1 Орфографічний словник дозволяє такі паралельні форми для деяких слів, оскільки мовна норма має варіанти.

2 Нагель 3., Ньюмен Дж. Р. Теорема Геделя. М.: Знание, 1970. 64 с.

Варто, до речі, вказати на деяку аналогію між описаною ситуацією і ситуацією не­повноти, зафіксованою в математиці теоремою Геделя (теорема про повноту)². Інтерпретація цієї теореми стосовно нормативної бази моделі редагування 5 матиме такий вигляд: будь-яка несуперечлива нормативна база є неповною, а в разі її розширення до повної вона стає суперечливою. Це означає, що в повідомленнях, опрацьованих на основі будь-якої системи редагування, завжди буде якась кількість помилок чи невиправлених ланцюжків знаків, правильність чи неправильність котрих в рамках цієї нормативної бази довести неможливо.

Висловлені міркування тим очевидніші, що будь-які норми, наприклад у мово­знавстві, завжди мають винятки.

Враховуючи існування такої суперечності, ми явно в число постулатів редагування також заклали одну норму, що суперечить іншим (постулат, який дозволяє порушувати будь-яку норму, якщо це веде автора до поставленої мети; див. розділ 6.2). Наявність постулату робить модель редагування повною, проте не позбавляє її нових суперечностей.

6.5. Потужність нормативної бази

Потужністю нормативної бази будемо називати кількість норм, які входять до неї. Нині нам не відомі дослідження, де було б підраховано, скільки норм містить, наприклад, об'єднана нормативна база суспільства чи нормативна база конкретних систем редагування.

Звичайно, у видавничих працівників час від часу виникає спокуса збільшити потужність нормативної бази, щоб отримати повідомлення вищої якості. Але при цьому часто не враховують, що зростання потужності нормативної бази веде до ускладнення методів виявлення помилок¹ і появи в нормативній базі нових внутрішніх суперечностей, усувати які, відповідно, стає дедалі важче.

Виходячи з наведеного, можна стверджувати, що максимізація потужності норма­тивної бази є недоцільною. Звідси випливає висновок: потужність нормативної бази слід вибирати оптимальною відповідно до прийнятих критеріїв оптимізації та вибраних обмежень.

Приклад. Перед головними редакторами ЗМІ іноді виникає завдання: обрати таку потужність нормативної бази для моделі редагування, яка за наявності обмежень на фінанси, терміни готування повідомлень і задоволення інформаційних потреб реципієнтів вела б ЗМІ до досягнення поставленої мети — отримання фінансового прибутку.

6.6. Вибір нормативної бази

Як свідчить практика, на ринку повідомлень одні з них можуть мати багато помилок, а інші — мало. Чи випливає з цього, що першу групу повідомлень редагували, а другу — ні? Вважаємо, що з прикладу випливає інше, а саме: повідомлення редагували на основі, можливо, різних нормативних баз.

Намагання створити єдину і спільну для всіх ЗМІ нормативну базу неодноразово і в усі часи повторювали в багатьох суспільствах. Проте такі спроби рано чи пізно через існування в суспільстві різних соціальних груп із різними життєвими цілями, а, значить, і різними життєвими традиціями, зазнавали краху. Останніми в XX ст., але не останніми в житті суспільства були спроби створити нацистську та більшовицьку теорії редагування.