13.2.3. Словотвір

Стосовно засобів словотвору редактор повинен контролювати: 1) стилістичну при­належність морфем; 2) семантичні особливості морфем; 3) продуктивність морфем; 4) довжину морфем. Подамо найзагальніші норми словотвору та приклади такого контролю.

• Вживання слів на зразок глибина — глибінь, висота — височінь слід диферен­ціювати згідно з їх стилістичним значенням.

Перше слово, точніше його суфікс, є емоційно, а тому й стилістично нейтральним, а друге—емоційно забарвлене, тому належить до художнього чи публіцистичного стилю.

• Абревіатурний спосіб словотвору є нормативним для деяких стилів письмової й ненормативним — для стилів усної мови.

Абревіатурний спосіб словотвору є нормативним для офіційних, наукових, попу­лярних, інформаційних, виробничих (технічних) довідкових повідомлень та, частково, публіцистичних (письмових) і навчальних повідомлень. У повідомленнях радіо й телебачення абревіатури, крім частовживаних, слід подавати лише в розгорнутому вигляді.

• Вживання слів на зразок стукіт — стукання, дзенькіт — дзенькання, набір — набирання слід диференціювати за їх семантичним значенням.

Перше слово позначає результат дії (об'єкт), а друге — саму дію (процес). Тому редакторові перед вибором потрібної форми слід встановити, що мав на увазі автор повідомлення: об'єкт чи процес, — і лише тоді, коли є помилка, виправити текст.

В українській мові найпродуктивнішим способом словотвору є морфологічний, зокрема афіксальний², тому редактор повинен надавати перевагу саме йому. Якщо неможливо врахувати цей критерій, слід використовувати інші.

1 Див. Перелік таких можливостей у роботі: Жовтобрюх м. А., Кулик б. М. Курс сучасної української літературної мови. К.: Вища школа, 1972. 4. 1. С. 353.

2 Жовтобрюх м. А., Кулик б. М. Курс сучасної української літературної мови. К.: Вища школа, 1972. 4. 1. С. 194.

3 Частотний словник сучасної української художньої прози. У 2 т. К.: Наукова думка, 1981. Т. 2. С. 387.

Приклад. Припустімо, редакторові доводиться вибирати з двох нормативних форм: тягнути (-ся, -сь) — тягти (-ся, -сь). Тут для вибору варіанта виправлення редакторові доречно скористатися частотним словником³. Як засвідчує цей словник, основа тяг- частіша (32 слововживання), а основа тягну- значно рідша (іО слововживань). Тому редактор повинен вибирати продуктивнішу основу тяг-. У випадку наявності двох форм приблизно із однаковою частотою належить вибирати коротшу. Як свідчить останній приклад, продуктивнішою є, до речі, саме коротша форма.

У кожному конкретному випадку редактор повинен визначати стилістичні харак­теристики засобів словотвору за допомогою довідкової чи наукової літератури¹. Якщо в цій літературі не описано потрібні редакторові стилістичні відмінності або словотвірна модель, то для виявлення норми йому варто провести польовий експеримент².

13.3. Норми для рівня слів

13.3.1. Словниковий склад повідомлення

Словниковий склад повідомлення контролюють комбінованим списково-компа-ративним методом, тобто порівнюють слова, що є у повідомленні, з тими, які є в словнику реципієнта. Структура словника реципієнта показана на рис. 13-1.

Словник реципієнта

Л і

н

г с в л і о с в т н и и ч к н и й

ядерна лексика

розширена лексика

периферійна лексика

т е Р м с і л Н 0	загальнонаукова термінологія
	термінологія галузі 1
0 в л н 0 и	термінологія галузі 2
Г к 1
ч н и й
	термінологія галузі п

Рис. 13-1. Структура словника реципієнта

Звичайно, словники реципієнтів постійно змінюються, причому в напрямі попов­нення. Крім того, слід враховувати, що слова повідомлень не можуть входити у словник реципієнта на всі 100% (детальніше про динаміку словників див. розділ 14.2).

Норма редагування встановлює, що в повідомленні можна використовувати будь-яке слово лише тоді, коли воно є в словнику реципієнта. Проте така норма надто загальна, навіть більше — формальна. Справа в тому, що в мові, як відомо, слова мають одночасно декілька значень, тобто є полісемічними. Для явищ полісемії встановлено³, що чим частіше слово використовують у мові, тим більше значень воно має. Тому подану вище норму слід уточнити.