Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
партико стилістика.doc
Скачиваний:
584
Добавлен:
09.02.2016
Размер:
3.96 Mб
Скачать

1 Бочковський о. І., Сірополко с. Українська журналістика на тлі доби (історія, демократичний досвід, нові завдання). Мюнхен: Український технічно-господарський інститут, 1993. 204 с.

2 Квітко І. С. Сучасний стан і перспективи розвитку академічного книговидання в Україні // Книга і преса в контексті культурно-історичного розвитку українського суспільства. Л.: Укр. акад. друкарства; НТШ, 1995. С. 20—33.


У 80-х роках XX ст. українське академічне (наукове) книговидання посідало у світі третє місце (після таких видавництв, як російське "Наука" та американське "Мак Ґроу-Хілл")2.

3.6. Залежність технології редагування від розвитку технічних засобів

На редакційному етапі ЗМІ технологія опрацювання повідомлень постійно змінюється1. Що ж найсуттєвіше впливає на її стан?

Таким фактором впливу є, безсумнівно, технічні засоби.

Приклад. Доступність персональних комп'ютерів для дедалі більшої кількості авторів сприяє тому, що зараз автори самі набирають тексти своїх рукописів (раніше, крім того, після виправлення тексту редактором їх передруковували у видавництві, а потім — ще й у друкарні). Внаслідок цього зникає потреба передруковувати їх у ЗМІ і набирати в друкарнях, а, отже, і проводити кількаразовий трудомісткий процес коректури, що раніше був обов'язковим. Забезпечили таку можливість принципово нові технічні засоби — комп'ютерні носії інформації.

Приклад. У радіо-телевізійному процесі зараз почали використовувати технічні засоби (цифрові відеокамери й диктофони, комп'ютери), які подають інформацію не в аналоговому, а в цифровому вигляді. Такий спосіб подання інформації дає змогу редагувати її на будь-якому етапі радіо-телевізійного процесу (раніше така можливість виключалася).

Стан розвитку технічних засобів впливає і на зміщення акцентів у самому редак­ційному етапі. Так, раніше одним із завдань редагування було дотримання орфографічної правильності тексту. Зараз же завдяки системам перевірки орфографії редактор концент­рує увагу не на орфографічних, а на смислових помилках.

1 Технологія редагування — цс послідовність процедур, які слід виконати над повідомленням для його публікування.


Отже, маємо підстави констатувати, що на редакційному етапі в ЗМІ технічні засоби суттєво впливають на технологію редагування повідомлень. Основна вимога до цієї технології полягає в тому, щоби вона не відставала від тих можливостей, які дають технічні засоби на певному етапі розвитку суспільства, і в такий спосіб не призводила до непродуктивних фінансових затрат. Вказана залежність є закономірністю розвитку редакційного процесу.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РЕДАГУВАННЯ

4.1. Передача повідомлень у змі

Для опису процесу передачі повідомлень від автора до реципієнта використовують теоретРїчні моделі, що базуються на класичній схемі передачі повідомлень К. Шеннона1. Проте такі моделі надто загальні й не відтворюють особливостей передачі лінгвістичної інформації повідомлень та специфіки її редагування в ЗМІ. Значно ближчими до таких потреб є моделі Ф. Ґербера та М. Феллера2. Проте моделі Ф. Ґербера та М. Феллера не пов'язують знак із образом3, що його позначає цей знак.

Враховуючи сказане, пропонуємо описувати знак (слово) як структуру, що складається з чотирьох компонентів: коду (кодового образу) знака, відображеного образу та еталонного образу (значення знака) і посилання на фрагмент світу (рис. 4-1). Фрагментом світу для знака може виступати: реальний матеріальний світ (наприклад, справжнє яблуко), реальний ідеальний об'єкт (наприклад, наука) або ірреальний ідеальний світ (наприклад, вигадана казкова істота—Котигорошко). Код — це звучання чи літерний запис слова (наприклад, шість послідовних літер: я, б, л,у, к, о). Еталонний образ — це ті суттєві ознаки відображеного образу, які дають змогу відрізнити цей фрагмент світу від інших (наприклад, зображення контуру типового яблука як в ілюст­рованому словнику). Відображений образ—це відображена реципієнтом різноманітність однієї чи одночасно кількох часових, візуальних, аудіальних, смакових, тактильних, нюхових, емоційних, інформаційних чи інших характеристик фрагмента світу (наприклад, як фотографія яблука).

1 Зєусгіп №. 1, Тапкагсі }. XV. .їг. Соттипісаііоп ТЬсогісз: Огі§іп5, теїЬосіз, изсз. 2-псІ ссі. 1Чс\у Уогк; Ьопсіоп, 1988. Р. 33.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]