7.6. Реконструкція помилок реципієнтами

Оскільки в повідомленнях завжди залишається якась кількість невиявлених, а тому й невиправлених помилок, то реципієнти, натрапляючи на них, змушені виправляти (реконструювати) їх самостійно.

Вкажемо типи реконструкцій, що їх здійснюють реципієнти:

— правильна повна (реципієнти правильно відновлюють як зміст, так і форму компонента повідомлення, що містить помилку);

— правильна неповна (реципієнти правильно відновлюють лише зміст компонента);

— фрагментна варіантна (реципієнти відновлюють зміст компонента в кількох варіантах, один із них правильний, проте який — вони не знають);

— фрагментна часткова (реципієнти можуть правильно відновити зміст лише частини компонента);

— неправильна (реципієнти неправильно відновлюють зміст повідомлення);

— нульова (реципієнти не можуть запропонувати жодного варіанта виправлення компонента повідомлення).

Кількісна характеристика різних типів реконструювання спотворень подана в додатку 4. Як випливає з нього, 70—75% спотворень реципієнти реконструюють достатньо легко, а отже, такі спотворення мало впливають на швидкість сприйняття повідомлення. Найнебезпечнішими для реконструювання є полілексемні спотворення, тобто такі, що охоплюють кілька слів.

Реконструювати такі спотворення реципієнти не можуть, що веде до пауз під час читання, прогалин в отриманих даних, появі негативних емоцій і, як наслідок,—небажання продовжувати сприйняття повідомлення.

МЕТОДИ РЕДАГУВАННЯ

Редагування (контроль і виправлення) має свої спеціальні методи виконання. Методи редагування — це послідовності процедур, які дають змогу відшукувати в окремих компонентах повідомлення відхилення від норм та виправляти їх.

Розроблено достатньо багато таких методів, хоча різні дослідники виділяють різну їх кількість. Далі такі процедури деталізують (розщеплюють на окремі операції) і отримують алгоритми—послідовності операцій контролю й виправлення.

Описуючи тут методи редагування і пропонуючи приклади, ми маємо на увазі, що авторський оригінал успішно пройшов рецензування (див. про нього розділ 17.3.1) й прийнятий до публікування.

8.1. Формалізовані й неформалізовані методи редагування

Методи редагування можна розділити на формалізовані й неформалізовані (творчі). До формалізованих належать такі, для реалізації яких можна задати послідовність процедур, що використовують мінімум семантичних характеристик компонентів пові­домлення. До неформалізованих (творчих) належать ті, для реалізації яких важко або неможливо (принаймні, на цьому етапі розвитку редагування) задати чітку послідовність процедур, а тому, як правило, використовують велику кількість семантичних характеристик компонентів повідомлення.

Приклад. Контроль орфографічної правильності слів приблизно на 90—95% є формалізованим, оскільки можна задати процедуру його виконання: шукати (слово тексту повідомлення в орфографічному словнику) якщо (слово тексту відсутнє в орфографічному словнику) то

{

виправити помилку методом М. перейти (до операції шукати для наступного слова тексту)