17.3.2. Творче редагування

До творчих методів редагування належать такі, які, з одного боку, не базуються на нормах, а, з іншого, їх доцільність, та навіть і необхідність, підтримує більше половини осіб, які оцінювали повідомлення як експерти (редактори, рецензенти, наукові редактори, реципієнти тощо).

Редактор може пропонувати авторові творчі виправлення щодо всіх без винятку елементів структури повідомлення. Творчі виправлення можуть стосуватися вибору форми повідомлення, його композиції, методів подачі матеріалу, образів, апарату, прагматики тощо. При цьому методи редакційної творчості редактор повинен використовувати не лише стосовно повідомлень художніх стилів, а й стосовно публіцистичних і наукових стилів. Деякі методи редакційної творчості описані в літературі¹⁸.

Одна з основних відмінностей між творчими і нетворчими виправленнями полягає в тому, що нетворчі виправлення (приведення повідомлення у відповідність із нормами), загалом для авторів є обов'язковими, а творчі — зовсім не обов'язкові. Тому редактор повинен дуже обережно пропонувати їх авторам. Це тим більше важливо враховувати, що не кожен редактор може виявитися кращим за автора творчим працівником.

У творчому редагуванні можна виділити такі етапи: виникнення задуму, його визрівання, реалізація та перевірка. Як бачимо, процес творчості у часі є тривалим, а тому редактор повинен не поспішаючи обдумати свої наміри, критично оцінити і лише після цього пропонувати їх авторам.

Творче редагування може бути необхідним суб'єктивно чи об'єктивно. Об'єктивно воно необхідне тоді, коли опрацьовуване повідомлення має значну соціальну цінність, є актуальним, проте його автор є початківцем. В усіх інших випадках творче редагування є лише суб'єктивно необхідним.

* * *

Після завершення редагування, коли авторський оригінал став видавничим, редактор повинен підготувати кілька можливих варіантів проектів конструкції видання.

17.4. Конструювання видання і співпраця з персоналом

На етапі конструювання робота редактора полягає в співпраці з персоналом ЗМІ. Під час такої співпраці редактор керує та координує всі аспекти конструювання видання. Це означає, що він повинен, виходячи з фінансових і матеріальних ресурсів ЗМІ (папір, друкарські й палітурні машини), сумісно з конструктором і художником розробити проект конструкції видання. Для цього редактор найперше передає тим, хто бере участь у готу­ванні видання (конструкторові, художникові, плановикові, інженерові-друкареві та інженерові-постачальнику), основні дані про майбутнє видання (обсяг, колірність, спів­відношення тексту й ілюстрацій, наявність таблиць, формул, апарату, читацьке призначення, вид літератури тощо). Далі редактор працює з усіма учасниками проектування паралельно.

Найперше особливу увагу редактор повинен надати співпраці з конструктором і художником (графіком, фотографом, креслярем) видання. Адже конструкція видання та його художнє оформлення дуже тісно пов'язані між собою і утворюють єдине ціле.

Конструювання книжкових видань. Конструювання здійснюють, виходячи з того, що верстання книжкових видань є безмакетним¹ (див. розділ 16.3.1).

Редактор і конструктор видання повинні враховувати, що в деяких НПС є вже готові макети і стилі оформлення книжкових видань, що їх спільно розробили конструктори й графіки². Тому конструктор і редактор насамперед повинні розв'язати дилему: чи роз­робляти оригінальний проект і, відповідно, створити оригінальний макет конструкції видання, чи використати вже готовий. Використання готового макету конструкції видання є елементарно простим; розроблення оригінального макету залежить від тих технологічних можливостей, які надає конструкторові НПС.

Незалежно від вибраного способу конструювання конструктор укладає паспорт видання, в якому повинні бути вказані або назва готового макету видання (разом із усіма належними йому стилями*), або детальна характеристика розробленого оригінального макету (колірність, розмір сторінки, полів, стилі, типи виділень, величини спусків, наявність колонтитулів, тип паперу, розмір друкованого аркуша паперу, спосіб плантування, метод скріплення зошитів у блоки, вид оправи, спосіб скріплення блоку з оправою тощо). Далі при створенні оригінального макету конструктор за допомогою НПС реалізує розроблений паспорт у вигляді макету й стилів його оформлення.

Редактор повинен враховувати також, що в сучасних умовах значну частину ілюстраційного оформлення художник (графік, фотограф, кресляр) може виконати на комп'ютері за допомогою СОІ. Це значною мірою скорочує витрати на його розроблення.

Після завершення конструювання та художнього оформлення редактор повинен проконтролювати, чи проект конструкції відповідає:

—функціональному призначенню видання (формат, шрифт, папір, спосіб скріплення, оправа);

• жанровим особливостям видання;

• наявним матеріальним ресурсам ЗМІ;

• наявним фінансовим ресурсам ЗМІ.