7.3.6. Сприйняттєві помилки

Сприйняттєві помилки виникають лише в момент первинного сприймання повідомлення. У процесі остаточного сприймання вони, як правило, зникають.

Приклад. У повідомленні вжито речення Лист матері надійшов учора. Перша модель передбачає, що на першому місці стоїть суб'єкт дії, а на другому — об'єкт, тобто: Лист матері надійшов [до мене! вчора. Друга модель передбачає, що на першому місці стоїть об'єкт, а на другому — суб'єкт: Лист І від мене до/ матері надійшов учора. Під час первинного сприймання близько 80% реципієнтів використовують першу модель сприйняття, хоча автор повідомлення міг ужити другу, в результаті чого й виникне сприйняттєва помилка.

7.3.7. Атенційні помилки

Атенційні^] помилки виникають внаслідок порушення в повідомленні контактної функції мови й переключення реципієнтами уваги на інші об'єкти. Ці помилки пов'язані з волею реципієнта щодо сприйняття: автор намагається змусити реципієнтів сприймати повідомлення, а реципієнти або не почали його сприймати, або, розпочавши, припинили внаслідок переключення уваги. Наявність таких помилок особливо небезпечна для тих повідомлень, що розраховані на випадкове сприйняття (рекламні, агітаційні та пропагандистські).

Приклад. У рекламному повідомленні в газеті з кольоровим друком автори подали текст: Підприємство реалізує олію соняшникову розливну. Крупи різні. Ціни помірні /далі адреса й телефони/. Текст надруковано чорними літерами на білому тлі, кегль 16, гарнітура Агіаі. Повідомлення має форму квадрата (близько 5 на 5 см) і обрамлене вузькою чорною рамкою. Довкола цього повідомлення подано кілька інших, оформлених приблизно в такому ж стилі.

Таке рекламне повідомлення, по-перше, приверне увагу дуже малої кількості реципієнтів, оскільки серед інших нічим не виділяється (традиційна рамка, однаковий кегль усіх слів, частовживана гарнітура), а, по-друге, навіть привернувши увагу, не втримає її надовго, оскільки сам текст не має внутрішньої інтриги, що могла б заволодіти увагою читачів.

7.3.8. Копіювальні помилки (спотворення)

Означення. Копіювальні помилки (спотворення) виникають тоді, коли повідомлення копіюють (наприклад, авторський оригінал передруковують у ЗМІ після редагування, проект видання передають каналами зв'язку із ЗМІ у друкарню тощо). Для пошуку й видалення з повідомлення спотворень у видавничій справі проводять коректуру.

1 Тобто пов'язані з увагою (від англ. АНепііоп — увага).

2 Партьїко 3. В. Статистика ошибок при коррсктуре и редактировании тскстов. М.: Книжная палата, 1989. 56 с. (Издатсльскос дсло: Обзорная информация/ниц "Информпечать". Вьш. N 3).

Виділяють два типи спотворень: внутрілексемні та полілексемні. Внутрілексемне спотворення — це ланцюжок літер у межах слова в копії повідомлення від першої їх розбіжності стосовно оригіналу до найближчого збігання (див. вище табл. 4-1). Полілексемне спотворення — це ланцюжок літер у копії повідомлення (у межах усього повідомлення) стосовно його оригіналу від першої їх розбіжності до найближчого збігання².