2 Див., наприклад: Іванчснко р. Г. Літературне редагування. К.: Вища школа, 1983. С. 66.

³ Узагальнено контекстом для одиниці певного лінгвістичного рівня виступає все повідомлення мінус ця одиниця. У редагуванні слід враховувати не тільки лінгвістичний контекст, ай — іноді — екстра­лінгвістичний (місце, час, ситуацію, особисті характеристики автора й реципієнта тощо).

4 Крім сум, редактор може використовувати також: Головащук с. І. Українське літературне слововживання. К.: Вища школа, 1955. 320 с.

Приклад. Вибачаюсь! Слово вжито частково неточно. Для точного слововживання слід відкинути зворотну частку -сь і, відповідно, змінити форму слова, інакше виходить, що людина вибачає самій собі. Правильно: Вибачте!

Приклад. Азіатські країни скликали міжнародну конференцію щодо... Слово азіатський в українській мові має незначне негативне емоційне значення. Оскільки повідомлення є емоційно нейтральним, то слово вжито частково неточно (слід було вжити його емоційно нейтральний варіант: азійський).

Приклад. Лікар лічив Івана мало не місяць. Тут слово лічив використано повністю неточно. В українській мові воно має значення рахувати, а не лікувати, як хотів сказати автор (причина помилки — вплив російської мови, де це слово має значення лікувати).

Приклад. Працівники міліції притягнули громадянина N у витверезник о 2-й годині ночі. У цьому контексті слово притягнули може мати два значення: і доставили, і привели, вхопивши попід руки. Тому, по-перше, редактор повинен вибрати лише якесь одне значення, а по-друге, повинен врахувати понятійний стиль повідомлення. Одночасно цим двом вимогам відповідає слово доставили.

Приклад. На Мадагаскарі наша перекладачка граціозно, як слониха, підбігла до керівника групи. Слово слониха в українській мові має переносне значення, пов'язане з чимось неповоротким, громіздким. У мовах африканських народів це слово, навпаки, має переносне значення, пов'язане з чимось граціозним, вишуканим.

13.3.3. Урізноманітнення лексики

Як вказано в розділі 4.2.2, реципієнти керуються емоційними та естетичними, а також пізнавальними та навчальними мотивами сприймання. Залежно від цих мотивів норми щодо урізноманітнення лексики у повідомленні повинні бути різними.

• У повідомленнях, розрахованих на задоволення емоційних та естетичних потреб реципієнтів, лексику слід урізноманітнювати.

Такі повідомлення, як правило, належать до образних чи образно-понятійних. Лексику в образних повідомленнях слід максимально, а в образно-понятійних — помірно урізноманітнювати. Для урізноманітнення лексики таких повідомлень редакторові слід використовувати якомога більше фонетичних, парадигматичних, словотвірних, сино­німічних варіантів слів¹.

• У повідомленнях, спрямованих на задоволення пізнавальних та навчальних потреб реципієнтів, лексику слід уніфікувати.

Як правило, таким мотивам відповідають понятійні повідомлення. Для проведення відповідної уніфікації редакторові слід застосовувати термінологічні словники. Ступінь уніфікації повинен бути високим, хоча понятійні повідомлення також повинні давати реципієнтам емоційне та естетичне задоволення.

Крайнім — максимальним — виявом уніфікації лексики є її стандартизація. Для стандартизації лексики редакторові слід використовувати затверджені державою стандарти на термінологію.