7 Загальне редагування

97

Приклад. У тексті авторського оригіналу написано: Мама купила цікаву книгу. Внаслідок дії випадкових чинників оператор набрав таку копію: Мама купла ціказу книагу. Отже, в тексті копії наявні три спотворення.

Оскільки спотворення досліджені значно краще, ніж інші види помилок, подамо короткий опис отриманих дослідниками кількісних результатів¹.

Джерела виникнення спотворень. Джерелами виникнення спотворень можуть бути інструментальні (технічні, програмні, інформаційні) засоби або персонал.

Для персоналу при набиранні текстів повідомлень 1-ї та 2-ї груп складності на клавіатурі персонального комп'ютера ступінь спотвореності в середньому складає Е = 40,0±16,0 (достовірність Д = 0,9958±0,0016). Для текстів 4-ї групи складності (цифрових) ступінь спотвореності може досягати Е = 354,8 (Д = 0,9627). Ці дані отримані _чпри 5%-му рівні значущості.

Інструментальні засоби бувають джерелом виникнення спотворень у сотні чи тисячі разів рідше, ніж персонал. Правда, внаслідок поломок інструментальні засоби рідко, але також можуть вести до появи великої кількості системних спотворень.

Причини виникнення спотворень. Причини виникнення спотворень відносять до таких етапів опрацювання повідомлень:

— сприймання (читання) уривка тексту (20—35%);

— інтерпретація уривка тексту, що пов'язана з процесом його запам'ятовування, коли вступає в дію механізм асоціацій (20—35%);

— відтворення, тобто набирання уривка тексту на клавіатурі (20—25%);

— слідкування за наступним уривком тексту, пов'язане з процесом фіксації та переключення уваги (20—25%).

Отож, причинами появи спотворень найчастіше бувають скиди під час сприймання та інтерпретації інформації.

Спотворення різних типів знаків. Очевидно, що спотворення різних типів знаків вирішально залежить від особливостей самого тексту: одні результати можна отримати для цифрових текстів, а зовсім інші—для літерних. Враховуючи це, вкажемо, як приклад, що в науково-технічних текстах 2-ї групи складності було виявлено 74,6% спотворень у літерах, 5,4% — у розділових знаках, 13,1% — у цифрах, 3,9% — у формулах і 3,9% — у змішаних текстах на зразок 3%-ний. Для художньої літератури спотворення в літерах склали 40,3%, в розділових знаках — 58,5% і в змішаних текстах — 1,2%.

Основні види спотворень. Пропуски складають ЗО—40%, вставки — 25—35%, заміни — 15—20% і перестановки — 10—15% від загальної кількості спотворень.

Таке ранжування видів спотворень гіпотетично базується на правилі: чим складніше спотворення, тим менша ймовірність його появи (тут під складністю ми розуміємо кількість елементарно простих операцій виправлення у спотворенні — видалення й вставлення). В основі цього явища, можливо, лежить закон економії мови: спотворюючи текст, людина "економить" і на обсязі спотворюваного тексту, і на самих типах спотворень—видалення простіше, ніж вставлення.

1 Партьїко 3. В. Статистика ошибок при корректуре и редактировании тскстов. М.: Книжная палата, 1989. 56 с. (Издательское дело: Обзорная информация / ниц "Информпечать". Вьіп. № 3).

Пропуски літер трапляються приблизно з тією ж частотою, з якою вони з'являються в тексті (див. додаток 3). Та сама закономірність діє і стосовно вставлень: літери вставляють

приблизно з тією ж частотою, з якою вони з'являються в тексті. Характерно, що при вставленні значна їх частина виникає внаслідок подвоєння правильно введеної літери. Що стосується замін, то 85% з них є однорідними—гомогенними (голосну літеру заміняють голосною, а приголосну — приголосною). На відміну від замін перестановки є неодно­рідними (гетерогенними): у 75% перестановок комбінації літер мають структуру "голосна— приголосна" чи "приголосна — голосна".

Аналіз спотворень у цифрових текстах (див. додаток 3) дав такі результати. По-перше, існують найбільш часті (6-»0,8-»9,9->8) і найменш часті (3-»0,7-*0,8->2) типи спотворень, які, найімовірніше, викликані схожістю накреслення цифр. По-друге, найчастіше спотворюють цифру "6", а найрідше — цифру "1"; найчастіше на місці спотвореної цифри вставляють "9", а найрідше—" 1" і "7". По-третє, досить часто замість потрібної цифри набирають цифру на одиницю більшу чи меншу за неї.

Локалізація спотворень у слові. На початку слова ймовірність виникнення спотворення є середньою, далі (в середині слова) вона зростає до максимуму, а в кінці спадає до найнижчого значення. Такі дані отримані для англійської мови, яка є аналітичною, тобто має мінімальну кількість закінчень. Для української мови, яка є синтетичною, тобто має максимальну кількість закінчень, такі дані можуть бути іншими, оскільки в синтетичних мовах у закінченнях слів часто зустрічаються так звані "граматичні" спотворення на зразок білий гвоздиками (див. додаток 3).

Довжина спотворення. Встановлено (див. додаток 3), що ймовірність появи спотворення Р(т) залежить від його довжини (т) за функцією:

т =1,2,3,4 т = 5,6,7.. .256'

(7-1)

де а_] = 0,782, а₂ = 0,061, Ь₁ = -3,00, Ь₂ = -1,35.

Як випливає з формули, найчастішими є однолітерні (майже 80%), значно рідшими— дволітерні (близько 10%) і багатолітерні (ще 10%) спотворення.

Ймовірність спотворення слова. Ймовірність спотворення літерного слова, взятого поза контекстом, можна описати функцією

Р(Ь)ш 0,001 +0,0061,

(7-2)

де Р(Ь) — ймовірність спотворення слова довжиною Ь літер (Ь = 1,2,3... 18). Формула свідчить, що ймовірність спотворення слова прямо пропорційно залежить від його довжини.

Для цифрових "слів" залежність ймовірності спотворення від їх довжини визначає функція

<2(1) = 0,0018 + 0,001171,

(7-3)

де ^(^) — ймовірність спотворення цифрового "слова" в тексті довжиною Ь цифр

(1= 1,2,3...12).

7*

99