7.3.4. Семіотичні помилки

Кодувальні помилки. Кодувальні помилки полягають у тому, що в коді знака (слова) є відхилення від норми. Тому кодувальними помилками є, наприклад, більша частина спотворень. Кодувальні помилки можуть бути й складнішими.

Приклад, У популярній книзі з географії для школярів повідомляють, що Найвищою вершиною світу є Еверест, а через кілька сторінок, — що це ... Джомолунгма. Звичайно, реципієнти сприйматимуть одне з цих тверджень як хибне, хоча, як відомо, обидва вони є істинними (Еверест і Джомолунгма — це синонімічні назви).

Відображувальні помилки. Ці помилки полягають у тому, що у реципієнта при сприйманні знака виникає інший відображений образ, ніж в автора повідомлення.

Приклад. Свого часу в Україні в електронних ЗМІ активно рекламували рибу тріску. Проте попит на неї не збільшувався, незважаючи на високі споживчі якості риби. Як виявилося, слово тріска в реципієнтів асоціювалося зі словом "тріски" (колоті шматочки дерева), в результаті чого в уяві виникав змішаний образ сухої, твердої й тонкої, а, значить, і несмачної риби. Єдиним виходом була зміна назви риби. Звичайно, що така відображувальна помилка могла виникнути тільки в україномовному середовищі.

Приклад. Повідомлення на телебаченні було присвячене рекламі мінеральної води з англійською назвою Віие УУаіег, тобто Блакитна вода. Повідомлення супроводжувалося усним відтворенням цієї чужомовної назви: блу^воте. У значної частини телеглядачів при цьому виникав украй негативний асоціативний образ (читачі можуть спрогнозувати його самостійно).

Значеннєві помилки. Ці помилки полягають у тому, що автори замість потрібних вживають слова з іншими значеннями.

Приклад. У повідомленні для радіослухачів керівник установи сказав, що їм для опалювання приміщень привезли топкі матеріали (дрова). Проте, як відомо, слово топкий означає "такий, що легко топиться"; керівник же мав на увазі інше — топковий матеріал, тобто матеріал для топок (частини печі, в якій спалюють паливо).

Приклад. У публіцистичному повідомленні, яке розповсюджували у східних регіонах України, для ознайомлення населення з історією визвольних змагань вживали слово бандерівець. Як відомо, незалежно від змісту повідомлення в цих регіонах емоційне значення цього слова в середньому є негативним. У результаті, більшість реципієнтів негативно сприйняли повідомлення. (Маючи мету дати реципієнтам позитивний образ дійових осіб та знаючи такі особливості сприйняття в східних регіонах, редактор у такій ситуації повинен був замінити слово бандерівець на нейтральне — боєць чи партизан).

7.3.5. Тезаурусні помилки

Помилки стосовно тезауруса виникають у реципієнтів тоді, коли в повідомленні вживають знаки (слова), які відсутні в їх тезаурусі або не мають жодних зв'язків з іншими словами тезауруса. Такі помилки можна назвати ще релятивними (вони є помилками лише стосовно якоїсь певної групи реципієнтів).

Приклад. Для широкого загалу підготували популярну монографію про теорію музичної композиції, в якій більша частина вжитих спеціальних музичних термінів відсутня в тезаурусі реципієнтів (монографія повинна була б бути не популярною, а науковою і призначеною для спеціалістів-музикознавців).

Приклад. Для учнів основної школи підготували підручник з етики, в якому є певна кількість термінів, що відсутні в тезаурусі школярів і не пояснені в його тексті. Ця книга буде містити помилку для учнів основної школи, проте не міститиме її для студентів.