Нормативньїс матсриальї по издатсльскому делу: Справочник. М.: Книга, 1987.
- •4 Партьїко 3. В. Статистика ошибок ... С. 40.
- •15.2.5. Особливості проведення коректури
- •15.3. Норми для основного простого тексту 15.3.1. Числа
- •1 Фсллср м. Д., Квітко і. С, Шевченко м. Г. Довідник коректора. X.: Книжкова палата урср, 1972.
- •1 Звертаємо увагу на тс, що в деяких країнах Заходу для виділення дробової частини числа використовують крапку.
- •15.3.2. Одиниці виміру
- •1 Гост 7.64-90. Прсдставленис дат и времсни дня. Общис трсбования.
- •2 Памятная книга редактора. М.: Книга, 1988. С. 39—57.
- •15.3.3. Переліки
- •1 Памятная книга редактора. М.: Книга, 1988. С. 57—59.
- •3 Мильчин а. 3. Методика редактирования текста. 2-е изд. М.: Книга, 1980. С. 160.
- •15.3.4. Скорочення
- •1 Текстові процесори мають цілу множину таких графічних знаків (квадрати, ромби, кружечки, трикутники, кубики тощо), які при переліках вставляються перед кожним абзацом автоматично.
- •2 У квадратних дужках подано частини слів, які підлягають скороченню.
- •3 Вживану раніше форму звертання тов[аришу]. Слід вважати застарілою.
- •1 Дсту 3582-97. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила. К.: Держстандарт України, 1998. 25 с.
- •2 Гост 7.11-78. Сокращения слов и словосочетаний на иностранньїх европейских язьїках; гост 7.12-93. Библиографическая запись. Сокращение слов на русеком язьікс. Общис требования и правила.
- •3 Словник скорочень в українській мові / За ред. Л. С. Паламарчука. К.: Вища школа, 1988. 512 с.
- •4 Феллер м. Д., Квітко і. С, Шевченко м. Г. Довідник коректора. X.: Книжкова палата урср, 1972. С. 361—366.
- •15.3.5. Літерні константи
- •15.3.6. Посилання1
- •18 Загальне редагування
- •15.3.7. Виділення
- •1 Це твердження с справедливим для традиційної (ручної) технології готування видань. При комп'ютеризованій технології готування видань усі перенумеровування можуть здійснюватися автоматично.
- •15.3.8. Цитати
- •1 Два останні види виділень (розріджування та капітель) з позиції естетичних норм дещо псують вигляд сторінки, тому їх застосування без крайньої необхідності слід уникати.
- •15.3.9. Чужомовні тексти
- •15.4. Норми для основного складного тексту 15.4.1. Таблиці
- •1 Видами канцелярських таблиць є пустографки (таблиці, в яких заповнена лише головка) і проформи (таблиці, в яких усі комірки порожні).
- •1 Памятная книга редактора. 2-е изд. М.: Книга, 1988.
- •15.4.2. Формули
- •1 Памятная книга редактора. 2-е изд. М.: Книга, 1988. С. 39—72.
- •15.5. Ілюстрації
- •15.5.1. Особливості ілюстрацій як об'єкта редагування
- •1 Тяпкин б. Г. Рсдакторская классификация книжньїх иллюстраций // Издатсльскос дсло. Книговедснис. 1969. № 1.
- •2 Для подолання цього недоліку використовують ретушування фотографій, тобто їх виправлення спеціальними методами.
- •15.5.2. Підписи до ілюстрацій
- •15.5.3. Норми редагування ілюстрацій
- •15.6. Норми для апарату видання
- •15.6.1. Загальні норми
- •15.6.2. Примітки та коментарі
- •15.6.3. Передмови, післямови та додатки
- •19 Загальне редагування
- •15.6.4. Списки
- •15.6.5. Джерела інформації
- •1 Мильчин а. 3. Культура книги: Что делает книгу удобной для читателя: Справочное пособие. М.: Книга, 1992. С. 28.
- •3 Досконалим і абсолютно повним методичним посібником з укладання змісту є робота а. Е. Мільчина "Культура книги" (м.: Книга, 1992. 224 с).
- •15.6.7. Покажчики
- •15.6.8. Колонтитули
- •16.1. Особливості поліграфічних норм
- •3 Памятная книга редактора. М.: Книга, 1988. С. 371—374.
- •4 Техническис правила набора и верстки // Наборньїе и фотонаборньїе процсссьі. М.: Книга, 1983.
- •16.2. Норми набирання 16.2.1. Загальні норми набирання
- •1 Тренінг — розріджування та згущування знаків у рядку.
- •2 Кернінг — наповзання кегельних площин літер одна на одну (можливе лише для деяких пар літер, наприклад р та л).
- •16.2.2. Норми набирання таблиць
- •16.2.3. Норми набирання формул
- •16.3. Норми верстання 16.3.1. Види верстання
- •20 Загальне редагування 305
- •16.3.2. Загальні норми верстання
- •16.3.3. Норми безмакетного верстання
- •16.3.4. Норми макетного верстання
- •17.1. Технологічний маршрут процесу редагування
- •Етап поліграфічного віітвореніїя
- •17.2. Авторське саморедагування
- •17.3. Видавнича діяльність і творче редагування
- •17.3.1. Видавнича діяльність
- •17.3.2. Творче редагування
- •17.4. Конструювання видання і співпраця з персоналом
- •1 Партико 3. В. Комп'ютеризація видавничого процесу. К.: Вища школа, 1996. 208 с.
- •2 Сава в. І. Основи техніки творення книги: Навч. Посібник. Л.: Каменяр, 2000, 136 с.
- •3 У поліграфії стиль — цс множина команд нпс, яку можна присвоювати абзацам повідомлення. Кожен поліграфічний стиль має свою відмінну від інших назву.
- •21 Загальне рсдаїувапня
- •17.5. Поліграфічне відтворення видання
- •17.6. Друкування видання
- •17.7. Розповсюдження видань
- •Книжкові клуби
- •Дрібногуртова база Пошта, книгарня, кіоск,
- •18.1.2. Системи редагування
- •18.1.3. Технологічні особливості комп'ютерного редагування
- •18.1.5. Системи автоматизації видавничої діяльності
- •18.2. Інформаційні норми
- •18.3. Соціальні норми
- •1 Уже зараз для україномовних текстів розроблено й використовується на практиці в комп'ютерних лінгвістичних системах кілька методів морфологічного аналізу.
- •22 Загальне редаїування
- •18.4. Композиційні норми
- •18.5. Логічні норми
- •18.6. Лінгвістичні норми 18.6.1. Орфограми
- •1 Партьїко 3. В. Мстодьі машинной корректурьі и машинного редактирования // Издатсльскос дсло: Обзор. Информация/ Информпечать. 1983. Вьш. 5. 40 с.
- •18.6.2. Синтаксеми
- •18.6.3. Пунктограми
- •18.6.4. Зв'язність і поділ на абзаци
- •18.6.5. Стиль
- •18.7. Психолінгвістичні норми
- •Для якої підготовано повідомлення
- •18.8. Видавничі норми 18.8.1. Комп'ютерна коректура
- •18.8.2. Таблиці й формули
- •18.8.3. Апарат видання
- •18.9. Поліграфічні норми
- •1 На жаль, зарубіжні нпс не мають програм переносу для україномовних текстів. Їх відсутність може призводити до перевитрат паперу для україномовних текстів до 5%.
- •2 Будзар я. И., Карская с. Д., Партьїко 3. В. Сравнительньїй анализ алгоритмов персноса слов русекого язьїка // Научно-тсхническая информация. Сер. 2. 1985. № 12. С. 24—30.
- •23 Загальне редагування
- •2 Будзар я. И., Карская с. Д., Партьїко 3. В. Сравнительньїй анализ алгоритмов персноса слов русекого
- •24 Загальне редагування
- •25 Загальне редаї уиаиия
- •248, 249 Рецепціація повідомлення 36 Речення 71, 229
- •IV десять найголовніших мовних заповідей свідомого громадянина
- •IX. Преса й рідна мова
- •Частота появи літер, їх видалень та вставлень при спотвореннях, %
- •1.1. Замінити літеру чи знак іншими
- •2. Знаки вставлення
- •4. Знак переставлення елементів набору
- •26 Загальне редагування 401
1 Партьїко 3. В. Статистика ошибок при корректуре и редактировании тскстов // Издатсльское дело: 05зор. Информация / Информпечать. 1989. Вьш. 3. С. 40
2 Нормативньїс матсриальї по издатсльскому делу: Справочник. М.: Книга, 1987.
3 Злсктронная техника в процессах корректурьі и редактирования. М.: Книга, 1973. 80 с. У роботі цей вираз подають у дещо іншому вигляді: р = 10~4 (17/~3 +1). Помноживши коефіцієнти виразу на 4x104 зн., тобто на обсяг одного авторського аркуша, отримаємо вказаний вираз.
4 Партьїко 3. В. Статистика ошибок ... С. 40.
Приклад вимог до ступеня спотвореності, диференційований залежно від виду видань, подано в додатку 15.
При багаторазовому опрацюванні повідомлення коректор звикає до тексту, що знижує ступінь його уваги, а тому він починає пропускати частину спотворень. Ось чому ефективнішими є такі повторні коректури, які читають різні коректори.
Як правило, автор і редактор проводять одноразову коректуру. Коректор залежно від вимог щодо ступеня спотвореності може проводити як одно-, так і багаторазову коректуру.
Після того, як автор, коректор і редактор провели коректуру, всі ці виправлення коректор переносить в один примірник і на його основі працівник виправляє набір. Виправлений примірник роздруку набору вважають оригіналом (наприклад, видавничим). Попередній варіант повідомлення, хоча його й далі називають "авторським оригіналом", фактично таким уже бути перестає.
Під час коректури, як і під час редагування, використовують спеціальні коректурні знаки (див. додаток 6). Методика використання цих знаків така ж, як і під час редагування (див. розділ 8.8).
15.2.5. Особливості проведення коректури
Раніше коректуру проводили в гранках, тобто в незверстаних у сторінки фрагментах повідомлення. Зараз при наявності комп'ютеризованих технологій коректуру книжкових видань часто проводять відразу за зверстаними сторінками. У газетних та журнальних виданнях першу коректуру роблять і в незверстаних сторінках, тобто в гранках.
Коректура у періодичних та неперіодичних виданнях дещо відрізняється. Так, на газетного коректора, як правило, покладають більшу відповідальність (часто йому паралельно доручають виконувати функції молодшого редактора), причина чого — обмежений час на підготовку періодичного видання. Крім того, в центральних газетах, як правило, буває більше коректур, а в місцевих — менше.
Особливістю коректури газетних матеріалів є й те, що в них бувають включені повідомлення інформаційних агентств. У таких повідомленнях найважливіші дані часто дублюють, тобто набирають двічі. В такому випадку коректор повинен проконтролювати (порівняти) продубльовані дані й, помітивши спотворення, видалити їх, а також видалити самі дублювання.
15.3. Норми для основного простого тексту 15.3.1. Числа
У повідомленнях числа можуть бути вказані словами (кількісними чи порядковими числівниками) або цифрами (арабськими чи римськими). Для їх контролю слід використовувати такі норми.
• Кількісні числівники в межах від нуля до дев'яти включно, біля яких нема одиниць вимірювання, слід подавати у словесній формі.
Приклад. На вулиці стояло три машини.
Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]