5.3.4. Логічна структура

Логічна структура оригіналу охоплює як номінативні лінгвістичні рівні (для зв'язних та незв'язних текстів), так і комунікативні (для зв'язних текстів).

Рівень понять. Поняття — це вид імен, якими позначають об'єкти через наявність у них певних ознак.

Поняття позначають повнозначними номінативними словами, а також слово­сполученнями.

Крім власне понять, до цього рівня належать також предикати (назви зв'язків, у які вступають між собою об'єкти), а також значення кванторів (див. про них нижче у цьому ж розділі). Предикати виражають предикативними, а значення кванторів — іншими частинами мови (прислівниками, числівниками та ін.).

Рівень тверджень. Твердженням (8р будемо називати конструкцію, яка скла­дається з одного предиката, однієї чи кількох змінних і кванторів¹:

де М — квантор відношення до дійсності [значення: реальність, псевдореальність (тобто

імовірна реальність), ірреальність, невизначеність]; Т — квантор часу на однонапрямленій прямій (значення: завжди, на відрізку

часу, в точці (моменті) часу, невизначеність); £ — квантор місця в тривимірному просторі (значення: всюди, частина

простору, точка простору, невизначеність); ^_^ — квантор кількості (значення: всі, деякі, один, невизначеність); Р — предикат твердження;

X ...X — змінні твердження (/ = 1, 2, З...гі), які в реченні відіграють роль

підметів (суб'єктів дії); У_}... У — змінні твердження, які в реченні відіграють роль прямих додатків

(об'єктів дії).

Предикат, змінні та квантори будемо називати елементами твердження.

Формальний запис структури твердження запропоновано автором.

Квантори можуть стосуватися як окремих змінних твердження, так і усього твердження. Кількість кванторів у твердженні може бути більшою чи меншою за подану вище. Це залежить від того, у якій логіці (класичній, модальній тощо чи одночасно кількох) працює автор повідомлення.

Предикати, змінні й квантори виражають у твердженні словами та словосполу­ченнями. У мові твердженню відповідає просте речення, а в інформаційній структурі — сентенція.

Рівень виводів. Вивід — це задані таблицями (шаблонами) структури, виражені не менше ніж двома або трьома твердженнями. Твердження, що служать основою виве­дення, називають засновками, а твердження, які виводять із засновків, — висновком. У мові висновку може відповідати складне речення, група з кількох простих речень, окрема НФЄ чи навіть група з кількох НФЄ.

Крім таких структур як висновки, твердження в повідомленнях можна об'єднувати також іншими логічними операціями — кон'юнкції (І), диз'юнкції (АБО), заперечення (НЕ), імплікації (ЯКЩО...ТО...) тощо. Тоді ланцюжки тверджень утворюють такі структури:

М= 3_І®3₂®3₃ © ...©5,

де М — повідомлення, а © — логічні операції. У лінгвістиці їм відповідає дискурс, а в теорії інформації— повідомлення.

* * *

Одна частина лінгвістичних одиниць повідомлення утворює одиниці логіки, а інша (наприклад, спонукальні речення, вигуки, речення, що не є твердженнями) таких одиниць не утворює¹. Ці останні лінгвістичні одиниці назвемо "алогічними" (вони можуть складати більшу частину обсягу деяких повідомлень).