1 Партико 3. В. Комп'ютеризація видавничого процесу. К.: Вища школа, 1996. 208 с.

2 Сава в. І. Основи техніки творення книги: Навч. Посібник. Л.: Каменяр, 2000, 136 с.

3 У поліграфії стиль — цс множина команд нпс, яку можна присвоювати абзацам повідомлення. Кожен поліграфічний стиль має свою відмінну від інших назву.

Крім того, редактор повинен проконтролювати, чи відповідають методи ілюстрацій­ного оформлення видання його реципієнтській аудиторії.

21 Загальне рсдаїувапня

321

Конструювання газетно-журнальних видань. Для цих видань суть конструювання полягає в створенні макету видання (див. розділ 16.3.1). Такий макет компонують на окремих аркушах паперу, пропорційних за розміром до формату видання, для кожної його окремої сторінки. На такі аркуші заздалегідь поліграфічним способом наносять мо­дульну сітку, прийняту для цього видання.

Макет газетних, а також деяких журнальних видань конструюють за таким алгорит­мом. Найперше всі повідомлення ділять на дві групи: нерекламні та рекламні.

Далі кожному нерекламному повідомленню дають оцінку за трьома параметрами: ступенем новизни інформації, ступенем цінності інформації та майстерністю її подання автором (чим вищий ступінь новизни, цінності та майстерності, тим більшу кількість балів повинно набрати повідомлення). На основі цих трьох критеріїв редактор вираховує інтегральну оцінку кожного повідомлення. Чим вищою виявиться інтегральна оцінка, тим меншим повинен бути номер сторінки, на яке потрапить повідомлення. Кілька перших повідомлень з найвищими інтегральними оцінками розташовують на першій сторінці видання. Для решти повідомлень, крім величини їх інтегральної оцінки, враховують також постійні рубрики видання. Конкретна кількість повідомлень, які розташовують на першій сторінці, залежить від формату видань. Так, для формату А2 — їх має бути три — п'ять, для формату АЗ — два — чотири і для формату А4 — одне—два повідомлення.

Рекламні повідомлення редактор попередньо повинен розсортувати на три групи: а) з найвищою оплатою; б) зі середньою оплатою; в) з найнижчою оплатою. Повідомлення першої групи повинні бути розташовані на першій сторінці, другої групи — на останній сторінці, а третьої групи—на сторінках усередині видання.

На цьому конструювання газетно-журнального видання завершується.

Від книжкового газетно-журнальне конструювання відрізняється ще й тим, що основні технологічні (наприклад, паспорт) чи художні (методи верстання, стилі, ілюстраційне оформлення) особливості видання задають один раз, а далі намагаються не змінювати. Змінюють конструкцію чи художнє оформлення, як правило, рідко й малопомітно, оскільки кожне видання прагне мати свій власний, індивідуальний стиль. Адже такий стиль відіграє роль логотипу ЗМІ, дає змогу вирізнити його серед інших, опосередковано рекламує це та інші видання конкретного ЗМІ.

* * *

Відхилення, що виникають у процесі конструювання, редактор повинен виправляти разом із конструктором у такий спосіб, щоби задовольнити всі вимоги до видання. Після завершення конструювання в редактора повинні бути готові: видавничий оригінал (не тільки текстова, а вже й ілюстраційна частина) і конструкція видання (паспорт, макет і стилі оформлення).

Останнім часом цілу низку видань (книжок, журналів та газет), у тому числі й україн­ських, подають у світовій комп'ютерній мережі Інтернет. Тому редактор повинен знати основи конструювання не лише паперових, а й електронних гіпертекстових видань, зокрема можливості редакторів гіпертекстових сторінок, які дають змогу конструю­вати видання в технології \¥\¥\¥ за допомогою мови НТМЬ (НірегТехІ Магк ир Ьап§иа§е). До таких редакторів належить, наприклад, РгопіРа§е.